2-11434/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2010 року місто Маріуполь
Іллічівський районний суд міста Маріуполя, у складі головуючого судді Мальцевої Є.Є., при секретарі Юрченко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» про відшкодування шкоди, заподіяної неправомірними діями,
встановив:
27.09.2010 року позивач звернувся до суду із позовом, у якому просив відшкодувати йому шкоду, заподіяну неправомірними діями відповідача.
У судовому засіданні позивач підтримав вимоги та пояснив, що після того, як йому виповнилося 55 років, він звернувся до Пенсійного фонду для призначення пенсії на пільгових умовах, але йому було відмовлено, оскільки в УПФ не було надано відомостей про наявність такого стажу у позивача на підприємстві, правонаступником якого на даний час є підприємство –відповідач за даним позовом. Позивач неодноразово звертався до ВАТ «МЗВТМ» за такою довідкою, але йому відмовляли за різними причинами. ОСОБА_1 звернувся до суду, і рішенням Іллічівського райсуду м.Маріуполі від 21.12.2009 року дії ВАТ «МЗВТМ» щодо відмови у видачі йому такої довідки були визнані неправомірними, було зобов’язано відповідача надати таку довідку. Після того, як рішення набрало законної дії, позивачем була отримана така довідка, йому була призначена пенсія з урахуванням пільгового стажу, яку він отримує на даний час. Але позивач вважає, що він міг би отримувати відповідну пенсію з моменту надання таких відомостей в УПФУ після першого його звернення до відповідача, якщо така б довідка була надано йому своєчасно, ще в 2007 році. Він вважає, що сума пенсійних виплат, яку він не отримав внаслідок відмови у видачі відповідачем необхідного документу, і є його майнова шкода, і складається з суми, яку би він додатково отримав з 13.03.2007 року у розмірі 32732,37 грн.
Позивач не надав суду письмових доказів відмови відповідача у видачі довідки про наявність пільгового стажу з 13.03.2007 року, тому під час розгляду справи позивач зменшив та уточнив свої позовні вимоги, просив стягнути на його користь з відповідача суму недоотриманої з вини відповідача пенсії за період з 16.07.2008 року по 27.01.2010 року у розмірі 25061,38 грн.
Представник позивача підтримав позов і доводи позивача.
Представник відповідача Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» – Майська А.В., діюча на підставі довіреності, позов не визнала. У заперечення пояснила, що дії відповідача не можна вважати неправомірними з моменту звернення до нього позивача за уточнюючою особливий характер стажу стаж довідкою. Неправомірними дій відповідача можливо вважати тільки з моменту набрання законної сили рішення суду, яким вони визнані неправомірними, а до цього відповідач сам не вважав їх неправомірними. Під час звернення ОСОБА_1 за отриманням довідки про пільговий стаж посадовими особами відповідача позивачу було роз’яснено, що йому необхідно звернутися до суду, оскільки підприємство не має правових підстав для видачі йому такої довідки. Але всупереч роз’ясненням відповідача позивач звертався до суду з позовними вимогами до Пенсійного фонду, таким чином, з власної вини він гаяв час на дії, що не прискорювали видачу довідки, а, навпаки, затягували. В той же час після набрання законної сили рішенням суду, яким відповідача було зобов’язано видати таку довідку, і направлення рішення до виконання, необхідний документ негайно був виданий позивачу, він звернувся до УПФУ, йому була призначена відповідна пенсія у короткий строк.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно до особистої картки позивач працював в Будівельно-монтажному управлінні «Жданівського заводу важкого машинобудування» ( змінило назву на БМУ «Жилстрой Ждановтяжмаш», в 1989 році перейменовано в п/о»Азовмаш», далі – ВАТ «Азов»), що не оспорює відповідач, який є правонаступником вказаного підприємства. В матеріалах справи, доданих до позову, містяться листи Управляння Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя, з яких вбачається що ОСОБА_1, було 23.03.2007 року відмовлено у призначенні пенсії з урахуванням пільгового стажу. Постановою Донецького адміністративного окружного суду від 01.02.2008 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до УПФ у Жовтневому районі м.Маріуполя про визнання дій неправомірними у зв’язку х відмовою у призначення пенсії з урахуванням пільгового стажу. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.11.2009 року вказана постанова залишена без змін. До матеріалів справи також додані документи, підтверджуючи період дій позивача, який протягом кілька років звертався у різні органи за встановленням архіву, де містяться дані про його стаж роботи. Позивач пояснював, що вказані документи підтверджують причину, з якої він тільки у 2009 році звернувся до суду із позовом до відповідача про зобов’язання надати необхідну довідку.
З довідок та повідомлень від 16.07.2008 року, 17.12.2008 року, 02.04.2009 року, 30.06.2009 року, 07.08.2009 року вбачається, що ОСОБА_1 було неодноразово відмовлено у отриманні довідки про особливий характер трудового стажу.
Рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя №2-2102/2009 позов ОСОБА_1 до ВАТ «МЗВМ», третя особа – УПФУ в Жовтневому районі м.Маріупол, про визнання дій неправомірними та зобов’язання видати довідку – задоволений: визнані неправомірними дії відповідача щодо відмови в наданні довідки, що уточнює періоди роботи ОСОБА_1 в Будівельно-монтажному управлінні «Жданівського заводу важкого машинобудування» прорабом повний робочий день в період з 02.02.2984 року по 31.08.1994 року за зразком, передбаченим Додатком №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; зобов’язано ВАТ «МЗВМ» видати ОСОБА_1 довідку для призначення пенсії на пільгових умовах за час роботи в Будівельно-монтажному управлінні «Жданівського заводу важкого машинобудування» з 02.02.1984 року по 31.08.1994 року прорабом повний робочий день. Рішення набрало законної сили 31.12.2009 року.
Згідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлені ці обставини.
Вищевказаним рішенням прямо й однозначно визнані неправомірними дії відповідача щодо відмови в наданні довідки, що уточнює періоди роботи ОСОБА_1 в Будівельно-монтажному управлінні «Жданівського заводу важкого машинобудування». Тому суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача щодо того, що само підприємство-відповідача не розцінювало свої дії як неправомірні до вказаного рішення суду. Посилання відповідача на провину позивача в тому, що він витрачав марно час, звертаючись в неналежні інстанції, з тих же причин не можуть бути прийняті до уваги при вирішенні даного спору. Право на захист інтересів та прав в суді є правом кожної особи, і усі вимоги ОСОБА_1 розглядалися судом у відповідності до закону.
У відповідності з ухвалою суду про доручення перевірити розрахунок суми шкоди, зроблений позивачем, 28.12.2010 року керівником Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя була виконана така перевірка суми пенсійних виплат позивачу за період з 16.07.2008 року ( судом була визначена дата першого звернення позивача до відповідача, що має письмове підтвердження у матеріалах справи) по 27.01.2010 року ( дату призначення пенсії позивачу). За розрахунком УПФУ в Жовтневому районі такі пенсійні виплати складали б суму 25061,38 грн.. Представник відповідача не оспорював правильність такого розрахунку, не погоджуючись із підставами позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 25061,38 грн, оскільки саме таку суму ОСОБА_1 не отримав з вини відповідача внаслідок його неправомірних дій.
Згідно до вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог: таким чином на користь позивача слід стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 250,06 грн, суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн..
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 215-218 ЦПК України, ч.1 ст. 1166 ЦК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» про відшкодування шкоди, заподіяної неправомірними діями, у розмірі 25061,38 грн - задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну неправомірними діями відповідача з 16.07. 2008 року по 27.01.2010 року у розмірі 25061,38 грн..
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 250,06 грн, суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя