Справа №2 а -671/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2010 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Прижигалінської Т.В.
при секретарі – Каліневич Ж.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до старшого інспектора ІДПС Любашивського взводу ВДАЇ капітана міліції Буга Олександра Вікторовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 13.11.2010 року о 12.05 г, керуючи автомобілем VOLKSWAGEN д/н НОМЕР_1 на а/д Київ – Одеса, він був зупинений відповідачем за порушення правил дорожнього руху, а саме за перевищення встановленої швидкості руху на 34 км/г, при дозволеній максимальній швидкості руху 110 км/г. В результаті цього відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 255 грн. Вважає дану постанову необґрунтованою та незаконною з наступних підстав. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут», на його прохання відповідач не надав ніяких документів на підтвердження своєчасного проходження перевірки та додержаної метрологічної атестації вимірювального приладу, а також не був обізнаний із характеристиками можливих похибок у вимірах. Таким чином, заміри були проведені із недотриманням вимог ст.. ст.. 1, 2, 4, 9, 15, 17 – 20, 29 – 31 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 року. Адміністративний протокол був складений без присутності свідків. Відповідно до п. 2.13 Інструкції «З організації провадження та діловодства у справах про адміністративне правопорушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху» до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео- або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів, та довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особу, яка має право керування цим транспортним засобом. До протоколу про адміністративне правопорушення в порушення наведеного положення не додано матеріалів, на яких зафіксовано показання приладу, яким вимірювалася швидкість руху. Крім того, ні в протоколі, ні в постанові по справі, не наведено даних про допуск даного вимірювального засобу до застосування в Україні, повірку, похибки у вимірюваннях, що робить вимірювання незаконним у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 13.11.2010 року.
Позивач в судове засідання не з’явився, але до його початку надав суду заяву, в якій позовні вимоги та обґрунтування позову підтримав у повному обсязі, справу просив розглядати за його відсутності.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не з’явився по невідомій суду причині.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.11.2010 року о 12.05 г, керуючи автомобілем VOLKSWAGEN д/н НОМЕР_1 на а/д Київ – Одеса, він був зупинений відповідачем за порушення правил дорожнього руху, а саме за перевищення встановленої швидкості руху на 34 км/г, при дозволеній максимальній швидкості руху 110 км/г. В результаті цього відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 255 грн.
Як встановлено ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2. з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3. обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4. безсторонньо (неупереджено);
5. добросовісно;
6. розсудливо;
7. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8. пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9. з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10. своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з того, що відповідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Правомірність прийняття оскарженого рішення відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, у суді не доказана.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам ст.. ст.. 283 та 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відсутні посилання на будь-які фактичні дані, на основі яких було встановлено наявність адміністративного правопорушення, винність ОСОБА_1 в його вчиненні у постанові про адміністративне правопорушення, постанова по справі про адміністративне правопорушення від 13.11.2010 року не відповідає положенням ч.2 ст. 279 КУпАП. Також відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення не з’ясовані обставини, передбачені ст.280 КУпАП.
Крім того, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Зазначена постанова винесена з порушенням ст. 33 КУпАП, яка визначає, що при накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Постанова складена з порушенням чинного законодавства, зокрема у частині повноти та об'єктивності дослідження обставин правопорушення (ст. 245 КУпАП).
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином справа про адміністративне правопорушення розглянута відповідачем за відсутності належного доказу та постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесена без достатньої правової підстави, тобто не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вина позивача в порушенні Правил дорожнього руху України не доведена і тому його позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити повністю.
Скасувати постанову серії ВН № 443579 від 13.11.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП у відношенні ОСОБА_1.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В.Прижигалінська