Справа № 2а-249/10
П О С Т А Н О В А
іменем України
24 грудня 2010 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Прижигалінської Т.В.
при секретарі – Каліневич Ж.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області адміністративну справу за позовною заявою Синельниківського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 віднесений до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в м. Синельникове. Після прийняття Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року знову почали діяти положення ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто з часу прийняття цих рішень відновлено право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком. Нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни». ОСОБА_1 УПФУ в м. Синельникове незаконно не сплачувалось підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії за період з 09.07.2007 року по 01.01.2008 року та з 22.05.2008 року і по теперішній час. Просить суд зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове здійснити перерахунок та сплатити на користь ОСОБА_2 підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії за період з 09.07.2007 року по 01.01.2008 року та з 22.05.2008 року і по теперішній час відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року.
Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та пояснив обставини справи таким чином, як вони викладені вище.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовних вимог не визнає, подав суду письмові заперечення.
Судом у судовому засіданні були досліджені наступні письмові докази: копія заяви ОСОБА_1 до Синельниківського міжрайонного прокурора, копія паспорту позивача; копія пенсійного посвідчення позивача з відміткою дитина війни; розпорядження про нарахування пенсії.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є особою, на яку поширюється дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до розпоряджень УПФУ в м. Синельникове ОСОБА_1 у 2010 році встановлена надбавка як дитині війни у розмірі 49, 80 грн.
Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – IV від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Ухвалою суду від 24.12.2010 року позовні вимоги в частині періоду з 09.07.2007 року по 01.01.2008 року та з 22.05.2008 року по 26.03.2010 року залишено без розгляду у зв’язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Зміст ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2010 році не змінювався та розмір підвищення не корегувався.
Що стосується доводів відповідача про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосуються «дітей війни» відповідно до ст.. 6 Закону, то суд вважає їх безпідставними. Так, наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії, встановленого законом, не є приводом для відмови в реалізації ОСОБА_1 конституційних гарантій права на підвищення до пенсії в розмірі, встановленому законом. Виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Отже, при визначенні розміру підвищення до пенсії, управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове зобов’язано застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом, суд не приймає до уваги Постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж передбачені ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того, суд вважає необхідним застосувати ч. 2 ст. 11 КАС України з метою повного захисту прав ОСОБА_1, порушених незаконною бездіяльністю відповідача та задовольнити позовні вимоги, визнавши незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове по невиконанню з 27 березня 2010 року приписів ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу у відповідності до вимог ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 27 березня 2010 року.
На підставі викладеного, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – IV від 18.11.2004 року, ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 8 – 12, 69, 71, 94, 158, 159, 161 – 163 КАС України, суд ,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове по невиконанню з 27 березня 2010 року приписів ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу у відповідності до вимог ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 27 березня 2010 року.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Синельниківський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Прижигалінська Т.В.