Справа № 22-ц-1897/ 2007р. Головуючий І інстанції Білецька A.M.
Категорія - житлові Доповідач - Бородін М.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2007року м. Харків
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого-судді - Бородіна М.М.,
суддів - Гальянової І.Г., Міненкової И.О.,
при секретарі - Сватенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» Харківського державного комбінату хлібопродуктів № 2», третя особа: ОСОБА_3 про визнання права користування житловим приміщенням, -
встановила:
У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернулась у суд із позовом, в якому просила зобов'язати адміністрацію ДАК «Хліб України» Харківського державного комбінату хлібопродуктів № 2» (далі ДАК «Хліб України») надати її сім'ї у користування суміжну житлову кімнату площею 14, 7 кв.м, яка звільнилась в квартирі АДРЕСА_1 та визнати за нею право користування цією кімнатою.
При цьому посилалась на те, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 травня 1998 року вона, тоді ОСОБА_6, була виселена із житлового приміщення - кімнати АДРЕСА_2 з наданням іншого житлового приміщення - кімнати площею 15, 6 кв.м в комунальній квартирі АДРЕСА_1. В кінці 1999 року в будинку АДРЕСА_1 звільнилася житлова кімната площею 14,7 кв.м. У зв'язку з тим, що цей будинок є житловим двоповерховим будинком на 8 квартир, кожна з яких призначена для проживання однієї сім'ї, вважала, що кімната, яка звільнилася, повинна бути надана її сім'ї. Відповідно до ЖК України, норма житлової площі на одну людину складає 13,65 кв.м. В кімнаті, яка надана позивачці мешкає вона, ОСОБА_1, її чоловік ОСОБА_2 та її мати ОСОБА_4, яка є людиною похилого віку та потребує постійного догляду у зв'язку із хворобою.
В ході судового розгляду справи з аналогічним позовом звернувся ОСОБА_2
2
В судовому засіданні суду першої інстанції позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх представник ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити. При цьому посилався на те, що відповідно рішення судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області житлова кімната площею 14,7 кв.м в квартирі АДРЕСА_1 надана ОСОБА_3. Рішення набрало законної сили. Крім того, мати позивача ОСОБА_4 не зареєстрована на житловій площі, в кімнаті площею 15,6 кв. м в комунальній квартирі № 2.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, справу було розглянуто за її відсутності.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2006 року позов у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті їх позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши сторони, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. З ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 травня 1998 року ОСОБА_1 була виселена із житлового приміщення кімнати АДРЕСА_2 з наданням іншого житлового приміщення -кімнати площею 15,6 кв.м в комунальній квартирі АДРЕСА_1. 21 вересня 1998 року отримала ордер на зазначену кімнату на підставі рішення Фрунзенського РВК м. Харкова від 15 вересня 1998 року № 198/3. Інша кімната площею 15,4 кв. м в квартирі АДРЕСА_1 згідно рішення судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 10 липня 2003 року, яке набрало законної сили, надана ОСОБА_3 (а.с. 50-52).
Згідно ч. 1 ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Відсутність диску з аудіо-записом судових засідань суду першої інстанції, в даному конкретному випадку, не може бути підставою для скасування постановленого рішення, оскільки сторонам в суді апеляційної інстанції була можливість відновити пояснення, які давалися ними в районному суді. Крім того, в справі є достатньо письмових доказів для прийняття рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
3
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 5 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, п. 2 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315,319 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2006 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.