КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-536/10/2370                            Головуючий у 1-й інстанції:   Руденко А.В.  

Суддя-доповідач:  Ізмайлова Т.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" грудня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

            Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:  

            головуючого судді                                                      Ізмайлової Т.Л.

            суддів                                                                           Костюк Л.О., Шостака О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві  апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.03.2010 року по справі за  позовом Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Звенигородка Черкаської області про зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

          УПФУ в Звенигородському районі Черкаської області звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Звенигородка Черкаської області про стягнення щомісячної державної адресної допомоги, підвищення до пенсії інвалідам та витрат на їх доставку у сумі 20 430,56 грн.

 Постановою Черкаського окружного адміністративного суду області від 23.03.2010 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.  

          Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, необґрунтованість та невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвели до неправильного вирішення справи по суті.

Сторони в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

          За таких підстав, колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявній у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.         

           Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача  не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, УПФУ в Звенигородському районі Черкаської області витрачено кошти за січень 2010 року для виплати щомісячної державної адресної допомоги, підвищення до пенсії та витрати на їх доставку в розмірі 20 430,56 грн., потерпілим, які отримували пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

На підставі цього УПФУ в Звенигородському районі Черкаської області було подано до відповідача акт щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання  та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за січень 2010 року.

Проте відповідач не приймає до акту щомісячної звірки витрати, що підлягають відшкодуванню Пенсійному фонду суму виплаченої щомісячної державної адресної допомоги, підвищення до пенсії та витрати на їх доставку за січень 2010 року в сумі 20 430,56 грн.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір, прийшов до висновку  про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі  і апеляційний суд  погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»обов’язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності в зв’язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Механізм погодження та відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України таких витрат, визначено також Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який був затверджений сумісною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від  нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4.

Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.  

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки чинним законодавством не передбачений порядок, відповідно до якого спір з цього питання міг би вирішуватись на місцях між управліннями Пенсійного фонду України та Відділеннями виконавчої дирекції фонду соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Проаналізувавши норми права та обставини справи, викладені в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно і об’єктивно досліджено всі обставини по справі, рішення постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.   

          За таких підстав апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.03.2010 року –необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

           Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області –залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.03.2010 року –без змін.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ч. 2 ст. 212 КАС України, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий суддя

Судді