КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-477/10 Головуючий у 1-й інстанції: Линник В.Я.
Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.
У Х В А Л А
Іменем України
"23" грудня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Ізма?йлової Т.Л.
суддів Костюк Л.О., Шостака О.О?.
розгля?нувши в порядку письмового провадження в м. Києві м. Києві апеляційну ск?аргу Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 10.06.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинит?и певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання видати посвідчення інваліда війни відповідно до вимог Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту».
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 10.06.2010 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеля?ційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чер?гу призвело до неправильного? вирішення справи по суті.
Сторон?и в судове засідання не з`явились, про п?ричини неявки суд не повідоми?ли.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеля?ційної інстанції може розгля?нути справу в порядку письмов?ого провадження за наявними у? справі матеріалами, якщо спра?ву може бути вирішено на основ?і наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у спр?аві, про розгляд справи за їх участю.
Заслух?авши суддю-доповідача, переві?ривши матеріали справи та дов?оди апеляційної скарги, колег?ія суддів вважає, що апеляційн?у скаргу необхідно залишити б?ез задоволення, а постанову су?ду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 працював у складі автоколони військового типу на евакуації населення Чорнобильського району, в зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС в період часу з 27.04.1986 року по 02.05.1986 року куди в числі інших працівників був направлений в складі невоєнізованого формування цивільної оборони, створеного на базі Ірпінського АТП 11065.
Позивач являється ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986-10987 роках. В зв’язку із професійним захворюванням, пов’язаним із роботами по ліквідації цієї аварії, йому встановлена друга група інвалідності довічно, що підтверджується відповідно посвідченням від 10.01.1991 року та довідкою МСЕК від 23.01.1997 року (а.с. 1, 6).
УПСЗН Ірпінської міської ради Київської області 28.01.2010 року було відмовлено позивачу у видачі посвідчення інваліда війни, в зв’язку з чим він вимушений був звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідач в порушення вимог п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»протиправно не видав ОСОБА_2 посвідчення інваліда війни, оскільки він відноситься до осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони та є особою, який став інвалідом внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до інвалідів війни належать також особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до п. 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою КМ України від 12 травня 1994 року № 302, "Посвідчення інваліда війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім'ї загиблого" видаються пенсіонерам, які отримують пенсії в органах Пенсійного фонду, органами праці та соціального захисту населення, іншим пенсіонерам - органами, в яких вони перебувають на обліку для призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач –ОСОБА_2 в 1986 році працював у складі автоколони військового типу на евакуації населення Чорнобильського району, в зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС( а.с. 10-13).
Окрім того, згідно з довідкою управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації № 15/69 від 15 вересня 2009 року позивач виконував вказані роботи в складі невоєнізованого формування Цивільної оборони, створеного на базі Іріпнського АТП -11065.
Таким чином, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач –ОСОБА_2 був залучений до складу формувань Цивільної оборони та став інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що окрім довідки управління з питань надзвичайних ситуацій необхідно надати додаткові документи для підтвердження залучення особи до формування Цивільної оборони, а саме: довідки, що містить інформацію про наказ чи розпорядження про залучення особи до формувань Цивільної оборони, займану посаду та документів про роботу, яку виконував громадянин під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, оскільки дані вимоги містяться в листі-роз`ясненні Міністерства Праці від 27.12.2007 року і носять інформаційно-методичний характер тому не можуть бути використані, як правова підстава для прийняття рішення про встановлення статусу ветерана війни.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що позивач –ОСОБА_2 має право на встановлення статусу інваліда війни і на отримання документа, що підтверджує зазначений статус згідно з п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв’язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И л а :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області –залишити без задоволення, а постанову Ірпінського міського суд Київської області від 10.06.2010 року –без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ч. 2 ст. 212,ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий суддя
Судді