КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   6/101                            Головуючий у 1-й інстанції:   Добрянська Я.І.       

Суддя-доповідач:  Умнова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" грудня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                    Умнової О.В.

суддів:                                                                         Василенко Я.М., Кузьменко В.В.,

при секретарі:                                                             Скопенко Л.А,.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги ДПІ у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 23.03.2009 року та окрему ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 23.03.2009 року по адміністративній справі за позовом ТОВ «Прістіс Інвестментс»до ДПІ у Печерському районі м. Києва

   - про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

 В С Т А Н О В И Л А:

   Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача від 19.07.2007 року №0006022309/0 на загальну суму 19778259 грн., з яких: 13185506 грн. –відшкодована сума ПДВ та 6592753 грн. –по штрафним санкціям.       

   Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.03.2009 року вказаний позов задоволений у повному обсязі. За результатами розгляду даної справи судом була винесена окрема ухвала від 23.03.2009 року.  

   Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду та окремою ухвалою, подав апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, окрему ухвалу скасувати.       

   Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

   З матеріалів справи вбачається, що в період з 18.07.2007 року по 19.07.2007 року працівниками податкового органу була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за період з 1.11.2004 року по 30.11.2004 року, за результатами проведення якої складений акт від 19.07.2007 року №418/23-9/32382687.

   Згідно висновків даного акту, податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв»язку із чим, підприємством завищено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за листопад 2004 року у розмірі 18185506 грн.   

   На підставі вказаного акту перевірки та виявленого в ході її проведення порушення вимог податкового законодавства відповідач 19.07.2007 року виніс податкове повідомлення-рішення №0006022309/0 на загальну суму 19778259 грн., з яких: 13185506 грн. –відшкодована сума ПДВ та 6592753 грн. –по штрафним санкціям..

   Висновки акту перевірки щодо встановленого порушення ґрунтуються на тому, що посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровськ внесені неправдиві дані в офіційні документи –акти перевірок ПВКП «Оптітрейд», ПВКП «Техпостач», ПВКП «Екомаш», які не відповідають дійсності і на основі яких позивач отримав із бюджету ПДВ у розмірі 13185506 грн. За результатами виконання договору №10/06 від 12.11.2004 року, укладеного позивачем з ДП «Херсонське ремонтно-будівельне управління ВАТ «Херсонські комбайни», позивач в порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»безпідставно заявив до відшкодування з бюджету суму ПДВ у розмірі 18185506 грн., оскільки вказана сума податку не була фактично сплачена до бюджету постачальниками другої ланки.      

   Вказані висновки спростовуються належними та допустимими доказами, фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, яким суд першої інстанції дав належний правовий аналіз.

   В поданій позивачем податковій декларації з ПДВ за листопад 2004 року останнім заявлена сума експортного відшкодування у розмірі 18185506 грн. Разом з декларацією подані заява, розрахунок бюджетного відшкодування та інші необхідні документи для проведення відшкодування по ПДВ.

   Згідно договору постачання від 12.11.2004 року №10/06, специфікації до договору, акта прийому-передачі від 12.11.2004 року №01, позивач придбав та фактично отримав у ДП «Херсонське ремонтно-будівельне управління ВАТ «Херсонські комбайни»гальванічний комплекс (багатофункціональний). Сума договору становить  109095034 грн., в тому числі 18182505,67 грн. ПДВ. На виконання договору постачальником була виписана податкова накладна від 24.11.2004 року №219. Розрахунки по договору проведені у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

   На підставі  укладеного між позивачем та ТОВ «Ексім Комерц»договору комісії від 12.11.2004 року №004-К вказаний гальванічний комплекс переданий для продажу на експорт комісіонеру ТОВ «Ексім Комерц». Останнє уклало контракт від 12.11.2004 року №67-04 з компанією «Ехреrtus Ltd.co»США на реалізацію гальванічного комплексу. Загальна вартість контракту 17160800 доларів США. Розрахунки за даною операцією здійснені у повному обсязі.

   Згідно  довідки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 21.05.2005 року №70/23-7-32882687, підтверджено правомірність заявленої до відшкодування суми ПДВ у розмірі 18185506 грн. Позивачу було відшкодовано позивачу частину суми бюджетного відшкодування у розмірі 13185506 грн., залишок невідшкодованої суми становить 5000000 грн.

   В подальшому податковим органом була проведена повторна додаткова невиїзна позапланова перевірка позивача з питань правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ, за період з 1.11.2004 року по 31.11.2004 року, за результатами проведення якої складений акт від 14.11.2005 року №117/23-11/32382687 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.11.2005 року №0000000193/0, яким позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування з ПДВ на 5000000 грн., визначено суму податкового зобов»язання у розмірі 13185506 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 6592753 грн.

   Докази наявності законних підстав для проведення повторної перевірки податковим органом суду не надані.

   Крім того, податковим органом не доведено факту безтоварності здійсненої позивачем господарської операції. Висновки відповідача про не перетин товаром митного кордону не підтверджуються документально та спростовуються наданими позивачем доказами, зокрема вантажно-митною декларацією.

   Позивачем правомірно заявлено до відшкодування суму ПДВ у розмірі 18182505,67 грн. Вказана сума була фактично сплачена позивачем постачальнику, який в свою чергу перерахував суму до бюджету.   

   Суд першої інстанції дав належну оцінку фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам та нормам права, що регулюють спірні правовідносини, обґрунтовані висновки щодо яких виклав в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.   

   Відповідач, як суб»єкт владних повноважень, аргументовано, з посиланням на відповідні документи та правові норми не довів правомірність винесення ним оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення. Його позиція ґрунтується на невірному трактуванні норм матеріального права та неповному встановлені обставин справи.  

   В ході розгляду справи судом першої інстанції були виявлені порушення податковим органом вимог чинного законодавства у правовідносинах з позивачем, наявність яких підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем, тому правових підстав для скасування окремої ухвали, винесеної на адресу даного органу не вбачається. Окрема ухвала відповідає фактичним обставинам щодо допущених порушень та спрямована на їх усунення в подальшому.          

   Доводи апеляційних скарг спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами чинного законодавства, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваної постанови.     

   Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.   

   За таких обставин, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову та окрему ухвалу суду першої інстанції без змін.

   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

   Апеляційні скарги ДПІ у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.03.2009 року та окрему ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.03.2009 року без змін.

   Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

   Повний текст рішення суду виготовлений 20.12.2010 року.

   Головуючий суддя:

   Судді: