КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-5455/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.
Суддя-доповідач: Умнова О.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"21" грудня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Умнової О.В.,
суддів: Василенко Я.М., Кузьменко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2010 року по адміністративній справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області до Управління Держкомзему у Фастівському районі Київської області
- про стягнення економічних санкцій,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача суму необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 18375 грн. та 36750 грн. –штрафних санкцій.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2010 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В судове засідання сторони не з»явилися, про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв»язку із чим, колегія суддів, на підставі ст.ст.12 ч.6, 41, 196 ч.4 КАС України розглядає справу у їх відсутність без фіксування судового засідання технічним засобом.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що працівниками позивача була проведена перевірка відповідача з питань дотримання порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів за період з 10.01.2008 року по 23.12.2009 року, за результатами проведення якої складений акт від 12.01.2010 року №004.
Згідно висновків вказаного акту, позивачем встановлено порушення позивачем вимог п.п.3,8.1 табл.6.1 спільного наказу Державного комітету по земельним ресурсам, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України №97/298/124 від 15.06.2001 року «Про затвердження розмірів оплати виконання земельно-кадастрових робіт і послуг», а саме: відповідачем стягувалася плата за підготовку та видачу довідок про правовий статус, кількісний і якісний склад земельної ділянки для фізичних осіб в розмірі 10 грн. та 15 грн., при тому, що вартість такої послуги передбачена у розмірі 5 грн.; застосовувалась вартість послуги за надання витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки для фізичних осіб у розмірі 10 грн., при встановленому її розмірі 5 грн.; застосовувалась вартість послуги за підготовку та видачу довідок про правовий статус, кількісний і якісний склад земельної ділянки та нормативно-грошову оцінку у розмірі 25 грн. для юридичних осіб, при встановленому розмірі 15 грн.; при наданні послуг ФОП у вигляді інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки допущено застосування тарифів, як для юридичних осіб –25 грн., замість 5 грн. за 1 довідку, в результаті чого відповідачем необґрунтовано отримано виручку у розмірі 18375 грн.
На підставі висновків даного акту та встановлених в ході її проведення порушень, відповідач виніс рішення від 14.01.2009 року №11 про вилучення у позивача в доход державного бюджету 18375 грн. –необґрунтовано отриманої виручки та 36750 грн. - штрафних санкцій.
З метою стягнення вказаних сум позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Колегія суддів не погоджується з висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки та вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позову, виходячи з наступного.
Згідно ст.2 Закону України «Про ціни і ціноутворення», дія вказаного закону поширюється на всі підприємства та організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці і виробництва.
Управління Держкомзему є територіальним органом виконавчої влади, а не підприємством чи організацією. Отримані ним кошти не є виручкою або доходом в розумінні Закону, є доходом бюджету.
За таких обставин, правові підстави для застосування до відповідача економічних санкції –вилучення в доход держави необґрунтовано отриманої виручки та накладення штрафу, відсутні.
Контролюючий орган, як суб»єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним рішення про застосування до відповідача економічних санкцій, його позиція ґрунтується на невірному трактуванні норм чинного законодавства, не узгоджується з фактичними обставинами справи та спростована відповідачем в ході розгляду справи.
Суд першої інстанції дав належну оцінку зазначеним обставинам, наданим сторонами доказам та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, у зв»язку із чим, прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позову та вірно вирішив спір.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, зібраними по справі доказами та нормами матеріального права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваної постанови.
За таких обставин, колегія суддів, відповідно до ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2010 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: