КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-16156/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.
Суддя-доповідач: Умнова О.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"14" грудня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Умнової О.В.
суддів: Василенко Я.М., Кузьменко В.В.,
при секретарі: Скопенко Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 3.08.2010 року по адміністративній справі за позовом Представництва в Україні «Д-Лінк Інтернешнл ПТЕ ЛТД»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва
- про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого уточнив в ході розгляду справи та просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 18.06.2009 року №0001172204/0, від 22.07.2009 року №0001172204/1, від 2.10.2009 року №0001172204/2, від 11.12.2009 року №0001172204/3 про визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у розмірі 81714 грн. (54476 грн. –за основним платежем та 27238 грн. –по штрафним санкціям).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 3.08.2010 року вказаний позов задоволений у повному обсязі.
Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 29.04.2009 року по 29.05.2009 року працівниками органу державної податкової служби була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22.05.2003 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складений акт від 5.06.2009 року №81/2204/26384297.
Згідно висновків даного акту працівниками податкового органу було встановлено порушення позивачем вимог пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв»язку із чим, платником занижено податок на прибуток у розмірі 54476 грн.
На підставі акту перевірки податковий орган виніс податкове повідомлення-рішення від 18.06.2009 року №0001172204/0, яким визначив позивачу податкове зобов»язання по податку на прибуток у розмірі 81714 грн. (54476 грн. –за основним платежем та 27238 грн. –по штрафним санкціям).
За результатами процедури апеляційного узгодження податковий орган виніс аналогічні за змістом податкові повідомлення-рішення від 22.07.2009 року №0001172204/1, від 2.10.2009 року №0001172204/2, від 11.12.2009 року №0001172204/3.
Висновки акту перевірки щодо виявленого порушення ґрунтуються на тому, що позивач –постійне представництво нерезидента в Україні з метою оподаткування не може розглядатися як відокремлений підрозділ нерезидента, відтак, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої постійним представництвом, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих постійному представництву, включаються до його валового доходу. До складу валових витрат представництвом віднесено витрати на придбання основних фондів, яке в розумінні пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»слід розглядати як основні фонди на загальну суму 217905,48 грн.
Вказані висновки акту перевірки щодо встановленого порушення не підтверджуються належними та допустимими доказами, спростовуються фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку. Позиція податкового органу спростована позивачем в ході розгляду справи та не відповідає нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Представництва, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади, ніж головне підприємство, можуть бути платниками податку на прибуток, разом з тим, рух грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей між головним підприємством та представництвом не впливає на їх податковий облік, оскільки такі операції не є продажем.
Вартість товарів (робіт, послуг), придбаних за рахунок коштів отриманих від компанії –нерезидента, постійне представництво має право включити до валових витрат (віднести на збільшення балансової вартості основних фондів) на загальних підставах. Наявність у представництва валових витрат та факти їх завищення не призвели до виникнення оподатковуваного прибутку, оскільки суми валового доходу відсутні.
Доводи позивача ґрунтуються на вірному трактуванні норм матеріального права, належній доказовій базі та фактичних обставинах справи.
Суд першої інстанції вірно застосував норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», правову позицію з приводу яких обґрунтовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.
Податковий орган, як суб»єкт владних повноважень, аргументовано, з посиланням на належні та допустимі докази, не довів суду правомірність прийнятого ним рішення. Його позиція ґрунтується на невірному трактуванні норм матеріального права та фактичних обставинах справи.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, зібраними по справі доказами та нормами чинного законодавства, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 3.08.2010 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст рішення суду виготовлений 20.12.2010 рроку.
Головуючий суддя:
Судді: