КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-10113/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Власенкова О.О.
Суддя-доповідач: Умнова О.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"14" грудня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Умнової О.В.
суддів: Василенко Я.М., Кузьменко В.В.,
при секретарі: Скопенко Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до 19 фінансового відділу Міністерства оборони України, 2461 військового представництва Міністерства оборони України
- про стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого уточнив в ході розгляду справи та просив стягнути з 19 фінансового відділу МОУ на його користь недоплачені кошти по надбавці за безперервну службу та премії на суму 14510,55 грн., невиплачені кошти по винагороді за безперервну службу 25 років у розмірі 2420 грн., кошти згідно розрахунку по речовому забезпеченню у розмірі 6924,75 грн., кошти по продовольчому забезпеченню в розмірі 45000 грн., кошти у сумі, що відповідає грошовому забезпеченню під час військової служби за весь час затримки розрахунку при звільненні по грошовому, речовому та продовольчому забезпеченню з 16.07.2009 року; зобов»язати військове представництво провести відповідні перерахунки вислуги років у сторону збільшення з зарахуванням до вислуги років навчання у Київському технікумі залізничного транспорту в період з 1974 року по 1978 року; визнати протиправним наказ начальника 2461 ВП від 15.07.20098 року №58; стягнути з військового представництва невиплачені кошти щодо винагороди за безперервну службу 30 років у розмірі 1512,50 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2010 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та направити справу на новий розгляд.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач з 11.1.1978 року по 16.07.2009 року проходив військову службу.
Наказом МО України від 19.06.2009 року №80 позивача звільнено з військової служби з посади начальника групи 2 461 Військового представництва МО України у запас за п. «в»ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов»язок і військову службу»(за віком).
Наказом начальника 2 461 військового представництва від 15.07.2009 року №58 позивача виключено зі списків особового складу 2 461 військового представництва та усіх видів забезпечення. Передбачено виплатити останньому премію за особистий внесок у загальні результати служби з 1 по 15.07.2010 року у розмірі 10% від посадового окладу; грошову допомогу у зв»язку зі звільненням з військової служби з 11.11.1987 року по 15.07.2009 року за повних 30 календарних років у розмірі 50% від місячного грошового забезпечення за кожний календарний рік; надбавку за виконання особливих завдань у розмірі 50% за період з 1 по 15.07.2009 року та надбавку до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень з 1 по 15.07.2009 року у розмірі 15%.
З даним наказом позивач ознайомлений 15.07.2009 року та жодних зауважень з приводу призначених виплат і виключення зі списків особового складу не висловив.
При звільненні зі служби позивачу були нараховані належні йому до виплати суми у повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, зокрема відповідно до Указу Президента України від 5.05.2003 року №389 «Про надбавки військовослужбовцям ЗСУ, МВС України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу», наказу МО України від 26.05.2003 року №149 «Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в ЗСУ», Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ, затвердженого наказом МО України від 5.03.2001 року №75, постанови КМУ від 7.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».
Правових підстав для стягнення на користь позивача суми винагороди за безперервну службу 25 років у розмірі 2420 грн., коштів по не проведеному розрахунку по речовому та продовольчому забезпеченню, винагороди за безперервну службу 30 років у розмірі 1512,50 грн., не вбачається.
Вимоги позивача про перерахунок вислуги років з урахуванням періоду навчання у Київському технікумі залізничного транспорту необґрунтовані, оскільки вказаний технікум не є вищим навчальним закладом за результатами закінчення якого позивачу було присвоєно офіцерське звання, що відповідно до постанови КМУ від 17.07.1992 року №393, унеможливлює включення такого періоду до загального періоду вислуги років військовослужбовця. Дані вимоги документально не підтверджені.
Вимоги позивача про визнання протиправним наказу начальника 2 461 військового представництва МО України від 15.07.2009 року №58 обґрунтовані тим, що останній не надавав згоди на виключення зі списку особового складу військової частини. Разом з тим, вказана мотивація спростовується фактичними обставинами справи в силу відсутності зауважень позивача при ознайомленні з даним наказом.
Суд першої інстанції дав належну оцінку фактичним обставинам справи та наданим сторонами доказам, правильно застосував норми матеріального права, у зв»язку із чим, вірно вирішив спір.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наданими сторонами доказами та нормами матеріального права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваної постанови.
За таких обставин, колегія суддів, відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2010 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст рішення суду виготовлений 20.12.2010 року.
Головуючий суддя:
Судді: