КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-5313/09/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
У Х В А Л А
Іменем України
"16" грудня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Петрика І.Й.,
Суддів: Земляної Г.В.,
Парiнова А.Б.,
при секретарі
судового засідання: Проказіні О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2009 року по справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»про стягнення економічних санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач (Державна інспекція з контролю за цінами в Київській області) звернувся до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»про стягнення економічних санкцій.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, що з’явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду –без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області була проведена перевірка Відкритого акціонерного товариства «Київоблгаз»з питань дотримання порядку формування, встановлення та застосування цін на природний газ, про що складено Акт перевірки № 407 від 17.10.2006 року. Так, проведеною перевіркою було встановлено, що за період з 01.02.2006 року по 01.10.2006 року при проведенні розрахунків за природний газ із споживачами позивачем допущено завищення об’ємів споживання газу (за рахунок безпідставного включення виробничо-технологічних втрат/витрат при нарахуванні плати за транспортування природного газу), у результаті чого ВАТ «Київоблгаз»необгрунтовано одержало виручку в сумі 24072, 08 грн., чим порушено вимоги п. 5.9 та 5.11 Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Мінпаливенерго України від 30.05.2003 № 264 та постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України від 30.04.2004 року №449 та від 23.05.2006 року №603.
Однак, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Цією ж статтею встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вимоги позивача, мають захищатися судом з урахуванням правил, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України щодо строків звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права.
Рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області № 363, яким вирішено вилучити у відповідача в дохід державного бюджету необгрунтовано одержану виручку та штраф прийняте 22 грудня 2006 року, відтак право позивача, що підлягає захисту судом, обмежується проміжком часу в один рік, а саме - до 22 грудня 2007 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява була подана позивачем до суду 12.02.2009, тим самим пропущено строк, передбачений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 1-2 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Використовуючи положення частини першої статті 100 КАС України представник відповідача подав письмове клопотання від 02.06.2009, яким просив відмови у поновленні пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що зазначені позивачем причини з яких було пропущено строк звернення до суду не можуть бути визнані судом поважними, оскільки вони не є об’єктивно непереборними і не пов’язані з істотними перешкодами для звернення до суду в строк, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Вимогами ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи викладені в апеляційній скарзі не ґрунтуються на вимогах законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, постановив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2009 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: І.Й. Петрик
Судді: Г.В. Земляна
А.Б. Парiнов