Судове рішення #13048222

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   2-а-463/10/0270                            Головуючий у 1-й інстанції:   Чудак О.М.  

Суддя-доповідач:  Бараненко І.І.


У Х В А Л А

Іменем України

"21" грудня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді –Бараненка І.І.,

суддів:                         Беспалова О.О.,

                                                               Грибан І.О.,

при секретарі судового засідання –Григоренко Т.І.,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Екологія, комунальне обладнання (Турбівський машинобудівний завод) на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2010 року в адміністративній справі №2а-463/10/0270 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Липовецькому районі Вінницької області до Відкритого акціонерного товариства «Екологія, комунальне обладнання (Турбівський машинобудівний завод) про відшкодування пільгових пенсій за списком №2,

в с т а н о в и в :

Управління Пенсійного фонду України в Липовецькому районі Вінницької області звернулось до суду з позовом, в якому, посилаючись на норми Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», просило стягнути з відповідача заборгованість з покриття витрат на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за період з 01 березня 2009 року по 31 січня 2010 року в розмірі 52603 грн. 85 коп.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2010 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, вказуючи на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати зазначену постанову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Колишнім працівникам відповідача призначені та виплачуються пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»- «з»ст.3  Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Загальна сума виплаченої УПФУ України у Липовецькому районі пенсій на пільгових умовах, що підлягає відшкодуванню, призначеної за списком № 2 становить 52603 грн. 85 коп.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон № 400/97-ВР). для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” –“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.   

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв’язку з набранням чинності Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-15 “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058-IV) з 1 січня 2004 року.   

Так, пунктом 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  № 1058-IV (в редакції, чинній у період, за який стягуються позивачем витрати на виплату та доставку пільгової пенсії працівнику відповідача) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону  № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.   

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом № 1058-IV, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.   

В абзаці п’ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року –за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.   

Однак ці норми не стосуються спірних відносин, оскільки не поширюються на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”–“з” статті 13 Закону № 1788-XII. Вони були направлені, зокрема, на врегулювання відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий); встановлення джерела виплати пенсій іншим пільговим категоріям пенсіонерів (абзац п’ятий). Тобто ці норми були направлені на встановлення регулювання інших відносин, а не на зміну чинного регулювання спірних правовідносин.   

Виходячи з наведеного судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що набрання чинності Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” чинним законодавством не був передбачений порядок покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на підставі п. “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” і що вказані виплати проводяться з Державного бюджету.   

Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи необґрунтованими і такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Вінницький окружний адміністративний суд  правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Екологія, комунальне обладнання (Турбівський машинобудівний завод) залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2010 року в адміністративній справі №2а-463/10/0270 –без змін.

Дане судове рішення може бути оскаржене в порядку і строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.



Головуючий                              __________________           І. Бараненко


Судді:                                        __________________           О. Беспалов


                                                            __________________           І. Грибан

ДАНЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ СКЛАДЕНЕ У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 22 ГРУДНЯ  2010 РОКУ


    


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація