Справа № 33-194/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Вінниця 27 квітня 2010 р.
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області Олексієнко Ю.Г., розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 01 лютого 2010 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 01 лютого 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 місяців.
В постанові судді зазначено, що 03 січня 2010 року біля 11:30 годині на перехресті вул. Блока – Хмельницьке шосе в м. Вінниці, ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Шкода», д. н. з. НОМЕР_1, не врахував дорожню обстановку та не обрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21104», д. н. з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, чим порушив ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення.
На дану постанову суду ОСОБА_1 подав скаргу, в якій просить поновити строки на оскарження постанови та змінити її, призначивши йому більш м’яке адміністративне стягнення, не пов’язане з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.
Свої вимоги апелянт пояснював тим, що винесена постанова суду є занадто суворою та такою, що була винесена в зв’язку із неповним з’ясуванням обставин скоєного ДТП.
Розглянувши доводи скарги та перевіривши матеріали адміністративної справи, вважаю, що строки на оскарження даної постанови слід поновити та змінити її в частині призначеного адміністративного стягнення з наступних підстав.
Пропуск строку на оскарження постанови Ленінського районного суду ОСОБА_1 пояснив тим, що цей строк пропущений ним з поважних причин, а саме – на розгляді в суді першої інстанції даної адміністративної справи він був відсутній у зв’язку з його відрядженням, в наслідку чого він не знав про прийняття рішення по даній справі.
Тому, з огляду на надані пояснення, прихожу до висновку, що пропущений строк на оскарження вказаної постанови слід поновити.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого порушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Проте, ці вимоги закону судом не виконані.
Так, ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, свою вину визнає повністю та щиро кається, на його утриманні є малолітня дитина, а в зв’язку з незначною його заробітною платою на основному місці роботи, він змушений працювати додатково, пов’язуючи з цим використання свого транспортного засобу.
З врахуванням вищезазначеного, а також за відсутності обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, до ОСОБА_1 необхідно застосувати альтернативне стягнення у виді штрафу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП,-
П О С Т А Н О В И В:
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Ленінського районного суду м. Вінниці від 01 лютого 2010 року відносно нього.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 01 лютого 2010 року відносно ОСОБА_1 в частині накладення стягнення змінити, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 425 гривень.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Вінницької області Ю.Г. Олексієнко