Судове рішення #13048044

Справа № 22-6281-2010 р.                 Рішення ухвалено під головуванням  Берегового О.Ю.

Категорія - 52                                      Доповідач Камзалов В.В.

У Х В А Л А

Апеляційного суду Вінницької області

від 29  грудня  2010 року

І М Е Н Е М    УК Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:    

    Головуючого:  Кучевського   П.В.  

    Суддів: Камзалова  В.В.,   Іванюка   М.В.

    При секретарі: Руденко О.М.

Розглянувши у відкритому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою  представника  ОСОБА_1 - ОСОБА_2  на  рішення Тульчинського районного  суду від  8 жовтня   2010 року   в   справі    за   позовом   ОСОБА_1   до   Тульчинського   технікуму   ветеринарної   медицини   Білоцерківського   національного   аграрного   університету   та   Білоцерківського   національного   аграрного   університету   про   поновлення   на  роботі  і  стягнення  середньомісячного  заробітку   за   час   вимушеного   прогулу, -    

В С Т А Н О В И Л А :

    В березні  2010 року  ОСОБА_1  звернулась  із  зазначеним   позовом   до   суду, посилаючись   на   те,   що   наказом   № 17 т   від  18 березня   2009 року   її   переведено   на   посаду   заступника   директора   з   адміністративно – господарської   роботи   Тульчинського   технікуму   ветеринарної   медицини    Винницького   державного   університету        

    На   підставі   укладеного   на   невизначений   строк ( в   усній   формі )   трудового   договору,   вона   працювала   за   сумісництвом   викладачем   двох   навчальних   дисциплін -  анатомії   і   латинської   мови,   що   підтверджується   копією   штатного   формуляру   на   викладачів   та   інших   працівників   Тульчинського   технікуму   ветеринарної    медицини   ВДАУ   станом   на   1 вересня   2008 року   і   мала   постійне   педагогічне    навантаження   в   розмірі – 360  год.,  що   підтверджується   наказом   № 88   від   29  серпня   2008 року,   яким   за   викладачами   технікуму   закріплено   педагогічні    навантаження   на   2008 – 2009  навчальний   рік.            

    Запис   до   трудової   книжки   про   те,   що   позивачка    працює   викладачем    за   сумісництвом   відповідач   не   вносив,   відповідно   до  Положення   про   умови   роботи   за   сумісництвом.    

    До  початку   2009 – 2010 року   позивачка   звернулася   до   директора   технікуму   Моркляка М.І.   з  клопотанням    надати   їй    постійне   педагогічне   навантаження   з   1  вересня   2009 року   по   1  жовтня   2009 року   в   кількості   360  годин   та   перевести   її   на   основну   посаду   викладачем   з   жовтня   2009 року   з   педагогічним   навантаженням   800  годин,   однак   листом   № 01-16/342   від   15  вересня   2009 року   їй   було   відмовлено   в   педагогічному   навантаженні   і   при   цьому   не   було   винесено   наказ   про   звільнення   її   з   роботи   викладача   за   сумісництвом.      

    Попередженням   № 494   від   17 грудня   2009 року  її   було   попереджено   про   скорочення   посади   заступника   директора   з   адміністративно – господарської   роботи   і   запропоновано   посаду   сторожа.

    Згідно  наказу   №  27/ос   від   19 лютого   2010 року   виконуючого   обов’язки   ректора   Білоцерківського   національного   аграрного   університету    професора   Новака В.П.   та   наказу   № 20-о    від   19 лютого   2010 року   директора   Тульчинського   технікуму   ветеринарної   медицини    Білоцерківського   національного   аграрного   університету   Моркляка М.І.   її    звільнено   з    посади    заступника   директора   з   адміністративно – господарської    роботи   за   п. 1 ч. 1   ст. 40  КЗпП   України,   а    

22  лютого   2010  року   їй    видали   трудову   книжку.

    Позивачка   вважає, що   відповідач   при   її   звільненні   порушив   вимоги   ст. ст.  42, ч. 2  ст. 47,   ст. 49-2   КЗпП   України   і   не   врахував,   що   вона   має   переважне   право   на   залишенні   на   роботі.

    Враховуючи   вищенаведене,   позивачка   просила   суд   визнати   неправомірною   зміну   істотних    умов   праці   у   зв’язку   ненаданням   їй   у   2009 – 2010  навчальному   році   педагогічного   навантаження,   зобов’язати   Тульчинський   технікум   ветеринарної   медицини   Білоцерківського   національного   аграрного   університету   поновити   її    на   посаді    викладача   з   внесенням    відповідного   запису   до  трудової    книжки,   стягнути   з   Тульчинського   технікуму   ветеринарної    медицини   Білоцерківського   національного   аграрного   університету   на   її   користь  - 7968  грн.   середньомісячного   заробітку   за   час   вимушеного   прогулу,   зобов’язати    Білоцерківський   національний   аграрний    університет   поновити   її   на   посаді   заступника    директора   з   адміністративно – господарської   роботи,   стягнути   з   Білоцерківського    національного   аграрного   університету   на   її   користь  - 17693  грн. 79  коп.   середньомісячного   заробітку    за   час   вимушеного   прогулу   та   стягнути   з   Тульчинського   технікуму   ветеринарної   медицини   Білоцерківського   національного   аграрного   університету   та   Білоцерківського   національного   аграрного   університету    на   її   користь – 8000  матеріальної    шкоди    та   5000  грн.   моральної   шкоди.        

    Рішенням   Тульчинського   районного   суду   від   8  жовтня   2010  року   в   задоволенні   позову   ОСОБА_1   відмовлено.

    Не   погодившись   з   рішенням   суду,   представник   позивачки   ОСОБА_2.   подав   апеляційну   скаргу,   в   якій    просив   рішення    скасувати,   посилаючись   на   порушення   норм   матеріального   і   процесуального   права,    ухвалити   нове   рішення,   яким   задовольнити   позовні   вимоги   ОСОБА_1

    Заслухавши   сторони,   дослідивши    матеріали   справи,   колегія   суддів   не   вбачає   підстав   для   задоволення   апеляційної    скарги.

    Відповідно  до  ст. 105 КЗпП   України   працівникам,  які   виконують   на   тому  ж   підприємстві,   в   установі,   організації   поряд  з   своєю   основною   роботою,   обумовленою    трудовим   договором,   додаткову   роботу   за   іншою   професією ( посадою )   або   обов’язки   тимчасово   відсутнього   працівника   без   звільнення   від   своєї    основної   роботи,   провадиться   доплата   за   суміщення   професій  (посад )   або   виконання   обов’язків   тимчасово   відсутнього   працівника.

    Враховуючи   вищенаведене,   ОСОБА_1   на   протязі   2008 – 2009   навчального   року   здійснювала   викладацьку   діяльність   не   за   сумісництвом,   а   за   суміщенням   професій,   за   що   отримувала   доплату,   тому   доводи   позивачки   щодо   звільнення   її   з   посади   викладача   за   сумісництвом   є   необґрунтованими   і   також   є   необґрунтованими   її   вимоги   про   поновлення   на   зазначеній   посаді.

    Згідно  п. 1  ч. 1  ст. 40  КЗпП   України    трудовий   договір,   укладений   на   невизначений    строк   може   бути   розірваний   власником   або   уповноваженим   ним   органом   у   випадку   скорочення   чисельності   або   штату   працівників.

    Штатним   розписом,   введеним   в    дію   з  1  грудня   2009 року   по   31 грудня   2009 року   скорочена   посада   заступника   директора   з   адміністративно – господарської   роботи   Тульчинського   технікуму   ветеринарної   медицини ( а. с. 107 -109).

    Крім   того,   в   штатному   розписі,   введеному   в   дію   з   1 січня   2010  року   по   31  березня   2010  року   також   відсутня   посада   заступника   директора   технікуму   з   адміністративно – господарської   роботи ( а. с. 95 – 97 ).

    Відповідно   до   ч. 2 ст.  42  КЗпП   України   при   скороченні   чисельності   чи   штату   працівників   у   зв’язку   із   змінами   в   організації   виробництва   і  праці,   переважне   право   на   залишення   на   роботі   надається   працівникам   з   більш   високою   кваліфікацією   і   продуктивністю   праці.

    У   частині  2  статті  49-2  КЗпП   України   передбачено,   що   одночасно   з   попередженням   про   звільнення   у   зв’язку   із   змінами    в   організації   виробництва   і    праці    власник   або   уповноважений    ним   орган   пропонує   працівникові   іншу   роботу   на   тому  ж   підприємстві,   в   установі,   організації.   При   відсутності   роботи   за   відповідною   професією   чи   спеціальністю,   а   також   у   разі   відмови    працівника   від   переведення    на   іншу   роботу   на   тому   ж   підприємстві,   в   установі,   організації   працівник,   за   своїм   розсудом,   звертається   за   допомогою   до   державної    служби   зайнятості   або   працевлаштовується   самостійно.

    Згідно   посадової   інструкції   та   штатного   розпису  посада   заступника   директора   з   адміністративно – господарської   роботи   Тульчинського   технікуму   ветеринарної   медицини    відносилась   до   категорії   спеціалістів   та   службовців   і    відповідно   до   вимог   переліку   посад   педагогічних   і   науково – педагогічних    працівників   не   віднесена   до   посад   педагогічних    працівників.

    ОСОБА_1   відповідно   до   ч. 1  ст. 49-2   КЗпП   України   за   два   місяці   було   попереджено   про   наступне   вивільнення    та   запропоновано    в   межах   однорідності   посаду   сторожа,   на   що   позивачка   не   погодилась.   Про   наступне    вивільнення   позивачки   було   повідомлено   до   державної    служби   зайнятості.

    Таким   чином,   при   звільненні    позивачки   були   дотримані    вимоги   трудового   законодавства.

Інші   доводи   апеляційної   скарги   не   заслуговують   на   увагу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А  :

    Апеляційну   скаргу   представника   ОСОБА_1 – ОСОБА_2 -   відхилити.

    Рішення   Тульчинського   районного   суду   від  8 жовтня   2010  року   залишити    без   змін.

    Ухвала   набирає   законної    сили   з   моменту   її   проголошення   і    протягом    двадцяти   днів   може   бути   оскаржена   в   касаційному    порядку   до   Вищого   спеціалізованого   суду   України   з   розгляду   цивільних   і   кримінальних   справ.

Головуючий:

    Судді:

   

    З   оригіналом    вірно :

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація