АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К РА Ї Н И
21 грудня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого: Нікушина В.П.
Суддів: Копаничук С.Г. Сороки Л.А.
При секретарі: Кирилюк Л.М.
За участю представників: ОСОБА_1 ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про повернення завдатку за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 7 жовтня 2010 року, ухвалене по даній справі, -
ВСТАНОВИЛА:
В вересні 2010 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення з неї завдатку в сумі 23715 грн.
Мотивуючи позовні вимоги, він посилався на те, що 30 грудня 2009 року ОСОБА_4 отримала від нього в якості завдатку за придбання будинку по АДРЕСА_1 суму еквівалентну 1500 дол. США.
На підтвердження отримання коштів, вона написала розписку, в якій вказала, що в разі відмови від продажу будинку вона зобов’язана повернути завдаток в подвійному розмірі.
В травні 2009 року вона відмовилась продавати будинок та повернути отриманий нею завдаток в подвійному розмірі.
В зв’язку з цим, ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом про стягнення завдатку з ОСОБА_4 в подвійному розмірі.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 11864 грн.85 коп., але вона з таким рішенням не погодилась і оскаржила його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі вона просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що при ухваленні рішення суд першої інстанції неправильно застосував норми цивільного права та допустив порушення норм процесуального права.
На підтвердження цих доводів вона посилається на те, що суд невірно визначив характер спірних правовідносин і не застосував при вирішенні цього спору положень ст. 230 ЦК України, оскільки розписку про отримання завдатку вона написала внаслідок обману.
Щодо порушень норм цивільно-процесуального законодавства, то вона посилається на те, що суд першої інстанції не задовольнив її клопотання про виклик в судове засідання свідків. Чим порушив вимоги ч. 2 ст. 10 ЦПК України щодо рівності сторін при наданні доказів.
Окрім цього, відповідачка посилається на те, що суд позбавив її можливості скористатись правовою допомогою, не задовольнивши її клопотання про відкладення розгляду справи для того, щоб скористатись послугами адвоката.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, представників відповідачки та позивача, перевіривши обґрунтованість доводів апеляційної скарги, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення прийшла до наступного висновку.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що до правовідносин, які склались між нею та позивачем потрібно було застосувати ст. 230 ЦК України, яка передбачає правові наслідки вчинення правочину під впливом обману є безпідставним. Адже при розгляді даної справи питання про визнання правочину, який мав місце між ОСОБА_4 та позивачем, недійсним взагалі не ставилось.
Відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги про порушення норм процесуального права не впливають на правильність вирішення цієї справи по суті, а тому ухвалене по справі рішення не підлягає скасуванню на підставі цих доводів.
Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчинюється у письмовій формі.
За змістом розписки відповідачка отримала від ОСОБА_3 1500 доларів США з метою забезпечення укладення нею договору купівлі-продажу. Вона не заперечувала, що саме нею ця розписка була написана.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказані кошти в дійсності є нічим іншим як аванс, виходячи із положень ст. 570 ЦК України, яка передбачає такий спосіб забезпечення виконання умов вже укладеного договору. Між сторонами по справі договір купівлі-продажу нерухомого майна ще не був укладений.
А тому, керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу скаргою ОСОБА_4 відхилити
Рішення Літинського районного суду Вінницької області від 7 жовтня 2010 року, ухвалене по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про повернення завдатку, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий-суддя:
Судді:
З оригіналом вірно: