У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 грудня 2010 року                                                                                             м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

                               Луспеника Д.Д., Балюка М.І., Григор’євої Л.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа – ДП «Оріфлейм Косметік Україна», про стягнення суми  за касаційною скаргою ОСОБА_4   на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 14 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 30 червня 2009 року ,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2007 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, який рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 7 квітня 2008 року був задоволений та на її користь з ОСОБА_5 стягнуто 84 281 грн. 50 коп. й розподілено судові витрати.

Рішення місцевого суду залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій.

У лютому 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду, посилаючись на наявність виняткових обставин, що утруднюють виконання рішення.

    Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14 квітня 2009 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 30 червня 2009 року, заяву ОСОБА_5 задоволено та розстрочено виконання наведеного вище рішення місцевого суду: стягнуто з боржника на користь ОСОБА_4 щомісячно, з 14 квітня 2009 року по 14 жовтня 2011 року, по 2 838 грн. 50 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить постановлені ухвали судів скасувати та відмовити ОСОБА_5 у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суди відповідно до вимог ст. ст. 58, 59, 212 ЦПК України оцінили надані сторонами докази та постановили ухвалу згідно з положеннями ст. 373 ЦПК України, а суд касаційної інстанції не має законодавчих повноважень на іншу переоцінку доказів, як того проситься в касаційній скарзі.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.    

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 14 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 30 червня 2009 року  залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д.Д. Луспеник  

М.І. Балюк

Л.І. Григор’єва