№ 2-11770/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2010 року Іллічівський райсуд м. Маріуполя під головуванням судді Мальцевої Є.Є. при секретарі Юрченко В.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Маріупольської міської Ради, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування -
В С Т А Н О В И В:
05.11.2010 року в позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою виконавчого комітету Маріупольської міської ради та ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування на домоволодіння АДРЕСА_1, в тому числі на самочинно зведені будівлі тамбур літ а-1, погріб літ а3/п, крильце літ а2, гараж літ І-1.
У судовому засіданні позивачка просила суд залишити без розгляду її позовні вимоги у частині визнання права власності на самочинно зведені будівлі, ухвалою суду від 27.12.10 р. її позовні вимоги у цій частині залишені судом без розгляду.
У судовому засіданні представник позивачки уточнив та підтримав уточнені позовні вимоги і остаточно просив поновити позивачці строк для прийняття спадщини, визнати за нею права власності у порядку спадкування за законом на домоволодіння АДРЕСА_1.
У обгрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_1 пояснив, що згідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 1947 року. Згідно договору дарування від 24.06.1964 року ОСОБА_5 належало 19/50 домоволодіння АДРЕСА_1, що складається з будинку літ а-1, нежилих господарських приміщень літній кухні літ Б-1, сараю літ б-1, вбиральні літ Е-1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. На момент відкриття спадщини позивачка проживала разом із спадкодавцем. На даний час в неї виникла необхідність відповідно до закону оформити документи на право власності на будинок, оскільки вона має намір розпорядитися належним їй нерухомим майном: укласти угоду обміну. Позивачка не зверталася у нотаріальну контору, тому ще не було необхідності: ніхто крім неї не спадщину не претендував. В силу похилого віку їй фізично важко виконувати дії, пов’язані з оформленням спадщини, їй важко являтися в нотаріальну контору, тому вона туди не зверталася.
ОСОБА_1 в суді пояснив, що він, як представник позивачки, не звертався до нотаріальної контори також. Просив суд поновити строк для прийняття спадщини й визнати право власності у порядку спадкування на спірне майно.
У судовому засіданні представник відповідача Маріупольської міської ради – Наливай О.С., діюча на підставі доручення, позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала та пояснила, що Маріупольска міська рада не оспорює прав позивачки на спадкове майно у вигляді будинку АДРЕСА_1. На час розгляду справи спадкові права позивачки ніхто не оспорює, інших спадкоємців крім позивачки у судовому засіданні не встановлено, позивачка не звернулася до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини для оформлення своїх спадкових прав без поважних причин. Доказів того, що у неї існують перешкоди у оформленні її спадкових прав з боку нотаріальної контори позивачка не навела. Просила суд у позовних вимогах відмовити.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з»явився, просив розглянути справу без його участі, зазначив.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Маріупольської міської ради про визнання права власності на спадкове майно не підлягає задоволенню, за наступними підставами.
У судовому засіданні встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивачка ОСОБА_2 уклала шлюб із Камченко в 1947 році. Згідно з договором дарування від 23.06.1964 року ОСОБА_5 належить 19/50 спірного будинку, право власності зареєстроване у БТІ м.Маріуполя. свідоцтво про смерть підтверджує, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно з довідкою з місця проживання позивачка проживала сумісно з ОСОБА_5, вела сумісне господарство за адресою буд. АДРЕСА_1, що підтверджується також домовою книгою, і як слідує з іншої довідки, проживає й на даний час. Згідно з копією спадкової справи позивачка не зверталася до нотаріальної контори.
Згідно з вимогами стст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадках його порушення, невизнання або оспорювання. Особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу. Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначені також певні засоби захисту цивільних прав та інтересів осіб судом, одним з яких визначено визнання права.
Позивачем і відповідачем ОСОБА_4 не надано суду доказів права власності відповідача на спірне майно, не визначено, чим саме порушені права ОСОБА_4, тому суд вважає, що позивач безпідставно звернувся до нього з такими позовними вимогами, не може прийняти визнання позову ОСОБА_4.
Проаналізувавши досліджені у судовому засіданні докази суд вважає, що позивачкою не наведено доказів того, що її спадкові права на будинок АДРЕСА_1 будь-ким порушуються, або існують незаконні перешкоди у здійсненні її права на оформлення спадкових прав після смерті чоловіка з боку державної нотаріальної контори або інших осіб. Дії державної нотаріальної контори, пов»язані з незаконними перешкодами у здійсненні її прав по оформленню спадкових прав позивачка не оскаржувала, доказів того, що нотаріальна контора чи виконавчий комітет Маріупольської міської ради незаконно їй відмовили чи порушила її права суду не надала.
Суд вважає, що позивачка безпричинно не скористалася своїм правом на оформлення спадщини у встановленому законом порядку передбаченому ст. 1268,1269 ЦК України, за яким оформлення спадкових прав здійснюється державною нотаріальною конторою за місцем відкриття спадщини, доводи про складність виконання таких дій для неї у зв’язку із її похилим віком та чергами у нотаріальній конторі не є підставою для задоволення її позову .
Згідно з п. 23 Постанови № 7 Пленуму ВСУ від 30.05.08 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа має право звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Враховуючи наведене, суд вважає, що у позивачки існують умови для оформлення спадщини у нотаріальній конторі у порядку передбаченому главою 87 ЦК України яка регламентує здійснення права на спадкування, інших спадкоємців крім позивачки не існує, даних про те, що позивачка отримала відмову нотаріуса в оформленні права на спадщину після смерті чоловіка у судовому засіданні не встановлено, матеріали спадкової справи таких даних не містять, тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 за підставами, вказаними у позові задоволенню не підлягають.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо поновлення строку для прийняття спадщини, оскільки з пояснень представника позивача слідує, що позивачка не просить суд продовжити строк прийняття спадщини для звернення в нотаріальну контору, не має наміру звертатися до нотаріальної контори, а формально просить суд поновити такий строк для визнання за нею права на фактично прийняту спадщину у судовому порядку.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 15,16,1268,1269 ЦК України, Постановою № 7 Пленуму ВСУ від 30.05.08 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -
В И Р І Ш И В:
У позовних вимогах ОСОБА_2 до Маріупольської міської Ради, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування – відмовити.
На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: