№ 2-11493/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2010 року місто Маріуполь
Суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області Мальцева Є.Є., при секретарі Юрченко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення зайве виплаченого забезпечення,
В С Т А Н О В И В:
04 жовтня 2010 року представник Маріупольського міського центру зайнятості звернулася до суду із позовною заявою до відповідачки, у якій просить стягнути з ОСОБА_2 суму зайво виплаченого забезпечення (допомога по безробіттю) у розмірі 1222,09 грн. В обґрунтування позову вказав, що відповідачка приховала відомості про другу реєстрацію у Держаній службі зайнятості, що є порушенням Закону України „Про зайнятість населення” та незаконно отримала допомогу по безробіттю в розмірі 1222,09 грн. Вперше відповідачка була зареєстрована 04.05.2007 року у службі зайнятості як така, що шукає роботу та її ознайомлено під особистий підпис з правами та обов’язками безробітного відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття”. 11.05.2007 року ОСОБА_2 подала заяву про надання статусу безробітного з 11.05.2007 року з проханням виплатити допомогу по безробіттю. Відповідно до наказу № НТ070511 від 11.05.2007 року була призначена допомога по безробіттю з 11.05.2007 року по 04.05.2008 рік. Допомога по безробіттю була призначена в розмірі 70% середньої зарплати (доходу) залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: 100% - 90 календарних днів, 80% - 90 календарних днів, 70% - 180 календарних днів. Згідно з наказом виплата допомоги по безробіттю була відкладена у зв’язку з наданням особі вихідної допомоги при звільненні з 11.05.2007 року по 03.06.2007 року відповідно до ст. 31 ЗУ „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та „Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової виплати для організації безробітними підприємницької діяльності. Наказом № НТ071119 від 19.11.2007 року відповідачці виплата допомоги по безробіттю була припинена у зв’язку з працевлаштуванням безробітного відповідно до пп 1 п 1 ст. 31 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” з 19.11.2007 року та вона була знята з обліку у центрі зайнятості. При першій реєстрації у службі зайнятості відповідачка отримувала допомогу по безробіттю 168 днів. Вдруге ОСОБА_2 09.12.2008 року була зареєстрована у службі зайнятості як така, що шукає роботу та її ознайомлено під особистий підпис з правами та обов’язками безробітного відповідно до ЗУ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” При реєстрації у центрі зайнятості 09.12.2009 року відповідачка не зазначила у персональній картці, що реєструється вдруге. 16.12.2008 року відповідачка подала заяву про надання статусу безробітного з 16.12.2008 року з проханням виплатити допомогу по безробіттю. Відповідно до наказу № НТ081216 від 16.12.2008 року була призначена допомога по безробіттю з 16.12.2008 року по 10.01.2009 рік відповідно до пп 1,3,4 ст. 22, п.1 ст. 23 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та п. 2.1. „Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її вплати для організації безробітними підприємницької діяльності”. 70 % середньої заробітної плати (доходу) залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: 100% - 90 календарних днів, 80% - 90 календарних днів, 70% - 180 календарних днів. Припинена виплата допомоги по безробіттю у зв’язку з працевлаштуванням безробітної відповідно до пп 1 п.1 ст. 31 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” з 01.04.2009 року та вона була знята з обліку у центрі зайнятості. При перевірці законності отриманих виплат було виявлено, що відповідачка порушила п.2 ст. 36 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. Перебуваючи на обліку у службі зайнятості відповідачка ОСОБА_2 не повідомила інспектора про те, що зареєструвалася вдруге, у зв’язку з чим виникла переплата допомоги по безробіттю в сумі 1222, 09 грн за період з 16.12.2008 року по 01.04.2009 рік, що підлягає поверненню відповідно до ст. 36 п.3 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
Представник позивача Гой О.В., яка діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі на зазначених у позовній заяві підставах та просила задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 суму зайво виплаченого забезпечення (допомога по безробіттю) у розмірі 1222,09 грн.
Відповідачка у судовому засіданні позов не визнала, вказала, що при реєстрації у центрі зайнятості вдруге вона повідомляла в усній формі інспектору про те, що реєструється вдруге і в неї посадова особа центру зайнятості перевіряла документи, в тому числі і трудову книжку, в якій містилися відомості про те, що вона вже перебувала на обліку в центрі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю. Просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача та відповідачки, дослідивши представлені докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суддею встановлено, що 11.05.2007 року ОСОБА_2 подала заяву про надання статусу безробітного з 11.05.2007 року з проханням виплатити допомогу по безробіттю. Відповідно до наказу № НТ070511 від 11.05.2007 року була призначена допомога по безробіттю з 11.05.2007 року по 04.05.2008 рік. Допомога по безробіттю була призначена в розмірі 70% середньої зарплати (доходу) залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: 100% - 90 календарних днів, 80% - 90 календарних днів, 70% - 180 календарних днів. Згідно з наказом виплата допомоги по безробіттю була відкладена у зв’язку з наданням особі вихідної допомоги при звільненні з 11.05.2007 року по 03.06.2007 року відповідно до ст. 31 ЗУ „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та „Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової виплати для організації безробітними підприємницької діяльності. Наказом № НТ071119 від 19.11.2007 року відповідачці виплата допомоги по безробіттю була припинена у зв’язку з працевлаштуванням безробітного відповідно до пп 1 п 1 ст. 31 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” з 19.11.2007 року та вона була знята з обліку у центрі зайнятості. При першій реєстрації у службі зайнятості відповідачка отримувала допомогу по безробіттю 168 днів.
Вдруге ОСОБА_2 09.12.2008 року була зареєстрована у службі зайнятості як така, що шукає роботу та її ознайомлено під особистий підпис з правами та обов’язками безробітного відповідно до ЗУ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. При реєстрації у центрі зайнятості 09.12.2009 року відповідачка не зазначила у персональній картці, що реєструється вдруге. 16.12.2008 року відповідачка подала заяву про надання статусу безробітного з 16.12.2008 року з проханням виплатити допомогу по безробіттю. Відповідно до наказу № НТ081216 від 16.12.2008 року була призначена допомога по безробіттю з 16.12.2008 року по 10.01.2009 рік відповідно до пп 1,3,4 ст. 22, п.1 ст. 23 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та п. 2.1. „Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її вплати для організації безробітними підприємницької діяльності”. 70 % середньої заробітної плати (доходу) залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: 100% - 90 календарних днів, 80% - 90 календарних днів, 70% - 180 календарних днів. Припинена виплата допомоги по безробіттю у зв’язку з працевлаштуванням безробітної відповідно до пп 1 п.1 ст. 31 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” з 01.04.2009 року та вона була знята з обліку у центрі зайнятості.
Дослідивши трудову книжку відповідачки, судом встановлено що в ній міститься запис Маріупольського міського центру зайнятості від 04.06.2007 року про те, що ОСОБА_2 розпочато виплату допомоги по безробіттю на підставі ст. 22,23 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” згідно з Наказом № НТ 070604 від 04.06.2007 року, а згідно із записом від 18.11.2007 року виплату припинено згідно з Наказом № НТ 071119 від 19.11.2007 року.
Згідно із посадовою інструкцією провідного спеціаліста з працевлаштування відділу надання соціальних послуг з працевлаштування Маріупольського міського центру зайнятості щодо завдань та обов’язків спеціаліста: „ – Уточнює обставини клієнта, які можуть вплинути на порядок виплати допомоги по безробіттю. Отримує від клієнта довідку про середню заробітну плату за останні два місяці за попереднім місцем роботи та залучає її до персональної справи. Перевіряє у клієнта документи, які згідно з законодавством про зайнятість необхідні для реєстрації та визнання безробітним”.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 215,218 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
У позові Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення зайве виплаченого забезпечення (допомозі по безробіттю) у розмірі 1222,09 грн – відмовити.
На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя