№2-2056
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 грудня 2010 року Ніжинський міськрайсуд
в складі судді Куровського Ю.В.
при секретарі Ісаєнко А.М.
у відкритому судовому засіданні в м.Ніжин розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про розірвання договору,повернення коштів банківського вкладу та стягнення моральної шкоди
В С Т А Н О В И В
Позивач звернувся з позовом про стягнення пені за час прострочення видачі вкладу в сумі 23611,40грн. та стягнення моральної шкоди в сумі 10000грн.,посилаючись на те,що 03.11.2006 року між ним та відповідачем було укладено договір банківського вкладу в м.Ніжин у філії відповідача.Сума вкладу становила 35000грн.Відповідно до п.1 Договору термін вкладу становив 12 місяців. і на суму вкладу повинні нараховуватись відсотки у розмірі 14% річних.Додатковою угодою до договору від 03.11.2006 року відповідач збільшив процентну ставку по вкладу на 2% річних на термін до 03.11.2007 року.03.11.2010 року він звернувся до відповідача з вимогою виплати йому суму вкладу та нараховані відсотки,на що отримав відмову з посиланням на те,що його рахунок заблоковано,так як він був внесений до списку людей,що померли.15.11.2010 року він повторно звернувся письмово до відповідача з вимогою повернути вклад та відсотки на що не отримав ніякої відповіді.Він звертався в центральний офіс м.Дніпропетровська,в м.Чернігів,але ніякої реакції не було.Відповідно до п.9 Договору сторони мають право достроково розірвати договір,повідомивши про це іншу сторону за два дні до дати розірвання договору.Але ст.1060 ЦК України зазначено,що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов»язаний видати вклад або його частку на першу вимогу вкладника.Згідно квитанції відповідача йому повернуто суму 39352,46грн. та 460грн. 24 листопада 2010 року.Згідно ст.10ч.5 ЗУ «Про захист прав споживачів» виконавець за кожний день прострочення споживачеві надання послуг сплачує пеню в розмірі 3% послуги.Банк прострочив виплату суми вкладу та нарахованих відсотків,що в сумі складає 23611,40грн..Повідомленням,що його рахунок заблоковано у звязку з його смертю йому заподіяно моральну шкоду.Він втратив спокій,душевну рівновагу,це призвело до вимушених змін у його житті.Йому потрібні кошти для лікування так як він є інвалідом 2-ї групи.Він не може забезпечити належний догляд та умови життя своїй родині.Він вважає,що моральна шкода йому повинна бути відшкодована в розмірі 10000грн.
Відповідач позовні вимоги не визнав.Представник позивача визнав,що між сторонами 03.11.2006 року був укладений договір банківського вкладу.03.11.2010 року позивач дійсно звертався до Банку про видачу йому всього грошового вкладу та відсотків за користування ним.Але у звязку із виникшими технічними неполадками в системі нарахування відсотків за користування вкладом вони могли віддати кошти позивачу тільки 22.11.2010 року,але позивач їх отримав тільки 24.11.2010 року.Ці обставини представник відповідача вважає слід визнати форс-мажорними і відмовити в позові.Крім того представник відповідача вважає,що ні договором,ні законом не передбачено нарахування пені за несвоєчасну видачу вкладу.Позивач мав отримати суму вкладу 22.11.2010 року,коли його повідомили про можливість отримання коштів,але він їх отримав 24.11.2010 року.Представник відповідача вважає,що дані відносини не можуть регулюватись ЗУ «Про захист прав споживачів» оскільки це не є фінансово-кредитні відносини.Щодо стягнення моральної шкоди то вважає,що позивач не навів доказів щодо заподіяння йому моральної шкоди і така саме шкода,несвоєчасне повернення вкладу/не передбачена ЗУ «Про захист прав споживачів».
Суд вислухавши сторони,вивчивши матеріали справи вважає,що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.03.11.2010 року між сторонами був укладений договір банківського вкладу,сума вкладу складала 35000грн..За час знаходження вкладу у відповідача на суму вкладу були нараховані відсотки які складали на 17.11.2010 року 26868,98грн..Позивач у відповідності до вимог договору банківського вкладу звернувся до відповідача про видачу вкладу 03.11.2010 року,чого не заперечують сторони.Вклад в сумі 39352,46грн. йому було видано 24 листопада 2010 року згідно клієнтської виписки по договору банківського вкладу.Суд вважає,що в договірних відносинах які склались між сторонами і засвідчені договором про депозитний вклад «Стандарт» передбачено,що сторони мають право достроково розірвати договір,повідомивши про це за два банківські дні до дати розірвання договору.Оскільки сторони визнали,що позивач звернувся до відповідача про розірвання договору банківського вкладу 03.11.2010 року,то слід визнати,що даний договір мав бути розірваний 05.11.2010 року.Позивач фактично отримав кошти 24.11.2010 року,чого не заперечують сторони.Отже з боку відповідача мало порушення умов договору в частині часу повернення коштів через 18 днів.За цей час відповідач у відповідності до вимог ст.10ч.5 ЗУ «Про захист прав споживачів» має сплатити позивачу 3% пені за кожен день прострочення надання послуг,що становить 39352,46грн.х3%х20днів=21250,26грн.Посилання відповідача на те,що дані відносини не регулюються ЗУ «Про захист прав споживачів» не може бути прийнято до уваги так як із роз»яснень Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» п.2,що відносини які склались із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для отримання власних побутових потреб громадян / надання кредитів,відкриття й ведення рахунків,проведення розрахункових операцій../регулюються даним законом.Посилання відповідача на те,що дані обставини щодо не своєчасної видачі вкладу носять форс-мажорний характер нічим не підтверджені,а також на думку суду,що технічні проблеми з обслуговування клієнтів не можуть бути визнані форс-мажорними.Посилання відповідача на те,що позивача повідомили про можливість отримання вкладу 22.11.2010 року,а фактично отримав він його 24.11.2010 року слід оцінити критично,оскільки як заявив представник відповідача ніяких доказів цього у нього немає.
Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди,то суд вважає,що оскільки відносини,що склались між сторонами регулюються спеціальним Законом «Про банки і банківську діяльність» і ним не передбачено відшкодування моральної шкоди,то в цій частині позовних вимог слід відмовити.Договором банківського вкладу укладеного між сторонами питання відшкодування моральної шкоди теж не врегульовано.
Керуючись ст.625,1058,1060,1061,1064 ЦК України,ЗУ «Про захист прав споживачів,договором про депозитний вклад,ст.213-215 ЦПК України
В И Р І Ш И В
Стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 21250,26грн. пені та 120грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь держави держмито в розмірі 212,50грн.
В позові про стягнення моральної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області в 10 денний строк з дня отримання копії рішення.
Суддя Ю.Куровський
№2-2056
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
вступна та резолютивна частина/
29 грудня 2010 року Ніжинський міськрайсуд
в складі судді Куровського Ю.В.
при секретарі Ісаєнко А.М.
у відкритому судовому засіданні в м.Ніжин розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про розірвання договору,повернення коштів банківського вкладу та стягнення моральної шкоди
Керуючись ст.625,1058,1060,1061,1064 ЦК України,ЗУ «Про захист прав споживачів,договором про депозитний вклад,ст.213-215 ЦПК України
В И Р І Ш И В
Стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 21250,26грн. пені та 120грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь держави держмито в розмірі 212,50грн.
В позові про стягнення моральної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області в 10 денний строк з дня отримання копії рішення.
Суддя Ю.Куровський