Справа №2 а -584/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2010 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Прижигалінської Т.В.
при секретарі – Каліневич Ж.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора ДПС РДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська прапорщика міліції Мамчур Андрія Яковича про визнання неправомірними дій посадової особи та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 28.10.2010 року приблизно о 16.15 г він керуючи належним НВФГ «Компанія Маїс» автомобілем Міцубісі пажеро д/н НОМЕР_1, рухався по вул.. Дніпропетровська м. Дніпродзержинська у напрямку м. Дніпропетровська. При русі через залізничний переїзд у потоці автомобілів у два ряди в кожному із напрямків руху його вибірково з потоку автомобілів із другого (лівого) ряду було зупинено працівником ДПС. Інспектором було заявлено, що ним допущено порушення п. 20.4 ПДР, яким регламентовано порядок руху через залізничний переїзд, а саме, якщо перед переїздом немає дорожньої розмітки або дорожніх знаків, що визначають кількість смуг руху, рух транспортних засобів через переїзд дозволяється лише в один ряд. На його думку ним не було допущено порушення п. 20.4 ПДР України, оскільки розмітка в місці перетину автошляху залізничною колією була наявна, а саме за 100 м перед залізничним переїздом лінія наближення перейшла у суцільну лінію дорожньої розмітки, що підтверджується фотографіями. Відповідачем була складена постанова від 28.10.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 123 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн. Відповідач лише ознайомив його зі змістом протоколу та постанови, не врахував його аргументів щодо обставин події, що підтверджує упереджене та необ’єктивне ставлення відповідача до вирішення справи по суті. Просить суд визнати неправомірними дії старшого інспектора ДПС РДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська прапорщика міліції Мамчур Андрія Яковича щодо складання ним протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього через відсутність у його діях події та складу адміністративного правопорушення та щодо винесення відповідачем постанови у справі про адміністративне правопорушення з накладенням штрафу у розмірі 300 грн. Скасувати винесену відповідачем постанову серії АЕ1 № 089047 у справі про адміністративне правопорушення від 28.10.2010 року, якою на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, але до його початку надав суду заяву, в якій позовні вимоги та обґрунтування позову підтримав у повному обсязі, справу просив розглядати за його відсутності.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не з’явився по невідомій суду причині.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.10.2010 року приблизно о 16.15 г він керуючи належним НВФГ «Компанія Маїс» автомобілем Міцубісі пажеро д/н НОМЕР_1, рухався по вул.. Дніпропетровська м. Дніпродзержинська у напрямку м. Дніпропетровська. При русі через залізничний переїзд у потоці автомобілів у два ряди в кожному із напрямків руху його вибірково з потоку автомобілів із другого (лівого) ряду було зупинено працівником ДПС. Інспектором було заявлено, що ним допущено порушення п. 20.4 ПДР, яким регламентовано порядок руху через залізничний переїзд, а саме, якщо перед переїздом немає дорожньої розмітки або дорожніх знаків, що визначають кількість смуг руху, рух транспортних засобів через переїзд дозволяється лише в один ряд. На його думку ним не було допущено порушення п. 20.4 ПДР України, оскільки розмітка в місці перетину автошляху залізничною колією була наявна, а саме за 100 м перед залізничним переїздом лінія наближення перейшла у суцільну лінію дорожньої розмітки, що підтверджується фотографіями. Відповідачем була складена постанова від 28.10.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 123 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн.
Як встановлено ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2. з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3. обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4. безсторонньо (неупереджено);
5. добросовісно;
6. розсудливо;
7. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8. пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9. з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10. своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з того, що відповідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Правомірність прийняття оскарженого рішення відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, у суді не доказана.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам ст.. ст.. 283 та 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем при складанні протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, вимог ст.. ст.. 283 та 284 КУпАП дотримано не було.
Відсутні посилання на будь-які фактичні дані, на основі яких було встановлено наявність адміністративного правопорушення, винність ОСОБА_1 в його вчиненні у постанові про адміністративне правопорушення, постанова по справі про адміністративне правопорушення від 28.10.2010 року не відповідає положенням ч.2 ст. 279 КУпАП. Також відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення не з’ясовані обставини, передбачені ст.280 КУпАП.
Крім того, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Зазначена постанова винесена з порушенням ст. 33 КУпАП, яка визначає, що при накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Постанова складена з порушенням чинного законодавства, зокрема у частині повноти та об'єктивності дослідження обставин правопорушення (ст. 245 КУпАП).
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином справа про адміністративне правопорушення розглянута відповідачем за відсутності належного доказу та постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП, винесена без достатньої правової підстави, тобто не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вина позивача в порушенні Правил дорожнього руху України не доведена і тому його позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 089047 від 28.10.2010 року та стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В.Прижигалінська