Справа  № 2 -2586

2010  р.

Р І Ш Е Н Н Я                                  

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

21    грудня    2010   року                         Калуський   міськрайонний    суд   Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді   ГАЛУЩАК   Л.О.

                секретаря    ДАНИЛІВ Г.М.

розглянувши у відкритому  заочному  судовому засіданні в місті Калуш справу                     за  позовом   ОСОБА_1        до   ТзОВ „Завод  „Техмаш”          про  розрахункових  сум, -

В С Т А Н О В И В :

                        що   позивачка  звернулася   до     суду  із  зазначеним  позовом.   Свої  вимоги   мотивує  тим,  що із відповідачем по справі перебувала   у  трудових  відносинах  і  11.10. 2010    року   звільнена  із   займаної  посади згідно   ст. 38  КЗпП України.     Однак   з нею не  було  проведено повного  розрахунку, не виплачено заборговану заробітну плату  в  сумі  616 .85 грн.    Так як заробітна  плата не виплачена своєчасно, то  просить стягнути   середньомісячний заробіток за  час затримки  розрахунку  по день фактичного   розрахунку,  моральну шкоду в сумі  2000 грн., а також  судові  витрати.

                        Позивачка  в  судовому  засіданні уточнила позовні вимоги   , просить стягнути із відповідача середньомісячний заробіток за  час затримки  розрахунку  по день фактичного   розрахунку, а саме  до 18.11.2010 року, по-скільки заборговану заробітну плату в сумі 684.41 грн.  відповідачем їй перераховано 18.11.2010 року,  моральну шкоду в сумі  2000 грн.,  та судові  витрати.

                        Представник відповідача     в судове засідання не з”явився   , хоча про місце і час розгляду справи був повідомлений завчасно та належним  чином, причину неявки  суду не повідомив.     Зі згоди позивача суд ухвалює  рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням  ст.. 224 ЦПК України .    

                        Суд, заслухавши позивачку , дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає  до  часткового   задоволення, виходячи  з  наступних  підстав:

                        Відповідно  до  ст. 116 КЗпП України при звільненні робітника чи службовця  виплата  всіх  сум, що  належать йому від підприємства, установи, організації   провадиться   в   день   звільнення.

                        В    судовому   засіданні   встановлено,   що   позивачка перебувала  у трудових відносинах з  відповідачем по справі   і 11.10. 2010    року   звільнена  із   займаної  посади      , що підтверджується  фотокопією  трудової книжки   / а.с. 6-7/ .

                        Як вбачається  із розрахункового листка за жовтень 2010 року , виданого   відповідачем по справі  ( а.с. 8 )    заборгованість позивача  по заробітній платі становить 684  грн.      В судовому засідання з”ясовано, що дана заборгованість виплачена  18.11.2010 року.

                        Відповідно  до  ст. 117  КЗпП  України  в  разі  невиплати  з  вини власника  або  уповноваженого  ним  органу  належних  звільненому  працівникові  сум у строки,  зазначені  в  ст. 116  КЗпП  України,  при  відсутності  спору  про  їх  розмір   підприємство, установа,  організація  повинні  виплатити  працівникові  його  середній  заробіток  за  весь  час затримки    по  день  фактичного  розрахунку.  

                        Оскільки розрахункові суми  позивачу не виплачувалися   з вини відповідача, то суд вважає, що  слід стягнути  середній  заробіток  за  весь  час затримки    по  день  фактичного  розрахунку,    а  саме  за період з 11.10.2010    року по 18.11.2010 року, що становить    534.24    грн.

                Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником   або   уповноваженим   ним   органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його  законних прав призвели до моральних страждань,  втрати  нормальних життєвих  зв'язків  і  вимагають  від  нього додаткових зусиль для  організації свого життя.

                        Суд вважає, що позов в цій частині підлягає до  часткового задоволення, оскільки  відповідач своїми діями завдав позивачу істотних , вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, втрати  нормальних життєвих  зв'язків , порушено її   законне  право  щодо права на  оплату  за працю  , інших доходів немає  , тому суд вважає ,  все це вимагало  від  неї  додаткових зусиль для  організації свого життя.

                        Суд вважає, що в користь позивача слід стягнути і судові витрати.

                        На підставі  викладеного, керуючись ст.  116, 117,237-1, 233,234 КЗпП України,   ст. 10,11,209, 212,214-215, 224-226  ЦПК  України,   суд -

Р І Ш И В :

                        Позов задовольнити частково .  Стягнути з     ТзОВ „Завод  „Техмаш”     в  користь ОСОБА_1    534.24    грн. середнього  заробітку  за     час затримки       розрахунку,     1 тис. грн..  моральної шкоди, 200 грн. за надання юридичної допомоги  , 17 грн. сплаченого державного мита,  всього    1751  грн. 24 коп. та  34  грн. державного    мита  в  дохід  держави,  30 грн.  витрат  з інформаційно – технічного  забезпечення розгляду цивільних справ .

                        В решті позову відмовити.

                        Рішення   може  бути   оскаржене   до   Івано-Франківського   Апеляційного    суду  через    Калуський   міськрайонний   суд   протягом 10 днів з  часу його винесення.  

                        Заочне рішення може бути  переглянуте Калуським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано  протягом 10 днів з дня отримання його копії .

          ГОЛОВУЮЧА: