Справа № 2-2993/2010р.

        Р І Ш Е Н Н Я

                              І м е н е м    У к р а ї н и

09 грудня 2010 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:        головуючого – судді – Зємцова В.В.

 при секретарі             – Гетьманець О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в  м. Кременчуці справу за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Банк»Фінанси та кредит» про захист прав споживачів та скасування умов договору,

 ВСТАНОВИВ:

В березні 2010 р. до суду звернулося ПАТ „Банк „Фінанси та кредит” з вказаним позовом.

Зазначали, що 6 липня 2007 року банк уклав з ОСОБА_4 кредитний договір згідно якого останній отримав кредит в сумі 35 000, 00 доларів строком повернення до 6 липня 2027 року (п. 3.2. кредитного договору). Факт надання кредиту підтверджується заявою на отримання споживчого кредиту д 6 липня 2007 року та заявою на видачу готівки № 10 від 6 липня 2007 року.

За вказані кошти ОСОБА_4 придбав квартиру АДРЕСА_1.

Згідно умов кредитного договору відповідач ОСОБА_4 зобов’язався повністю повернути банку кредитні кошти до 6 липня 2027 року. Одночасно відповідач зобов’язався щомісячно в строк до 10 числа кожного місяця проводити погашення заборгованості згідно з додатком кредитного договору (графіком погашення кредиту) в сумі 365, 78 доларів США на місяць (п. 3.2. кредитного договору).

Відповідно до вимог п. 3.4. кредитного договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати процентів по ним неустойки в разі якщо відповідач протягом дії договору порушив умови договору в тому числі несвоєчасно або не в повному обсязі сплачував кошти на погашення кредиту, відсотків.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати додаткового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів.

6 липня 2007 року банк уклав з відповідачами ОСОБА_3 договір поруки та ОСОБА_2 договір поруки за яким останні зобов’язалися перед банком відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_4 зобов’язань за кредитним договором.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_2 були ознайомлені з кредитним договором та погодились з його умовами.

У випадку невиконання зобов’язань за кредитним договором, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 несуть відповідальність перед банком як солідарні боржники у тому ж обсязі, що й ОСОБА_4 по сплаті основного боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, комісійної винагороди, неустойки, відшкодуванню збитків.

Просили стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії придніпровське регіональне управління» борг по кредиту в сумі 289432,64 грн.

ОСОБА_4 в свою чергу звернувся до Банку із зустрічним позовом, в якому зазначав, що у липні 2007 року, звернувся до відділення банку «Фінанси та Кредит» яке розташоване в         м. Кременчук по АДРЕСА_2 з питанням про можливість отримання споживчого кредиту.

Працівники Банку рекомендували оформити кредит в доларах США, так як це вигідніше за гривневий кредит. 06 липня 2007 року, між ними був укладений кредитний договір згідно якого Банк надав кредит в сумі 35 000 доларів США для споживчих потреб, а саме – придбання квартири за адресою АДРЕСА_1.

Укладаючи кредитний договір він обрахував свої можливості і на той момент – дохідність його та поручителів могла забезпечити погашення боргу. Його прибуток на той момент складав приблизно 2200 грн. на місяць, що по курсу Національного Банка відповідало 435,64 дол. США, та загальна переплата по кредиту складала 52787,2 доларів США або за курсом Національного Банку України на той момент 266575,36 грн.

Про стабільність в фінансовій ситуації України переконували його в своїх виступах у засобах масової інформації керівники окремих банків і Правління Національного Банку України, яке прогнозувало стабільність національної валюти, а курс гривні відносно долара США мав складати в 2007 році: 4,95 грн. за 1 долар США, в 2008 році: 5,10 грн. за 1 долар США, в 2009 році 4,85 грн. за 1 долар США.

Але на сьогодні, із загально відомих причин, по незалежних від нього причин ситуація на валютному ринку змінилася, і Банк знав про можливість таких змін в курсі валюти але навмисно уклав кредитний договір з метою отримання надприбутку. Це підтверджує те, що Банк є недобросовісним партнером і відповідно порушує ч.З ст..509 ЦК України, а саме «Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості».

Крім викладеного, при наданні валютного кредиту, кредитор повинен був письмово повідомити його про можливий ризик подорожчання валюти, чого він не зробив і тим самим порушив Закон України «Про захист прав споживачів» та постанову Правління Національного Банку України від 10.05.2007 р.№168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»

В листопаді 2008 року, курс долара стрімко зріс і сьогодні становить 65% росту від моменту укладання кредитного договору. Зменшилися його прибутки, а загальна переплата по курсу Національного Банку вже складає 419658,24 дол. США, що значно (153082, 88 грн.) перевищує його затрати, необхідні для виконання договору.

Просив визнати такими, що порушують ст. 99 Конституції України, ст.. 524,533,651,652 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 11 та 18 Закон України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 32,35 Закону України «Про Національний банк України» п.п.2.1., 3.2., додаток №1 кредитного договору № 11 РУН4-07-07 та скасувати їх.

Зобов’язати банк укласти новий кредитний договір, яким врахувати зміни викладені в п. 1 позовних вимог.

У судовому засіданні представник банку – Нестеренко Д.Г.  позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_4 проти позову заперечував, підтримав вимоги зустрічного позову.

Відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечувала, зустрічний позов ОСОБА_4 вважала таким, що підлягає задоволенню.

 Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибула по невідомій суду причині, про день, час та місце слухання справи їй було повідомлено належним чином.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.  

Судом  достовірно  встановлено, що 6 липня 2007 року банк уклав з ОСОБА_4 кредитний договір згідно якого останній отримав кредит в сумі 35 000, 00 доларів строком повернення до 6 липня 2027 року (п. 3.2. кредитного договору). Факт надання кредиту підтверджується заявою на отримання споживчого кредиту д 6 липня 2007 року та заявою на видачу готівки № 10 від 6 липня 2007 року.

За вказані кошти ОСОБА_4 придбав квартиру АДРЕСА_1.

Згідно умов кредитного договору відповідач ОСОБА_4 зобов’язався повністю повернути банку кредитні кошти до 6 липня 2027 року. Одночасно відповідач зобов’язався щомісячно в строк до 10 числа кожного місяця проводити погашення заборгованості згідно з додатком кредитного договору (графіком погашення кредиту) в сумі 365, 78 доларів США на місяць (п. 3.2. кредитного договору).

Відповідно до вимог п. 3.4. кредитного договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати процентів по ним неустойки в разі якщо відповідач

протягом дії договору порушив умови договору в тому числі несвоєчасно або не в повному обсязі сплачував кошти на погашення кредиту, відсотків.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати додаткового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів.

6 липня 2007 року банк уклав з відповідачами ОСОБА_3 договір поруки та ОСОБА_2 договір поруки за яким останні зобов’язалися перед банком відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_4 зобов’язань за кредитним договором.

У випадку невиконання зобов’язань за кредитним договором, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 несуть відповідальність перед банком як солідарні боржники у тому ж обсязі, що й ОСОБА_4 по сплаті основного боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, комісійної винагороди, неустойки, відшкодуванню збитків.

Сума заборгованості за кредитним договором складає 289432,64 грн.

Тому первісний позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Крім того, з відповідачів необхідно стягнути судові витрати.

Що стосується зустрічного позову. ОСОБА_4 не доведено, що сторони при укладенні кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане.    

Виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.    

 Відповідно до ст. 215 ЦК України  підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу.    

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.    

Отже суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування умов договору.

В задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 553, 554, 559 ЦК України, ст. ст. 14, 57 – 59, 208, 209, 212 – 215, 218, 224 - 228, 233  ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов  ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»- задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного Акціонерного Товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором від 06 липня 2007 року у розмірі 289432,64 грн.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Банк «Фінанси та Кредит» судовий збір та витрати на ІТЗ розгляду цивільної справи по 606, 67 грн. з кожного.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

  Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Полтавської області  через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :