Справа № 1-236/2010 р.

В  И  Р  О  К

І м е н е м   У к р а ї н и

  28 грудня 2010 року     Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

    головуючого                         Іванюка Т.І.

    при секретарі                 Дідовець М.І.,

    за участю прокурора                             Крупина Л.Г.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козелець кримінальну справу по обвинуваченню:        

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Яганівка Долинського району Сумської області, не одруженого, з вищою освітою, тимчасово не працюючого, жителя м. АДРЕСА_1, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в:

            ОСОБА_1 вчинив умисні дії, що виразилися у складанні завідомо неправдивого документа та іншому підробленні документа (службове підроблення).

              Злочин вчинений підсудним при таких обставинах:

              ОСОБА_1, обіймаючи з 13.04.2009 року по 24.02.2010 року посаду виконуючого обов’язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Прогрес» Чернігівського інституту АПВ НААН України, будучи при цьому службовою собою з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків, з метою приховування реалізації бульдозера ДЗ-171, що обліковувався на балансі господарства, 17.04.2009 року надав заступнику директора ОСОБА_2 усну вказівку заповнити договір застави трактора ДЗ-171 між господарством та позичальником ОСОБА_3, надавши при цьому виготовлений примірник договору. На виконання вказівки керівника, ОСОБА_2 вніс до вказаного договору відомості про те, що 17.04.2009 року ОСОБА_3 позичав господарству кошти в сумі 40 тис. гривень терміном 200 календарних днів під заставу трактора ДЗ-171. Насправді такий договір не укладався. Виготовлений договір застави, із внесеними неправдивими відомостями, який є офіційним документом, ОСОБА_1 засвідчив власним підписом, печаткою господарства, а також виконав підпис за ОСОБА_3

              Винуватість підсудного у вчиненні злочинів підтверджується такими доказами:

        підсудний ОСОБА_1 як під час досудового слідства так і у судовому засіданні свою вину у скоєному злочині визнав повністю та показав, що 13.04.2009 року він приступив до виконання обов’язків директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Прогрес» Чернігівського інституту АПВ НААН України. На той час господарство перебувало у занедбаному стані, мало велику заборгованість по заробітній платі та по сплаті податків. Крім цього то був час весняно-польових робіт, та потрібно було засіяти велику площу землі. Шляхом виходу із ситуація, яка склалася, він обрав продажу трактора ДЗ-171. Даний трактор був приведений у справний стан, та 17.04.2009 року проданий гр. ОСОБА_3 за гроші у сумі 40 000 гривень. Для того щоб внести дані гроші у касу, він виготовив договір застави, ніби ОСОБА_3 позичав господарству кошти в сумі 40 тис. гривень терміном 200 календарних днів під заставу трактора ДЗ-171. Виготовлений договір застави, із внесеними неправдивими відомостями він засвідчив власним підписом, печаткою господарства, а також виконав підпис за ОСОБА_3 Виручені кошти були оприбутковані підприємством та витрачені на закупку паливо-мастильних матеріалів та на заробітну плату працівникам. Висловив щире каяття у скоєному. Просить не позбавляти його права обіймати певні посади.

            Оскільки підсудний та всі інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено,  що вони правильно розуміють зміст цих обставин,  відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судове слідство у справі із застосуванням правил ч. 3  ст.  299 КПК України.

Враховуючи обсяг досліджених доказів у судовому засіданні, суд вважає доказаним, що підсудний ОСОБА_1 будучи вчинив умисні дії, що виразилися у складанні завідомо неправдивого документа та іншому підробленні документа (службове підроблення).Тому дії ОСОБА_1 вірно кваліфікуються за ч. 1 ст. 366 КК України.

    Обставинами що пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_1 є визнання вини, щире каяття, давання правдивих показів на досудовому слідстві та в суді, сприяння в розкриттю злочину, позитивну характеристику з постійного місця проживання та колишньої роботи.

    Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 судом не встановлено.

    Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує обставини, що пом’якшують покарання, особу підсудного, а також характер і ступінь вчиненого і тому вважає за необхідне призначити йому покарання передбачене санкцією ст.366 ч.1 у вигляді штрафу. Враховуючи те, що відносно ОСОБА_1 судом встановлено кілька обставин, які пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь вчиненого злочину, суд вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України та звільнити ОСОБА_1 від призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, яке є обов’язковим в санкції ч. 1 ст. 366 КК України. Саме даний вид покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення і перевиховання.

       Цивільний позов по справі не заявлено.

       Керуючись ст. ст. 323 і 324 КПК України, суд

                                                             з  а  с  у  д  и  в:

              ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч.1  КК України, та призначити  йому покарання у вигляді  штрафу у доход держави у розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 680 (шістсот вісімдесят) гривень , із застосуванням ст. 69 КК України без призначення додаткової міри покаранні передбаченої санкцією даної статті.

             Запобіжний захід  засудженому ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили.

             Речові докази по справі – договір застави ( а.с. 134, 215) залишити при справі.

          На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Чернігівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення .

С у д д я