АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа№22ц-3188/2009року Головуючий по 1-й інстанції:
Дем?янченко С.М.
Суддя-доповідач:Бондаревська С.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2009 року грудня місяця 08 дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді : Буленка О.О.
Суддів : Бондаревської С.М., Омельченко Л.М.
При секретарі : Буряк С.М.
З участю позивача ОСОБА_3
Представника відповідача – Кузьмінської О.В.
Третьої особи – ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2009 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до відділу освіти Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час обстеження в лікувальному закладі , -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Великобагачанського районного суду від 12 жовтня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до відділу освіти Великобагачанської державної районної адміністрації Полтавської області про скасування наказу №3 від 12 січня 2009 року щодо звільнення ОСОБА_3 вчителя початкових класів Великобагачанської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів у зв’язку зі скороченням штатів і відмовою від переведення на іншу роботу з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку, та поновлення на посаді вчителя початкових класів Великобагачанської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів , стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з 13 січня 2009 року по 12 вересня 2009 року в сумі 13 252 грн. 41 коп., зобов’язання відділу освіти Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області провести індексацію заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення з відділу освіти Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області на користь ОСОБА_3 заробітної плати за час знаходження на медичному обстеженні в лікувальному закладі, в сумі 1 338 грн. 86 коп. з врахуванням індексації та стягнення моральної шкоди в сумі 20 000 грн. - відмовлено в повному обсязі.
З даним рішенням ОСОБА_3 не погодилася та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі.
Вважає, що рішення, прийняте судом першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не повно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, не враховано покази свідків, а також не звернуто увагу на відсутність письмового попередження позивача про майбутнє її звільнення з посади та наявність за нею переваг у залишенні на роботі при скороченні штатів.
Начальник відділу освіти Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області надав до суду на апеляційну скаргу ОСОБА_3 свої заперечення, в яких прохав апеляційну скаргу відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, підстав для її задоволення та скасування рішення не вбачає.
Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст. 42 КЗпП України, при скороченні чисельності штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що ОСОБА_3 з 01 вересня 1993 року по 12 січня 2009 року працювала на посаді вчителя початкових класів Великобагачанської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів.
З Наказом № 59 від 31 травня 2008 року начальника відділу освіти Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області, про можливе скорочення та наступне вивільнення вчителів початкових класів Великобагачанськіої ЗОШ 1-3 ступенів, ОСОБА_3 була ознайомлена 31 травня 2008 року, але від підпису про ознайомлення відмовилася, про що було складено відповідний акт. Наказом № 3 від 12 січня 2009 року начальника відділу освіти Великобагачанської районної державної адміністрації ОСОБА_3 звільнена 12 січня 2009 року з посади вчителя початкових класів Великобагачанської ЗОШ 1-3 ступенів у зв’язку зі скороченням штату і відмовою від переведення на іншу роботу згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку.
Як вбачається з витягу протоколу №12, 10 засідання профкому Великобагачанської ЗОШ 1-3 ступенів від 28 серпня 2008 року та 10 вересня 2009 року відповідно профспілковим комітетом Великобагачанськіої ЗОШ 1-3 ступенів дана згода на звільнення ОСОБА_3, що підтвердив в судовому засіданні голова профкому Великобагачанської ЗОШ 1-3 ступенів ОСОБА_6
Згідно посвідчення НОМЕР_1 ОСОБА_3 є інвалідом третьої групи.
З 29.08.2008 року по 15.12.2009 року ОСОБА_3 перебувала на лікарняному, що підтверджується листами непрацездатності .
Відповідно до довідки №0804/23 від 08.01.2009 року Харківського науково- дослідного інституту гігієни ОСОБА_3 перебувала на обстеженні з 16.01.2008 року по 08.01.2009 року.
Таким чином, при звільненні позивачки за ч.1 ст. 40 КЗпП України, відповідачем дотримані вимоги ч. 3 ст. 40 КЗпП України щодо недопущення звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період тимчасової непрацездатності та у період перебування у відпустці.
Крім того, не вбачається в даному випадку порушень з боку відповідача положень ч.1 ст. 49-2 КЗпП України, оскільки ОСОБА_3 31 травня 2008 року була попередження відповідачем про наступне вивільнення вчителів початкових класів Великобагачанської ЗОШ 1-3 ступенів, тобто з дотриманням строків, передбачених даною статтею.
Відмова позивачки від підпису про ознайомлення з вищезазначеним попередженням є її правом та не породжує правових підстав для визнання звільнення незаконним.
Не доведено також позивачем і порушень з боку відповідача положень ч.1 ст. 43 КЗпП України, оскільки судом встановлено, що остатнім було отримано згоду первинної профспілкової організації, членом якої є ОСОБА_3, на її звільнення і з вказаних підстав.
Також, судом встановлено, що при звільненні ОСОБА_3 за п.1 ст. 40 КЗпП України, відповідачем дотримані вимоги ч.1 ст. 42 КЗпП України щодо врахування переважного права на залишення на роботі працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивності праці, а також вимоги ч.1 ст. 47 КЗпП України.
Не спростовують доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 також правомірності висновку суду щодо відсутності правових підстав для задоволення її позовних вимог стосовно оплати часу її знаходження на медичному обстеженні в лікувальному закладі, оскільки ст. 123 КЗпП України, на яку посилається остання в апеляційній скарзі, передбачає збереження середнього заробітку за місцем роботи за час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, до категорії яких, згідно наявних у матеріалах справи доказів, позивачка не відноситься.
Виходячи із наведеного вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у повному обсязі, включаючи відмову і у відшкодуванні позивачці моральної шкоди, оскільки в ході судового розгляду справи не було встановлено порушень законних прав останньої, що призвели до моральних страждань.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що судом при ухваленні рішення не надано належної оцінки доказам, а також не досліджені всі обставини справи, колегія суддів оцінює критично та не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються вищевикладеними обставинами.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції з’ясовано всі обставини справи та надано їх належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2009 року судовою колегією не встановлено.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308 , 314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити .
Рішення Великобагачанського районного суду від 12 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя :
Судді: