АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №-22ц – 14030 Головуючий по 1-й інстанції
2010 рік суддя Чернюк В.Д.
Суддя-доповідач: Петренко В.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2010 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: судді Акопян В.І..
Суддів: Петренка В.М., Лобова О.А.
при секретарі: Фадєйкіній Н.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2,
на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22 вересня 2010 року,
у справі за позовом ОСОБА_2 до Миргородської міської ради Полтавської області про визнання права власності на автогараж.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивачка ОСОБА_3 2 липня 2010 року звернулась до суду з позовом до Миргородської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік –ОСОБА_3. В 1990 році він за спільні кошти, на виділеній за рішенням виконкому Миргородської міської ради №252 побудовав автогараж №97 з прибудовою і погрібом по вул.Багачанській в м.Миргороді, в колективі ‘’Політ ‘’. Після смерті чоловіка вона успадкувала все належне йому майно, але не може отримати свідоцтво про право власності на гараж по причині відсутності на нього правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності спадкодавця на це майно.
А тому прохає визнати за нею право власності на 1/2 частину автогаража з прибудовою та погрібом по вул.Багачанська у м.Миргороді в колективі ‘’Політ’’, як на частку у спільній власності подружжя.
Визнати за нею право власності на 1/2 частину автогаража з прибудовою та погрібом по вул.Багачанська у м.Миргороді в колективі ‘’Політ’’, як на спадкове майно, що належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року її чоловікові – ОСОБА_3.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22 вересня 2010 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка прохає скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що при ухваленні рішення судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах позову та доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного висновку.
Згідно із п.2 ч.1ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до п.1, 3 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи.
Згідно вимог ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом першої інстанції, із додержанням норм цивільного процесуального законодавства встановлено, що ОСОБА_2 являється дружиною ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
(а.с.5,6).
Встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Миргородської міської ради народних депутатів від 20 вересня 1989 року №252 ОСОБА_3 виділено земельну ділянку під будівництво гаража в колективі ‘’Лада’’.
(а.с.7).
Рішенням виконавчого комітету Миргородської міської ради народних депутатів №102 від 18 квітня 1989 року гаражному колективу ‘’Політ’’ виділено земельну ділянку площею 0.24 га. Рішенням виконавчого комітету Миргородської міської ради народних депутатів №123 від 19 квітня 1989 року виділено гаражному колективу ‘’Лада’’ земельну ділянку площею 0,12 га.
(а.с. 72,74,75 ).
Як вбачається із матеріалів справи рішенням виконавчого комітету Миргородської міської ради народних депутатів від 12 грудня 1989 року №325 утворено гаражний кооператив ‘’ Політ’’ до складу якого увійшли члени колективу ‘’ Лада’’.
(а.с.76 ).
Встановлено, що в 1990 році ОСОБА_3, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_2, на спільні кошти, на відведеній під будівництво земельній ділянці в колективі ‘’Політ’’, до якого увійшли члени колективу ‘’Лада’’, побудував автогараж з погрібом за № 97. Вказаним гаражем вони з дружиною спільно користувались.
Після смерті смерті чоловіка ОСОБА_3, як спадкоємець, згідно ст.1261 ЦК Україну прийняла спадщину, прийнята в члени колектива ‘’Політ’’, користується гаражем, регулярно сплачує членські внески.
Відповідно до наявної у справі довідки ОСОБА_3 прийнята в члени кооперативу ‘’Політ’’, заборгованості по членським внескам та електроенергії немає, є власником гаража № 97 в гаражному колективі Політ’’ і як пояснила в судовому зсіданні, користується ним з часу побудови.
(а.с.43 71).
Згідно вимог ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Оскільки до 5 серпня 1992 року порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів недержавного замовлення на той час законодавчо не було врегульовано, рішення міської ради про виділення земельної ділянки під забудову одночасно було дозволом на будівництво цього об’єкту.
Згідно надісланої на адресу суду заяви інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області від4 серпня 2010 року №7/16-01-23/1198 оскільки гараж збудований до 5 серпня 1992 року, тобто до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 5.08.1992 р.№449(449-92-п) він не потребує прийняття в експлуатацію.
(а.с.27).
Миргородська міська рада не заперечує проти задоволення позову.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що будівництво гаража ОСОБА_3 здійснювалось згідно з законом, який на той час регулював ці правовідносини. Відсутність у ОСОБА_3 правоустаналюючого документу на гараж перешкоджає їй у реалізації законного права на спадкування майна померлого, яке знаходиться у спільній сумісній власності, то на думку апеляційного суду, належним способом захисту її права є визнання за нею права власності на гараж. Тому суд вважає за можливе позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити та визнати за нею право власності на спадкове майно.
Керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.1,3 ч.1 ст.309, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22 вересня 2010 року – скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину автогаражу № 97 з прибудовою та погрібом по вул.Багачанській у м.Миргороді в колективі ‘’Політ’’, як на частку у спільній сумісній власності подружжя, набутого в період зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_3.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину автогаражу № 97 з прибудовою та погрібом по вул.Багачанській у м.Миргороді в колективі ‘’Політ’’, як на спадкове майно, що належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року її чоловікові –ОСОБА_3.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий : суддя ________________Акопян В.І.
Судді: ________________Петренко В.М.
________________Лобов О.А.
Згідно: суддя Петренко В.М.