АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

     Справа №-22ц – 13955                                           Головуючий по 1-й інстанції

            2010 рік                                                                    суддя Киричок С.А.

                                                                                   Суддя-доповідач: Петренко В.М.    

                                                                    УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И            

          1 грудня 2010 року                                                                                      м.Полтава

           Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

                Головуючого: судді Акопян В.І..

                Суддів: Петренка В.М., Лобова О.А.

                при секретарі: Фадєйкіній Н.Б.                                      

   розглянула у відкритому судовому засіданні  в м. Полтаві  цивільну справу  за апеляційною скаргою ОСОБА_2,

на рішення  Новосанжарського районного суду Полтавської області  від   26 серпня 2010 року,

у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємця ОСОБА_3 про розірвання  договору оренди землі.      

       Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду,-

В С Т А Н О В И Л А:

        Позивачка ОСОБА_2 у листопаді 2009 року звернулась  до суду з позовом до відповідача ПП ОСОБА_3 у якому прохає розірвати договір оренди земельної ділянки.

         В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що в квітні 2009 року їй стало відомо, що в Новосанжарському виїзному реєстраційному офісі Полтавської регіональної філії ДП ‘’Центр Державного земельного кадастру’’  при Державному комітеті земельних ресурсів України за номером 040954500120 зареєстровано договір оренди земельної ділянки, яка належить їй на праві приватної власності, укладений між нею та ПП ОСОБА_3. Вказаний договір вона не укладала, була лише пропозиція відповідача про укладення договору. В порушення вимог ч.1 ст.15 Закону Украни ‘’Про оренду землі’’ в договорі відсутні істотні умови, а тому прохає визнати недійсним договір оренди, укладений нею 1 березня 2009 року з приватним підприємцем ОСОБА_3 та стягнути з відповідача судові витрати.

(а.с.2,3).

         14  червня 2010 року позивачка подала до суду уточнення позовних вимог у якому прохає розірвати договір оренди землі, що укладений 1 березня 2009 року і має державну реєстрацію у Новосанжарському ВРО ПРФ ДП ‘’Центр ДЗК’’ від 5 березня 2009 року за №040954500123 між приватним підприємцем ОСОБА_3 і  ОСОБА_2

(а.с.48,49).

            Рішенням  Новосандаського районного суду Полтавської області  від 26 серпня   2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2  відмовлено.

          В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення яким задовольнити її позовні вимоги, мотивуючи тим, що при  ухваленні рішення судом порушено норми матеріального та процесуального права.

           Згідно п.1.ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги  і залишення рішення без змін, з підстав передбачених ст.308 ЦПК України.

           Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі в межах позову та доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.

          Судом першої інстанції, із додержанням норм цивільного процесуального законодавства встановлено, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії 111-ПЛ № 027882, виданого 3 вересня 2002 року, позивачка ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,33 га, яка розташована на території Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

(а.с.9).

            Встановлено, що 1 березня 2009 року між позивачкою ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір оренди  вказаної земельної ділянки строком на п’ять років. Договір підписано сторонами та зареєстровано 4 березня 2009 року в Новосанжарському виїзному реєстраційному офісі Полтавської регіональної філії ДП ‘’ Центр Державного земельного кадастру ’’  при Державному комітеті земельних ресурсів України, що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040954500123.

(а.с.4-8).

        Як вбачається із матеріалів справи акт прийому – передачі земельної ділянки відбувся також 4 березня 2009 року.

(а.с.56).

         Встановлено, що відповідач на підставі чинного договору оренди землі та акту прийому - передачі земельної ділянки від 4 березня 2009 року після реєстрації договору  приступив до використання земельної ділянки.

            Згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

            Позивачем, в порушення вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України, не надано суду доказів з приводу порушення орендарем  обов’язків за договором оренди, що порушили права орендодавця, доказів того, що договір оренди не відповідає вимогам Закону ‘’ Про оренду землі ’’, доказів, які б підтвердили наявність істотного порушення умов договору стосовно використання земельної ділянки. Судом встановлено, що земельна ділянка використовується за цільовим призначенням, що позивач отримав орендну плату згідно договору.

           За таких  обставин  суду першої інстанції,  виходячи із положень ст..32 Закону України  ‘’ Про оренду землі ‘’ та ст..651 ЦК України  прийшов до обґрунтованого висновку про відмову позивачеві в позові.

             Доводи представника апелянта про недійсність акту приймання-передачі земельної ділянки   в зв’язку з виправленням у ньому дати та року, апеляційним судом не прийнято до уваги, оскільки  як у позові так і в апеляційній скарзі не оспорював акт копія якого знаходиться в матеріалах справи.

            З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують  висновків викладених в рішення суду першої інстанції та не можуть бути підставами для зміни або скасування прийнятого у справі рішення.

        Під час розгляду справи судом були встановлені фактичні обставини, на підставі повного і об’єктивного дослідження наданих доказів їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

        Постановлене по справі судове рішення є законним і обгрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

        Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2  – відхилити.

          Рішення  Новосанжарського районного суду м.Полтавської області від  26 серпня 2010 року – залишити без змін.

          Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий : суддя                         ________________Акопян В.І.

 Судді:                                                ________________Петренко В.М.  

                                                            ________________Лобов О.А.

Згідно: суддя                                 Петренко В.М.