АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

     Справа №-22ц – 10549                                                 Головуючий по 1-й інстанції

            2010 рік                                                                         суддя Герасименко В.М.

                                                                                       Суддя-доповідач: Петренко В.М.        

                                                                    УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И            

      20 грудня  2010 року                                                                                        м.Полтава              

           Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

                Головуючого: судді Лобова О.А.

                Суддів: Петренка В.М., Пікуля В.П.

                при секретарі: Фадєйкіній Н.Б.                                                          

розглянула у відкритому судовому засіданні  в м. Полтаві  цивільну справу  за апеляційною скаргою ОСОБА_2,

на ухвалу та рішення Полтавського районного суду Полтавської області від  19 липня 2010 року,

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Тростянецької сільської ради Полтавського району про визнання заповіту недійсним, визнання права власності на спадкове майно,

   зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Тростянецької сільської ради Полтавського району про визнання права власності в порядку спадкування та видачу свідоцтва на  право власності.  

            Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду,-                                                                                              

                    ВСТАНОВИЛА:  

         Позивачка ОСОБА_2 10 березня 2004 року звернулась  до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько ОСОБА_5. Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається із жилого будинку по АДРЕСА_1 Полтавського району та земельної ділянки  та грошових вкладів в ощадному банку. Єдиний спадкоємець після смерті батька – ОСОБА_5 є вона – його донька. Звернувшись до нотаріальної контори довідалась , що заяву про прийняття спадщини подала відповідачка ОСОБА_4 на підставі заповіту ОСОБА_5 від 25.06.2001 року, посвідченого Тростянецькою сільською радою. Оскільки батько останні роки тяжко хворів, вважає, що складаючи заповіт батько був в такому стані, що не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. А тому прохає визнати недійсним заповіт ОСОБА_5 від 25 червня 2001 року, посвідчений Тростянецькою сільською радою, реєстровий номер №117, на користь ОСОБА_4 та визнати за нею право власності на спадкове майно.

(т.1, а.с.2,3).

         ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2  у якому прохає визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 та земельну ділянку 0,25 га для обслуговування будинку та ведення особистого підсобного господарства,

зобов’язати Тростянецьку сільську раду видати  свідоцтво про право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 на її їм’я.

(т.1, а.с.19, 20).

         В березні 2005 року ОСОБА_4 доповнила свої позовні вимоги.  Прохає постановити рішення, яким визнати її членом колгоспного двору за адресою: АДРЕСА_1

(т.1,а.с.79).

         ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 померла.

(т.2, а.с.194).

         Ухвалою Полтавського районного суду від 18 вересня 2007 року провадження у справі зупинено до залучення  у розгляді  справи правонаступника померлої ОСОБА_4

(т.2,  а.с.118).      

          Ухвалою Полтавського районного суду від 1 жовтня 2009 року проваження у справі відновлено, визнано ОСОБА_3 правонаступником ОСОБА_4  та залучено її до справи в якості відповідача.

(т.2, а.с.130).

        2 квітня 2010 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2, територіальної громади Тростянецької сільської ради, колективного підприємства ‘’Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району’’  про визнання права власності в порядку спадкування.

(т.2, а.с.186-188).  

          Рішенням  Полтавського районного суду  Полтавської області від 19 липня 2010 року  позовні вимоги ОСОБА_3  задоволено.

          Визнано за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно від померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4, відповідно заповіту від 18 травня 2007 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Тростянецької сільської ради та внесеного до реєстру правочинів за № 114.

          Ухвалою Полтавського районного суду  Полтавської області від 19 липня 2010 року  позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_3, Тростянецької сільської ради Полтавського району про визнання заповіту недійсним , визнання права власності на спадкове майно – залишено без розгляду.

         ОСОБА_2 не погодилась з вказаними ухвалою та рішенням суду. В апеляційній скарзі прохає скасувати ухвалу суду від 19 липня 2010 року про залишення її позовної заяви без розгляду та направити справу до суду для продовження розгляду справи, а також скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні її позову, мотивуючи тим, що при  ухваленні рішення судом порушено норми матеріального та процесуального права.

          Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги  і залишення рішення без змін, з підстав передбачених ст.308 ЦПК України.

        Відповідно до ч.1 ст.312 ЦПК України  розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

         Судом встановлено, що  ОСОБА_5 та  ОСОБА_4 проживали однією сім’єю, як чоловік та жінка з 1977 року ( зареєстрована постійно з 1985 року) в будинку АДРЕСА_1 Полтавського району, Полтавської області. Садиба розташована на земельній ділянці площею 0,50 га.

         Згідно  свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого 15 червня 1988 року виконкомом  Велико-Тростянецької сільської ради народних депутаті, на підставі рішення виконкому Полтавської районної ради народних депутатів №191 від 24 травня 1988 року, будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований  в селі АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_5.

 (т.1, а.с.8).      

         Встановлено, і це підтверджується матеріалами справи ( довідка сільської ради №261 від 10.03.2005р., виписка із по господарської книги-особового рахунку №453) що станом на 15 квітня 1991 року в житловому будинку по АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали ОСОБА_5 та ОСОБА_4

(т.1,а.с.83, т.2, а.с. 189,191 ).

          Відповідно до заповіту ОСОБА_5 від 25 червня 2001 року посвідчений Тростянецькою сільською радою, реєстровий номер №117, все своє майно він заповів  ОСОБА_4

(т.1, а.с.66).

           18 травня 2007 року секретарем виконавчого комітету Тростянецької сільської ради Сільничою К.І. посвідчено  заповіт  ОСОБА_4 на користь доньки - ОСОБА_3.

(т.2, а.с.195).

             Згідно книги обліку реєстрації актів цивільного стану Тростянецької сільської ради за 2001-2007 року, проведена реєстрація актового запису про смерть ОСОБА_4 .Відповідно свідоцтва про смерть до  ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року..

(т.2, а.с.115)          

           Виходячи із вищевикладеного суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_4, як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5, але не оформила, а тому визнав, що позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання за нею права власності в порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_4 є обгрунтовані та задовольнив їх.

           Доводи апеляційної скарги на рішення суду не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а отже відсутні підстави для скасування рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

         Постановлене у справі судове рішення є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

           Відповідно до вимог ч.3 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати обов’язки.

        Із матеріалів справи вбачається, що судову повістку про виклик у суд на 27 квітня 2010 року позивач ОСОБА_2 і її представник-адвокат ОСОБА_8 отримали поштою 8 квітня 2010 року, що стверджується розписками про вручення.. В судове засідання не з’явилась, не повідомила причину неявки.

(т.2, а.с.202, 207).

        Судову повістку про виклик у суд  на 20 травня 2010 року ОСОБА_2 не отримала,  поштою повернуто разом з розпискою по закінченню терміну зберігання.

        Її представник - адвокат ОСОБА_8 судову повістку про виклик у суд  на 20 травня 2010 року отримав 8 травня 2010 року, але  в судове засідання як ОСОБА_2 так і її адвокат ОСОБА_8 не з’явились без поважних причин.

(т.2, а.с.213, 214, 215).

        У відповідності до ч.5 ст.76 ЦПК України вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається вручення повістки і цій особі.

         Судову повістку на 14 червня 2010 р., відправлену 20 травня 2010 року позивач ОСОБА_2 не отримала. Її також  поштою повернуто  по закінченню терміну зберігання. В судове засідання не з’явилась без поважних причин, не повідомивши суд про причину неявки..

(т.2, а.с.213, 214, 215).

          В зв’язку з неодноразовим неотриманням ОСОБА_2 судових повісток за адресою вказаною в позовній заяві, виклик в судове засідання на 9 год. 30 хв. 19 липня 2010 року здійснювався, згідно з вимогами ч.9 ст.74 ЦПК України, шляхом оголошення через газету ‘’ Зоря Полтавщини’’ № 98 від 23 червня 2010 року.

(т.2, а.с.230).      

        Згідно  вимог ч.1 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання ( перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

          В ході розгляду справи   в апеляційному суду позивачка ОСОБА_2 пояснила, що зареєстрована по АДРЕСА_2 у м.Полтаві, але проживає по АДРЕСА_3

            За таких обставин,   суд першої інстанції, із додержанням норм цивільного процесуального законодавства, правильно застосувавши норми матеріального права, дійшов до висновку про залишення  позовних вимог ОСОБА_2 без розгляду.

           Оскільки доводи апеляційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а отже відсутні підстави для скасування ухвали колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.              

        Керуючись ст.ст. 307, 308, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

          Апеляційні скарги ОСОБА_2 – відхилити.

          Рішення Полтавського  районного суду Полтавської області від 19 липня 2010 року  та ухвалу Полтавського  районного суду Полтавської області від 19 липня 2010 року про залишення позовних вимог ОСОБА_2 без розгляду – залишити без змін.

          Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий : суддя                         ________________ Лобов О.А.

 Судді:                                                ________________Петренко В.М.

                                                            ________________Пікуль В.П.

Згідно: суддя                                         Петренко В.М.