Судове рішення #13040076

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-754 2010р.     Головуючий у 1-й інстанції

Категорія ч.2 ст. 286 КК України- Маханьков О.В.

Т.З. Доповідач - Хрипченко Л.Г.

ВИРОК ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

4 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді - Хрипченко Л.Г. Суддів - Захожай О.Г, Юренко Л.А. при секретарі - Гончаренко Н.В. з участю прокурора - Адамець A.M. адвоката- ОСОБА_4 засудженого - ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора м. Кременчука на вирок Крюківського районного суду м.  Кременчука від 22 липня 2010 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Покровка Славгородського району Алтайського краю РФ, українець, громадянин України, освіта середньо-технічна, не одружений, працює по договору, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

•   -     1 квітня 1974 року Жовтневим районним народним судом м. Ворошиловграда по ст. 206 ч.2 до 3-х років позбавлення волі, звільнений 9.12.1977 року, по відбуттю покарання,

•   -     15 жовтня 1979 року Краснодонським районним народним судом Ворошиловградської області по ст. 81  ч.2 УК УССР до 2-х років позбавлення

волі, звільнений 11.08.1980 року умовно

на 1 рік 3 місяці 16 днів на підставі ст.. 52-2 КК України, .

- 9 вересня 1984 року тим же судом по ст. 89 ч.1, 215-3 ч.1,42 УК УРСР до 1-го року позбавлення волі. Звільнений 13 травня 1985 року по відбуванню строку,

- 18.03.1987 року Козельщанським районним судом Полтавської області за ч. З ст. 140, ст. 17, ч.3 ст. 81, ст. 42 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна,

- 27.07.1994 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч.2 ст. 140 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією /4 належного йому майна,

- 20.12.1995 року обласним судом Миколаївської області за п. «а» ст. 93, ч.3 ст. 142, ч.ч.1,3 ст.42 КК України на 13 років позбавлення волі. Звільнений умовно - достроково 23.02.2006 року на невідбутий строк 10 місяців 24 дні,-

засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України на засудженого покладені обов'язки, передбачені п.п. 2,3,4 цієї статті.

Задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_6. Стягнуто з ОСОБА_5 на її користь 1005 грн. 28 коп.- в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 50000 грн.- в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Крім того, з ОСОБА_5 стягнуто 608 грн. 47 коп. судових витрат за проведення авто - технічної експертизи на користь НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області.

Вирішено питання речових доказів.

Згідно  вироку  суду ОСОБА_5 визнаний   винним в тому, що 3.03.2010 року близько 15 год. 00 хв. в умовах необмеженої видимості, в

світлий час доби по сухому асфальтобетонному покриттю дороги по вул. Набережній л-та Дніпрова напроти буд. 56А, в напрямку від вул. Пальміра Толь'ятті до вул. Новосхідної у м. Кременчуці, керуючи власним автомобілем DAEWOO-NEXIA державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не забезпечивши безпеку руху та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6, яка рухалась в попутному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого черезміщелкового перелому лівої плечової кістки із зміщенням та закритого перелому хірургічної шийки правої плечової кістки із зміщенням, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 542 від 18.05.2010 року утворилися при ДТП та за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

Своїми діями ОСОБА_5 допустив порушення вимог п. 10-1, 10-9 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв'язку з наслідками, що настали.

В апеляції прокурор з внесеними змінами ставить питання про скасування вироку у зв'язку з безпідставним застосуванням ст. 75 КК України і постановления нового вироку, яким ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України призначити покарання у виді 5-ти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. В обґрунтування апеляції прокурор вказує на те, що суд не врахував в достатній мірі таких обставин: керування ОСОБА_5 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, ненаданням допомоги потерпілій, намагання ОСОБА_5 зникнути з місця пригоди. Крім того, прокурор зазначає, що у вступній частині вироку суд безпідставно не вказав 5 попередніх судимостей ОСОБА_5, які не зняті і не погашені в установленому законом порядку та безпідставно кваліфікував дії ОСОБА_5 як порушення правил експлуатації транспорту.

Інші учасники процесу вирок не оскаржили.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора Адамець A.M., який частково підтримував апеляцію з внесеними змінами і просив скасувати вирок в частині застосування до засудженого ст. ст. 75, 76 КК України та постановити новий вирок, яким залишити ОСОБА_5 міру покарання, призначену судом, заперечення адвоката ОСОБА_4 засудженого ОСОБА_5, які просили залишити вирок суду без змін, перевіривши матеріали справи, провівши часткове судове сліджство та обговоривши доводи апеляції, вважає, що апеляція прокурора підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину за обставин, зазначених у вироку 1-ї інстанції, підтверджується сукупністю доказів зібраних в установленому законом порядку та досліджених в судовому засіданні і ніким із учасників процесу не оспорюються.

з

Кваліфікація дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України є правильною, поскільки ОСОБА_5 допустив порушення правил безпеки дорожнього руху. Посилання на ознаку - експлуатацію транспорту є зайвим і підлягає виключенню із мотивувальної частини вироку.

Разом з тим призначене судом покарання ОСОБА_5 зі звільненням від відбуття покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, що відповідно до вимог п. 5 ч.1 ст. 367 КПК України є підставою для скасування вироку.

По справі встановлено, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння і відносно особи похилого віку. Суд, визнавши ці обставини як такі, що обтяжують покарання, не дав їм належної оцінки. Не в повній мірі враховані і дані про особу засудженого.

Судом не враховано, що ОСОБА_5 має 6 непогашених судимості, остання з яких за вчинення особливо тяжкого злочину, протягом довгого часу перебував в місцях позбавлення волі.

Не враховано, що ОСОБА_5 допустив грубе порушення Правил дорожнього руху, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України, в тому числі і в стані  алкогольного сп'яніння / а.с. 100, 101/.

Судом не дана оцінка фактичним обставинам справи, поведінці ОСОБА_5, який після скоєння наїзду намагався втекти, а також тій обставині, що внаслідок одержання тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння, потерпіла ОСОБА_6 не взмозі повноцінно вчиняти рухи лівою рукою, що обмежує функції її життєдіяльності.

Суд, застосовуючи до ОСОБА_5 ст. 75 КК України, в порушення вимог ст. 334 КПК України належним чином не мотивував звільнення його від відбуття покарання з   випробуванням.

Суд не навів у вироку тих конкретних даних про особу винного, які, на думку суду, свідчать про можливість виправлення засудженого без відбуття покарання, і неправильно звільнив його від відбуття призначеного покарання з випробуванням.

За таких обставин призначене  покарання  із застосуванням ст. 75 КК України є несправедливим внаслідок м'якості.

А тому колегія суддів вважає, що вирок суду в частині звільнення ОСОБА_5 від відбуття покарання з випробуванням підлягає   скасуванню з постановленням в цій   частині нового вироку.

Виходячи з вимог ст. 65 КК України колегія суддів вважає, що призначене судом покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки відповідає ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину і даним про особу винного, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів,-

ЗАСУДИЛА:

Апеляцію помічника прокурора м. Кременчука задовольнити.

Вирок Крюківського районного суду м. Кременчука від 22 липня 2010 року стосовно ОСОБА_5 в частині застосування до нього ст.ст. 75, 76 КК України про звільнення від відбуття покарання з випробуванням скасувати.

Вважати ОСОБА_5 засудженим за ч.2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши його під варту в залі суду.

Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту взяття під варту, тобто, з 4 листопада 2010 року.

Виключити із мотивувальної частини вироку суду 1-ї інстанції посилання суду на ознаку скоєння злочину - порушення правил експлуатації транспорту.

В іншій частині вирок Крюківського районного суду м. Кременчука від 22 липня 2010 року стосовно нього залишити без змін.

Вирок суду може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ через апеляційний суд Полтавської області протягом 1 місяця засудженим з моменту вручення копії вироку, іншими учасниками процессу в той же строк з моменту його проголошення.

СУДДІ:

Хрипченко Л.Г.     Захожай ОЛ.         Юренко Л.А

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація