Справа № 22-721 2007 Головуючий у 1 інстанції - Пасічник Д.І.
Категорія 15 Доповідач - Бубличенко В.П.
РІШЕННЯ Іменем України
19 квітня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Бубличенко В.П.
суддів - Голованя A.M.
Сукач Т.О.
при секретарі - Куцокінь-Тимошенко О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Кримський" на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 5 лютого 2007 року і
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2006 року ОСОБА_1пред"явив позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Кримський" про стягнення орендної плати за 2006 рік в розмірі 795 грн. за користування земельною ділянкою, та відшкодування моральної шкоди в розмірі 1700 грн. В судовому засіданні позивач збільшив позовні вимоги в частині розміру орендної плати до 1000 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідач не виконав умови договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами у 2000 році строком на три роки і продовженого з 1 січня 2003 року, і не сплатив йому (позивачу) орендну плату за 2006 рік.
Рішенням Новгородківського районного суду від 5 лютого 2007 року позов задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 1000 грн. орендної плати, а вимоги про відшкодування моральної шкоди залишив без задоволення.
У апеляційній скарзі ТОВ „Кримський" ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши обгрунтованість доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню в частині, в якій позовні вимоги були задоволені.
Згідно з п.2 ч.1 СТ.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
При вирішенні даної справи суд безпідставно виходив з того, що між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого відповідач щорічно повинен сплачувати позивачу орендну плату.
З такими, висновками суду не можна погодитися, оскільки вони не грунтуються на доказах.
Статтями 14,18 Закону України „Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і набирає чинності після його державної реєстрації.
Позивач не надав суду доказів укладення з відповідачем договору оренди земельної ділянки у письмовій формі. Між тим, частина 1 ст.60 ЦПК України передбачає, що кожна
2
сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що у суду не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог про стягнення орендної плати, тому в ці частині рішення підлягає скасуванню.
Вимоги про відшкодування моральної шкоди суд вирішив правильно, в цій частині рішення не оскаржується і має бути залишено без зміни.
На підставі ст.ст. 14, 18 Закону України „Про оренду землі", ст.509 ЦК України, керуючись ст.ст. 307-309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Кримський" задовольнити.
Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 5 лютого 2007 року скасувати в частині вирішення позову про стягнення орендної плати.
Позовні вимоги ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю „Кримський" про стягнення орендної плати за 2006 рік залишити без задоволення.
В частині, в якій у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено, рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців, починаючи з 19 квітня 2007 року.