справа № 22 – 857 головуючий у 1-й інстанції: Дубінін В.І.
доповідач: Поливач Л.Д.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Поливач Л.Д.
суддів: Мараєвої Н.Є., Котули Л.Г.
при секретарі Боярській І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Головне управління юстиції в м. Києві про визнання недійсним правочину;
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2009 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання недійсним заповіту її батька - ОСОБА_4 від 23.05.1996 року, яким він заповів квартиру АДРЕСА_1 своїй дочці ОСОБА_2, посилаючись на те, що заповіт було укладено з порушенням вимог закону, волевиявлення батька не було вільним і не відповідало його волі, батько за станом здоров’я не розумів значення своїх дій та не міх ними керувати на час складання заповіту а крім того ОСОБА_1 зазначала, що заповіт підписаний не ОСОБА_4, а іншою особою.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23.10.2009 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Позивач зазначила, що суд безпідставно відмовив їй у призначенні по справі судово – почеркознавчої експертизи, чим позбавив її права довести суду той факт, що підпис у заповіті виконаний не її батьком, а іншою особою.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримала свою апеляційну скаргу, посилаючись на доводи викладені в ній.
ОСОБА_2, ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнали, просили суд її відхилити посилаючись на те, що підпис у заповіті виконано саме ОСОБА_4
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довела суду того, що ОСОБА_4 на час складання заповіту не розумів значення своїх дій та не міг ними керувати, що складання заповіту не відповідало волевиявленню ОСОБА_4, що при його укладанні було допущено порушеня вимог закону, та що заповіт за формою не відповідав вимогам Закону.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, оскільки ОСОБА_1 не надала суду доказів, які б свідчили про те, що її батько на час складання заповіту не розумів значення своїх дій та не міг ними керувати, про те, що складання заповіту не відповідало волевиявленню ОСОБА_4, а заповіт за формою не відповідав вимогам закону.
Той факт, що прізвище батька сторін по справі в різних документах зазначається по різному, а саме «ОСОБА_4» і «ОСОБА_4» не свідчить про те, що заповіт по формі не відповідає вимогам закону, оскільки в паспорті померлого було зазначено прізвище «ОСОБА_4», в свідоцтві про смерть «ОСОБА_4». Розбіжності в написанні прізвища колегія суддів розцінює як недоліки в перекладі прізвища з російської мови на українську. Сама позивач за паспортом, виданим 16.01.2001 року мала прізвище «ОСОБА_1», в послідуючому вона отримала інший паспорт, де її прізвище було зазначено як «ОСОБА_1».
З метою перевірки доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 не підписував заповіт, апеляційним судом була призначена по справі судово - почеркознавча експерти , відповідно до висновку якої підпис від імені ОСОБА_4 в другому примірнику заповіту (який зберігається в нотаріальній конторі), в електрографічному зображенню заповіту (оригінал якого знаходиться у ОСОБА_2) та в реєстрі нотаріальних дій - виконано ОСОБА_4 (т.2 а.с.52-54).
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 не підписував заповіт повністю спростовуються вищезазначеним висновком експертизи.
Але, колегія суддів приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції безпідставно послався в обґрунтування свого висновку на показання свідка ОСОБА_5, оскільки остання не допитувалась судом в якості свідка. В цій частині доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, оскільки свідок ОСОБА_6 не була допитана судом в якості свідка по справі, а тому посилання на її показання в рішенні суду є помилковим. За таких обставин, суд апеляційної інстанції виключає з мотивувальної частини рішення посилання на показання свідка ОСОБА_5, чим змінює рішення суду першої інстанції та частково задовольняє апеляційну скаргу ОСОБА_1
В іншій частині колегія суддів залишає рішення суду без змін, оскільки вищезазначений недолік рішення суду не впливає на правильність та законність ухваленого судом першої інстанції рішення по суті спору.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст. 307, 309, 313, ч.2 ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
В и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на показання свідка ОСОБА_5
В іншій частині рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2009 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: