Справа № 22-8334/2010 Головуючий у 1-й інстанції – Ящук Т.І.
Доповідач – Олійник А.С.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м.Києва в складі:
головуючого – судді Олійник А.С.,
суддів: Головачова Я.В., Шахової О.В.,
при секретарі: Пересунько Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1, до якої приєдналась Київська міська рада,
на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 2 квітня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації, Відкрите акціонерне товариство «Протекс», Дарницька районна у м.Києві державна адміністрація, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Протекс» про усунення перешкод та зобов’язання не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов’язання знести самовільно збудовані спорудження, відшкодування матеріальної та моральної шкоди
та
за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, ОСОБА_1, третя особа: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Протекс» про визнання частково недійсним рішення Київської міської ради №108/1318 від 18 березня 2004 року та визнання недійсним державного акту про право приватної власності на земельну ділянку,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 2 квітня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про усунення перешкод та зобов’язання не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов’язання знести самовільно збудовані спорудження, відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено. Задоволено позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання частково недійсним рішення Київської міської ради №108/1318 від 18 березня 2004 року та визнання недійсним державного акту про право приватної власності на земельну ділянку.
Визнано незаконним рішення Київської міської ради від 18 березня 2004 року №108/1318 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0, 10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 (пункт 2 рішення) та визнано недійсним державний акт про право приватної власності на земельну ділянку, виданий 7 червня 2004 року Головним управлінням земельних ресурсів, зареєстрований з №10-7-02037, ОСОБА_1 на підставі рішення Київської міської ради №108/1318 від 18 березня 2004 року на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 90:244:0004) (а.с. 258-268 Т.4).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити та відмовити у позові ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не повне з’ясування обставин, що мають значення для справи. В апеляційній скарзі зазначено, що суд вважав доведеним той факт, що Відкрите акціонерне товариство «Протекс» (далі – ВАТ «Протекс) є належним користувачем земельної ділянки площею 2500 кв.м. Проте, у матеріалах справи відсутнє рішення про надання цьому товариству у постійне користування земельної ділянки та відсутній державний акт про право користування нею. Земельна ділянка не зареєстрована в ПК «Кадастр», оскільки відсутні документи, які підтверджують її відведення та акти на право користування ( власності), що підтверджується матеріалами справи. Суд дійшов помилкового висновку, що земельна ділянка площею 0, 25 га по вул. Леніна, 22 у м.Києві була надана у постійне користування ВАТ «Протекс», а тому воно не може вважатися належним користувачем земельної ділянки. Не можна погодитися з висновком суду про те, що компетентними органами було порушено процедуру надання йому у власність земельної ділянки. Рішення Київської міської ради від 18 березня 2004 року про передачу у приватну власність йому земельної ділянки площею 0, 10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 прийняте відповідно до вимог ст. 118 ЗК України. Експерт не зміг дати відповідь на питання: чи відноситься земельна ділянка, як належить йому, до прибудинкової території, у зв’язку з відсутністю акта на право користування або право власності на земельну ділянку. Суд неправильно оцінив докази та не застосував позовну давність, про що ним було заявлено у судовому засіданні (а.с. 291-297, Т.4).
До апеляційної скарги приєдналася Київська міська рада. В заяві про приєднання зазначено, що з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 10 - рп /2010 вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 повинні розглядатися у порядку адміністративного судочинства (а.с. 326-328, Т.4).
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представники підтримали апеляційну скаргу, просять її задовольнити.
Прокурор, який діє в інтересах ОСОБА_1, підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.
Представник Київської міської ради Ткаченко А.Т. просить апеляційну скаргу задовольнити.
Представник ОСББ «Протекс» Кибало А.Я. заперечив доводи апеляційної скарги, просить її відхилити.
Дарницька районна у місті Києві державна адміністрація про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, у судове засідання свого представника не направила, просила розглядати справу без участі її представника.
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_15 та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 надіслали заяву, в якій просять розглядати справу без їх участі (а.с. 343-344, 340-341 Т. 4).
Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації, Відкрите акціонерне товариство «Протекс» про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у судове засідання своїх представників не направили.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання частково недійсним рішення Київської міської ради №108/1318 від 18 березня 2004 року та визнання недійсним державного акту про право приватної власності на земельну ділянку, суд першої інстанції виходив з того, що передачею у власність земельної ділянки ОСОБА_1 , яка розташована на відстані 10 метрів від двоповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 та на інженерних комунікаціях, що забезпечують життєдіяльність даного будинку, порушені права та інтереси ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як власників квартир у житловому будинку.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки їх суд дійшов з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29 вересня 1971 року виконавчим комітетом Бориспільської районної ради депутатів трудящих було розглянуто матеріали до проекту відводу земельної ділянки комплексній партії геологорозвідувальних і проектних робіт під будівництво 16-ти квартирного житлового будинку за рахунок землекористування радгоспу «Бортничі», враховуючи згоду дирекції радгоспу на виділення земельної ділянки. Виконавчим комітетом було ухвалене рішення №229/4, яким вирішено провести відведення земельної ділянки площею 0, 25 га (випас) у постійне користування без земельної компенсації (а.с.102, Т.4).
Рішенням виконавчого комітету Бориспільської районної ради депутатів трудящих від 29 грудня 1972 року було затверджено акт державної приймальної комісії від 25 грудня 1972 року про введення в експлуатацію 16-ти квартирного житлового будинку корисною площею 747,5 кв.м., житловою площею 489,8 кв.м. Київського РБУ-І тресту «Укррадгоспрембуд» в с.Бортничі Бориспільського району. (а.с.105-135, Т.4).
У 1986 році селище Бортничі Бориспільського району Київської області було віднесено до м.Києва. У подальшому будинок №22 по вул. Леніна у с.Бортничі було передано на баланс ВАТ «Протекс».
Із матеріалів справи вбачається, що 16-ти квартирний житловий будинок та башта для води, якою користуються мешканці будинку АДРЕСА_1 знаходилися на балансі ВАТ «Протекс» з 1973 року, а також за товариством значилася земельна ділянка для обслуговування будинку площею 25000 кв.м., за які воно сплачувало податки до державної податкової інспекції Дарницького району м.Києва (а.с. 86, Т.1).
16 листопада 2009 року в Дарницькій районній державній адміністрації було зареєстровано Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Протекс» (далі –ОСББ «Протекс». Керівником ОСББ «Протекс» є Корнієнко Н.П. (а.с. 183-184 Т.4).
Згідно з актом прийому передачі № 14/12 від 15 грудня 2009 року житлового будинку по вул. Леніна, 22 в м.Києві, з балансу ВАТ «Протекс» на баланс ОСББ «Протекс» передано вказаний будинок та благоустрій прибудинкової території площею 0, 25 га. (а.с. 180-182, 185, Т.4).
Судом також встановлено, що рішенням Київської міської ради № 108/1318 від 18 березня 2004 року (пункт 2) було затверджено проект відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2, площею 0, 10 га (а.с. 178-179, Т.2). 7 червня 2004 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку, яка розташована на АДРЕСА_2 (а.с. 230 Т.4).
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 є власником квартири № 13, а позивач ОСОБА_3 власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 62-79 Т,4).
Водночас у рішенні суду не зазначено, чи є власником квартири у вказаному будинку ОСОБА_2 Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 проживає та зареєстрований у квартирі № 1 в будинку АДРЕСА_1, власником квартири на підставі договору купівлі-продажу є його дружина ОСОБА_16 (а.с. 46, Т.4).
Відповідно до п. п. 1.1., 2.1.Статуту ОСББ «Протекс», об’єднання створене власниками квартир багатоквартирного будинку № 22 на вулиці Леніна у м.Києві відповідно до закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», з метою захисту прав його членів. Завданням та предметом діяльності ОСББ «Протекс» є належне утримання будинку та прибудинкової території, забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку та користування спільним майном членів об’єднання ( п.2.2 Статуту).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі – Закон) житловий комплекс - єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс; об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна; прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.
Згідно із ст. 4 Закону об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до ч. ч. 1 і 2 ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (ч. 2 ст. 152 ЗК України).
При визначенні процесуального положення сторін та ухваленні рішення судом не з'ясовано належним чином зміст і характер правовідносин, що виникли, і не враховано, що цивільні процесуальні правовідносини можуть виникнути тільки між носіями цивільних процесуальних прав і обов'язків у цивільному процесі - сторонами, матеріально-правовий спір між якими є предметом розгляду і вирішення судом (ст. 30 ЦПК України).
Суд не з'ясував, які суб'єктивні права чи охоронювані інтереси позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушені рішенням Київської міської ради від 18 березня 2004 року, ураховуючи, що прибудинкова територія знаходиться на балансі ОСББ «Протекс», а ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є ані власником, ані належним користувачем спірної земельної ділянки, у них відсутні документи, що посвідчують право на спірну земельну ділянку – прибудинкову територію.
З огляду на викладене, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є належними позивача, а тому рішення суду в частині задоволення їх позовних вимог не можна визнати законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим у цій частині воно підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у позові.
Не можна погодитися із правовою позицією Київської міської ради про необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та розгляд їх в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України 1 квітня 2010 року N 10-рп/2010, вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів, крім публічно-правових спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (частина друга статті 4, пункт 1 частини першої, частина друга статті 17 Кодексу).
Проте, колегія суддів виходить з того, що предметом спору у цій справі було рішення Київської міської ради від 18 березня 2004 року про надання у власність земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку. Як на підставу позову позивачі посилалися на порушення прав мешканців будинку як користувачів земельної ділянки (а.с. 84-85, Т.3). Реалізуючи своє право розпорядження земельною ділянкою, яка перебувала у її власності, Київська міська рада відповідно до ст. 5 ЗК України має рівні права з громадянами та юридичними особами. У конкретних правовідносинах відсутня підпорядкованість одних учасників земельних правовідносин (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4) іншому (Київській міській раді), яка має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій. Правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються права користування спірною земельною ділянкою та підстав його набуття. Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як мешканці будинку, так і позивач ОСОБА_1 на підставі рішення Київської міської ради, претендують на користування земельною ділянкою.
Таким чином, між сторонами існує спір про право, який має розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Апеляційна скарга не містить доводи щодо незаконності рішення суду в частині відмови у позові ОСОБА_1 про усунення перешкод та зобов’язання не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов’язання знести самовільно збудовані спорудження, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а тому в цій частині не переглядається. Тому апеляційна скарга в частині прохання ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду м.Києва від 2 квітня 2010 року скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання частково недійсним рішення Київської міської ради №108/1318 від 18 березня 2004 року та визнання недійсним державного акту про право приватної власності на земельну ділянки, визнання незаконним рішення Київської міської ради від 18 березня 2004 року № 108/1318 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0, 10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 (пункт 2 рішення) та визнання недійсним державного акту про право приватної власності на земельну ділянку, виданий 7 червня 2004 року Головним управлінням земельних ресурсів, зареєстрований з №10-7-02037, ОСОБА_1 на підставі рішення Київської міської ради №108/1318 від 18 березня 2004 року на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 90:244:0004), та ухвалити в цій частині нове.
У задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання частково недійсним рішення Київської міської ради №108/1318 від 18 березня 2004 року та визнання недійсним державного акту про право приватної власності на земельну ділянку в і д м о в и т и.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий: Судді: