Справа № 22- 25764/2010 Головуючий в 1-й інстанції – Антипова Л.О., Доповідач – Олійник А.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м.Києва в складі:
головуючого – судді Олійник А.С.,
суддів: Головачова Я.В., Шахової О.В.,
при секретарі: Пересунько Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Київської філії ДП «Укррезерв» Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м.Києві, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна», ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дем’яненко Т.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шаповаленко А.І. про виключення майна з акту опису, визнання недійсним договору дарування та застосування правових наслідків недійсності правочину та свідоцтва про право власності на квартиру
за апеляційною скаргою ОСОБА_4
на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 19 серпня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 19 серпня 2010 року задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувану ухвалу, посилаючись на її незаконність та необгрунтованість, неповне з’ясування судом обставин справи. В апеляційній скарзі зазначено, що станом на 5 серпня 2010 року квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за ним. Ухвала порушує його права та робить неможливим виконання судових рішень за його позовами до ОСОБА_3(а.с. 29-32).
У судовому засіданні в апеляційній інстанції ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити.
Представник Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Клименко Р.В.підтримав апеляційну скаргу.
Інші особи, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у судове засідання не з’явилися.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, дійшла висновку, що апеляційна не скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Забезпечуючи позов та наклавши арешт на квартиру АДРЕСА_1, суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду.
Із матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 була передана ОСОБА_4 в рахунок погашення боргу на виконання заочного рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 6 травня 2009 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики. Ця квартира на праві власності належить ОСОБА_4
З приводу цієї квартири ОСОБА_1, ОСОБА_2 пред’явили позов до ОСОБА_3, Київської філії ДП «Укррезерв», Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м.Києві, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна», ОСОБА_4 про виключення майна з акту опису, визнання недійсним договору дарування та застосування правових наслідків недійсності правочину та свідоцтва про право власності на квартиру. Таким чином, спірна квартира є предметом спору.
Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно із п.1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
З огляду на предмет спору, обраний судом вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачами вимогами.
Доводи апеляційної скарги про порушення прав апелянта є необґрунтованими, оскільки з приводу належної ОСОБА_4 квартири пред’явлено позов та існує спір.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду про забезпечення позову.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, постановлена ухвала скасуванню не підлягає, як така, що відповідає вимогам цивільного процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 19 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: