Справа № 22-23966/2010                                Головуючий у 1-й інстанції –  Яровенко Н.О.

Доповідач – Олійник А.С .

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  14  грудня  2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м.Києва  в складі:

головуючого – судді  Олійник А.С.,

суддів:  Наумчука М.І., Шахової О.В.,

при секретарі: Пересунько Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на  рішення Дніпровського районного суду м.Києва  від  10 серпня  2010 року в цивільній справі за позовом Дніпровської районної у м.Києві ради до ОСОБА_1 про виселення з самовільно зайнятого нежитлового приміщення,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 10 серпня 2010 року задоволено позов.  Зобов’язано ОСОБА_1 звільнити  самовільно зайняте  нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , площею 15,7 кв.м. Зобов’язано ОСОБА_1 провести за  власний рахунок відбудовні роботи по відновленню входу у нежитлове приміщення, площею 15,7 кв.м. з боку сходової клітини та відбудовні роботи по ліквідації входу з боку квартири АДРЕСА_1 Стягнуто з  відповідача на користь позивача судові витрати (а.с.69-70).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про   відмову у позові,  посилаючись на його незаконність, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи. В апеляційній скарзі зазначено, що після реформування Дарницького району м.Києва на його прохання  продовжити строк дії договору оренди йому було відмовлено. Суд не взяв до уваги, що передача спірного приміщення в оренду будь-якій особі потребує згоди мешканців. Суд не взяв до уваги його бажання продовжити строк дії договору оренди (а.с. 72-73).

У судовому засіданні в апеляційній інстанції  відповідач  підтримав  доводи апеляційної скарги,  просить її задовольнити.

Позивач про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, у судове  засідання  свого представника не направив.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції  виходив з того, що  у відповідача відсутні  належні докази на обгрунтування законних підстав зайняття спірного нежитлового приміщення.

           Судом першої інстанції встановлено, що  ОСОБА_1 є власником квартири        АДРЕСА_1.  Крім квартири він також користується нежитловим приміщенням, яке розташовано поряд квартири, в якому раніше був розміщений радіовузол, площею 15,7 кв.м.

           Рішенням  Київської міської ради від 27 грудня 2001 року № 208/1642 було сформовано комунальну власність територіальної громади Дніпровського району м.Києва, до якої віднесено будинок по АДРЕСА_1  (а.с. 6-8).

          Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Дарницького РВК № 129 від 14 березня 1988 року ОСОБА_1 було надано в орендне користування спірне нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 для розміщення робочої кімнати та фотолабораторії для індивідуальної трудової діяльності. На підставі вказаного рішення видано ордер на право зайняття нежитлового приміщення (а.с. 62).

Як випливає із змісту позовної заяви та не заперечується відповідачем, строк дії договору оренди спірного нежитлового приміщення закінчився. У матеріалах справи відсутні докази про надання у встановленому чинним законодавством порядку відповідачу дозволу на переобладнання нежитлового приміщення. Пред’явлення позову до відповідача свідчить про те, що наймодавець приміщення заперечує користування ОСОБА_1 спірним приміщенням.

Оскільки правові підстави користування спірним нежитловим приміщенням у відповідача відсутні, то суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що передача спірного приміщення в оренду будь-якій особі потребує згоди мешканців, а суд не взяв до уваги його бажання продовжити строк дії договору оренди є необґрунтованими, оскільки не стосуються предмету та змісту позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд першої інстанції не розглядав позовні вимоги щодо укладення договору оренди.

З огляду на викладене, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 316 ЦПК України, колегія суддів

 у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 відхилити.

            Рішення  Дніпровського районного суду м.Києва від  10 серпня 2010 року  залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до цього суду.

Головуючий:

Судді: