Справа № 22- 16684/2010 Головуючий в 1-й інстанції – Горбань Н.І., Доповідач – Олійник А.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м.Києва в складі:
головуючого – судді Олійник А.С.,
суддів: Головачова Я.В., Шахової О.В.,
при секретарі: Пересунько Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 9 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної у м.Києві державної адміністрації про зобов’язання взяти на облік потребуючих поліпшення житлових умов,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 9 червня 2010 року у позові ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 47- 49).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позов, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі зазначено, що в рішенні не зазначено: на підставі якої статті закону він повинен особисто звертатися із заявою про взяття його на квартирний облік виключно до структурного підрозділу райдержадміністрації. Суд не взяв до уваги, що на його звернення йому було надано відповідь посадовою особою – заступником голови Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, який одночасно є керівником відділу обліку та розподілу житлової площі, тобто перед наданням відповіді його звернення опрацьовувались відділом обліку і розподілу житлової площі (а.с. 54-56).
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити.
Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, у судове засідання свого представника не направив.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у позові суд першої інстанції виходив з того, що позивач особисто не звернувся до відділу обліку та розподілу житлової площі Голосіївської районної у м.Києві державної адміністрації, який наділений повноваженнями щодо прийому громадян із заявами про взяття на квартирний облік. Відповідач надав позивачу відповідь на його скаргу та не порушив його на поліпшення житлових умов.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: м.Черкаси, АДРЕСА_1.. Із 2004 року на підставі договору найму він проживає за адресою: м.Київ, АДРЕСА_2. Згідно із рішенням виконавчого комітету Харківської районної ради народних депутатів ради від 13 листопада 1989 року № 615 будинки №№ 4 та4/2 по вул. Промислова у м.Києві є непридатними для проживання (а.с. 14).
Позивач за місцем роботи на квартирному обліку не перебуває.
12 жовтня 2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою про взяття на облік потребуючих житлових умов на підставі ст. 34 ЖК Української РСР. Йому було надано відповідь від 29 жовтня 2009 року про необхідність його особистого звернення до відділу обліку та розподілу житлової площі (а.с. 6-9).
На скаргу позивача від 13 листопада 2009 року позивачу було надано роз’яснення про умови постановки на квартирний облік (а.с. 10-12).
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позову з тих підстав, що він особисто не звертався до відділу обліку та розподілу житлової площі Голосіївської районної у м.Києві державної адміністрації.
Із позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивач просив зобов’язати Голосіївську районну у м.Києві державну адміністрацію взяти його на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов з тих підстав, що він неодноразово звертався до відповідача із заявою про взяття його на квартирний облік. Його заяву розглянуту не було, він отримував відписки з посиланням на вимоги «радянського» законодавства стосовно необхідності надання прописки та документів, пов’язаних із нею. Зазначено також, що ВАТ «Київенерго», з яким укладено договір найму, та відповідач вчиняють дії, що унеможливлюють реєстрацію мешканців гуртожитку, чим перешкоджають взяттю останніх на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Оскаржуване рішення не підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. ст. 36-37 ЖК України громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на квартирний облік за місцем проживання або за місцем роботи у порядку, передбаченому ст. ст. 38, 39 ЖК України та розділом ІІ Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок № 470 від 11 грудня 1984 року (далі - Правила).
Відповідно до ст. 31ЖК Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.
Таким чином, ЖК Української РСР визначає, що облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем проживання, здійснюється у виконавчих комітетах рад. Відповідно до ст. 38 ЖК Української РСР порядок обліку таких громадян встановлюється законодавством, зокрема Правилами та постановою виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів і президії Київської міськради профспілок від 15 липня 1985 року № 582.
Згідно із п. 12 Правил у виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів ведення квартирного обліку покладається на відділи по обліку і розподілу жилої площі, а там, де таких відділів нема, - на службових осіб, призначених рішенням виконавчого комітету.
Отже, надані позивачеві на його звернення роз’яснення щодо необхідності особистого звернення до відділу обліку та розподілу житлової площі Голосіївської районної у м.Києві державної адміністрації із відповідною заявою та доданими до неї документами не суперечать Правилам, які регулюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень. Правила визначають механізм реалізації забезпечення громадян жилими приміщеннями.
Посилання позивача на Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та відсутність інституту прописки в Україні не спростовують висновку суду першої інстанції, оскільки позов пред’явлений з інших підстав. Позивачу було лише роз’яснено про необхідність надання відповідного переліку документів для взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач фактично не погоджується і з тим, що при постановленні на облік необхідно надати відомості про реєстрацію у м.Києві. Проте, позов з підстав відмови йому у взятті на квартирний облік у зв’язку із відсутністю у нього реєстрації не пред’явлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог.
Оскільки позивачем не дотримано встановленого порядку звернення із заявою про взяття на квартирний облік, то, з врахуванням підстав позову та змісту позовних вимог, рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 9 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий:
Судді: