Справа №2-а-1221/10                                                                                                                                                        

                            П О С Т А Н О В А    

                          І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И                                              

 13 грудня 2010 року   в 14 годин 30 хвилин в м.Ніжині в залі судових засідань суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області  Гордієць Л.В. розглянула адміністративний позов ОСОБА_1  до  Управління Пенсійного Фонду України в м.Ніжині Чернігівської області  про визнання дій незаконними та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.

                                                В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулася до суду з  адміністративним позовом в якому вказала, що  вона 1936 року народження і  відповідно до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року є дитиною війни. Згідно ст.6 вказаного Закону їй  повинна виплачуватися щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Але, всупереч вимогам Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,  рішенню Конституційного Суду України від  від 22 травня 2008 року №10-рп відповідач такі виплати в 2010 році не проводив.

В позові до суду просила  визнати дії відповідача щодо нарахування і виплати їй державної соціальної допомоги як дитині війни за 2010 рік незаконними та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй за 2010 рік зазначену допомогу

Відповідач надав до суду письмове заперечення, в якому зазначив,  що ст.54 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008 р. за №835-УІ установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року - 498 грн. З 01.01.2009 року особам, які мають статус “діти війни”, щомісячно виплачується надбавка в розмірі 49,80 грн.

    З 01.01.2010 року особам, які мають статус “діти війни”, продовжує щомісячно виплачуватись надбавка в розмірі – 49,80 грн.

      Відповідач вважає, що позивач  пропустила строк звернення до адміністративного суду щодо вимог про виплату надбавки до пенсії з 01.01.2010 року по 24.05.2010 року,без поважних причин,  тому строк поновленню не підлягає.

    Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

    Вивчивши матеріали справи приходжу до слідуючого висновку.

    З першої сторінки паспорту позивача видно, що вона народилася  в 1936 році, а тому, відповідно до  ст.1 Закону України №2195-4 від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни” (далі Закон №2195) позивач  є дитиною війни. Згідно зі ст.6 Закону  №2195, з 01 січня 2006 року позивачу повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

    Пунктом 41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” ст.6  Закону №2195 викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а це 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за №10-рп  вищенаведені положення Закону “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” були визнані неконституційними, тобто вказаним рішенням Конституційного суду було поновлено перелік пільг та соціальних гарантій дітям війни, а саме - виплату надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком і в подальшому виплата такої надбавки не зупинялася.    

    Отже,  з  22 травня по 22 листопада 2010 року включно позивачу повинна була нараховуватись надбавка до пенсії у відповідності до ст.6 Закону №2195 у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

    Тому дії відповідача за вказаний період слід визнати незаконними, оскільки виплата позивачу проводиться в значно меншому розмірі чим встановлено Законом №2195,  що підтвердив в письмовому запереченні відповідач та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу за вказаний   період щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії  з урахуванням отриманих нею  сум.

    Щодо вимог позивача в частині визнання дій незаконними  за 2010 рік та стягнення соціальної допомоги, то суд ухвалою від 13 листопада 2010 року  ці вимоги за період з 01 січня по 21 травня 2010 року включно залишив без розгляду як такі, що  вийшли за межі строків звернення до суду з даним позовом.

       Керуючись ст.ст. 94, 99, 159-163, 183-2 КАС України, ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп, суддя,-

                                            П О С Т А Н О В И Л А:

 Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Ніжині,  Чернігівської області щодо нарахування і виплати щомісячної соціальної допомоги  ОСОБА_1 , як дитині війни  за період з   22 травня по 22 листопада 2010 року включно   незаконними.

 Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Ніжині, Чернігівської  області провести перерахунок  та виплату пенсії ОСОБА_1 , як дитині війни  за період з   22 травня по 22 листопада 2010 року включно   згідно зі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням одержаних нею виплат.

      Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд протягом 10-ти днів з дня отримання її  копії.

    Суддя: