Справа  № 1-241

2010 року

В И Р О К

Іменем України

           15 грудня 2010 року  Бахмацький районний суд  Чернігівської області в складі :        

                         головуючого – судді Приліпка В.М.

                         за участю секретаря Петренко О.Г.,

                         прокурора Дея С.Г.

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмачі кримінальну справу по обвинуваченню:

           ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Мари, Марийської області, Туркменистану, туркмена, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, утриманців не має, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого;

           ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Мари, Марийської області, Туркменистану, туркмена, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, на утриманні малолітня дитина, працюючого машиністом сцени Бахмацького районного будинку культури, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого,

           у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

           На початку серпня 2010 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 таємно від оточуючих, умисно, шляхом вільного доступу з території нежилого господарства, яке належить ОСОБА_3 і розташоване в АДРЕСА_3, скоїли крадіжку шести металевих рейок вигтовлених з чорного металу довжиною 2,2 м кожна та вагою 114 кг кожна, які були вкопані в землю і слугували для паркану вказаного господарства вартістю за 1 кг чорного металу 1 гривна 40 копійок, чим заподіяли потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 957 грн. 6о коп.

           Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у пред'явленому обвинуваченні по ч.2 ст.185 КК України визнав повністю і пояснив, що дійсно на початку серпня 2010 року близько 23.00 години йому запропонував його брат ОСОБА_2 здійснити крадіжку металевих рейок з нежилого господарства в с.Дмитрівка, щоб заробити гроші, оскільки у них на той час не вистачало грошей на прожиття. На пропозицію брата він погодився. Після чого вони пішли до даного господарства, де за допомогою штикової лопати викопали 6 рельс, так як останні були вкопані в землю і відтягли їх до себе додому. Зранку дані рейси вони продали ОСОБА_4 за 600 грн. В скоєному щиро кається.

           Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе у пред'явленому обвинуваченні по ч.2 ст.185 КК України визнав повністю і пояснив, що дійсно на початку серпня 2010 року близько 23.00 години він запропонував своєму брату ОСОБА_1 здійснити крадіжку металевих рейок з нежилого господарства в с.Дмитрівка, щоб заробити гроші, оскільки у них на той час не вистачало грошей на прожиття. На його пропозицію брат погодився. Після чого вони пішли до даного господарства, де за допомогою штикової лопати викопали 6 рельс, так як останні були вкопані в землю і відтягли їх до себе додому. Зранку дані рейси вони продали ОСОБА_4 за 600 грн. В скоєному щиро кається.

           Винність підсудних, крім особистого визнання своєї вини, підтверджується іншими доказами, які підсудні визнали в судовому засіданні.

           Аналізуючи докази по справі і даючи їм оцінку, суд вважає, що дії підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України органами досудового слідства кваліфіковані вірно, оскільки вони умисно, таємно, за попередньою змовою групою осіб здійснили крадіжку чужого майна.

           При призначенні покарання суд враховує громадську небезпеку скоєного злочину, його характер, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, особи підсудних.

           Підсудний ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно.

           Підсудний ОСОБА_2 за місцем проживання та роботи характеризується позитивно.

           Обставинами, які пом'якшує покарання підсудних є щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків.

           Обставин, які обтяжують покарання підсудних не має.

           Суд виключає таку обтяжуючу покарання підсудних обставину як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, оскільки відповідно до ч.4 ст.67 КК України якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує. Вказана кваліфікуюча  ознака вже врахована при кваліфікації дій підсудного.

           Суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, оскільки він щиро розкаявся у вчиненому,  по місцю проживання характеризується позитивно, злочин скоїв вперше, а тому до нього слід застосувати ст.75 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням.

           Суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства, оскільки він щиро розкаявся у вчиненому, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, злочин скоїв вперше, має на утриманні малолітню дитину, а тому до нього слід застосувати ст.75 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням.

           По справі цивільних позовів не заявлено.

           На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

           ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

           На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину.        

           Початок іспитового строку слід рахувати з моменту проголошення вироку.

           Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі  обов’язки : 1) не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи ; 2) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання ; 3) періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

           До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.

          ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

           На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину.

           Початок іспитового строку слід рахувати з моменту проголошення вироку.

           Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі  обов’язки : 1) не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи ; 2) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання ; 3) періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

           До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.

              Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя        _________________