АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
« 29 » грудня 2010 року м. Чернівці
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області Семенюк К.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 22 листопада 2010 року, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 22 листопада 2010 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1, громадянина України, не працюючого, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на три доби. Згідно з судовим рішенням, ОСОБА_1, 21 листопада 2010 року, приблизно, о 18 годині 00 хвилин, в с. Волока Глибоцького району, Чернівецької області, вчинив насильство в сім’ї, а саме: вчинив суперечку з своєю дружиною ОСОБА_2, виражався на її адресу нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, завдавши шкоду її психічному здоров’ю.
На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову, як неправомірну, а провадження у справі закрити.
Апелянт свої вимоги обґрунтовує тим, що судом під час розгляду даної справи не були взяті до уваги та не досліджені в судовому засіданні обставини, які спростовують його участь в адміністративному проступку. Зокрема, в своїй апеляції він зазначає, що справа проти нього сфабрикована, жодного правопорушення він не скоював, вину у вчиненні адміністративного проступку не визнає. Призначене покарання у вигляді арешту вважає необґрунтованим.
Апелянт зазначає, що протокол по факту вчинення адміністративного проступку, є упередженим, складений зі слів дружини. В протоколі судового
Справа № 33-174/2010 Головуючий у 1-й інстанції: Цуренко В.А.
Категорія ст. 173-2 ч. 1 КУпАП Доповідач: Семенюк К.М.
засідання його пояснення викладені невірно. Вказує на те, що він не мав змоги ознайомитися з матеріалами справи, в тому числі з протоколом судового засідання, оскільки одразу працівниками міліції був доставлений в райвідділ для відбування покарання, що позбавило його можливості подати свої зауваження на протокол судового засідання. Крім того, зауважує, що під час підготовки матеріалів до суду та в суді йому не пропонувався захисник для надання юридичної допомоги.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Скаржник ОСОБА_1 не з’явився в судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду даної справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, повністю доведена дослідженими судом першої інстанції доказами, яким дана правильна юридична оцінка.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, даючи пояснення в районному відділі міліції та в судовому засіданні, свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення визнав частково та пояснив, що дійсно, 21.11.2010 року, приблизно, о 18 годині 00 хвилин, він посварився з своєю дружиною, в ході суперечки виражався в її адресу нецензурними словами та виганяв її з будинку (а.с. 5, 11), однак вважає, що в даній суперечці винна також і його дружина, яка своїми діями спровокувала даний конфлікт.
Із заяви та пояснень потерпілої ОСОБА_2 встановлено, що 21.11.2010 року, приблизно, о 18 годині 00 хвилин, її чоловік, ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вчинив скандал з нею, в ході суперечки виражався в її адресу нецензурними словами, побив її та виганяв з будинку(а.с.3-4).
Аналогічні факти щодо подій, що мали місце 21.11.2010 року, викладені у рапорті ОСОБА_3І.(а.с. 2), поясненні ОСОБА_4.(а.с.6), а також у протоколі про адміністративне правопорушення за № ЧВ 166634 від 22.11.2010 року (а.с. 1), в якому ОСОБА_1 розписався у ньому без будь-яких відміток про незгоду з ним.
Вищенаведене спростовує твердження апелянта про те, що постанова судді ґрунтується тільки на протоколі, складеному зі слів дружини.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного проступку, як і сумніватися у доведеності його вини. Доводи ОСОБА_1 в апеляції про відсутність з його боку неправомірних дій щодо потерпілої ОСОБА_2 розцінюю як спосіб уникнути адміністративної відповідальності за вчинений проступок.
Посилання апелянта на те, що під час підготовки матеріалів до суду та в суді йому не пропонувався захисник для надання юридичної допомоги, а також на те, що йому не надавалася можливість ознайомитися з матеріалами справи, в тому числі з протоколом судового засідання, є безпідставними, оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання (а.с. 11), йому роз’яснювалися процесуальні права, зокрема і про право на отримання юридичної допомоги та на ознайомлення з матеріалами справи, однак він, будучи ознайомленим з своїми правами, відмовився від захисника (а.с.11). Клопотання про ознайомлення з матеріалами справи він також не заявляв.
Накладене суддею адміністративне стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, у межах санкції статті та підстав для його зміни не вбачаю. При цьому, відповідно до вимог ст. 32 КУпАП, даних про наявність у ОСОБА_1 хвороб, які б перешкоджали йому відбувати адміністративне стягнення у виді адмінарешту, у справі немає, не представив їх і апелянт.
Н а підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 22 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернівецької області К.М. Семенюк