Справа N 2а-246/10

ПОСТАНОВА

IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 грудня 2010 року   Сторожинецький районний суд    Чернiвецької областi                                                                                                        

                                  в складі головуючого суддi            Безпалько М.С

                                                 при секретарi                     Яворська М.І.

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в м.Сторожинець адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в Сторожинецькому районі про стягнення недоплаченої державної допомоги  дітям війни

встановив:

Позивач звернувся в суд iз позовом до відповідача про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни зазначивши, що він належить до громадян на яких поширюється статус дітей війни у відповідності до Закону України «Про  соціальний захист дітей війни», який вступив в законну силу з 01.01.2006 року. З цього ж числа їй повинні були нараховувати та виплачувати щомісячно соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак протягом  2008, 2009 та до листопада 2010 років такі виплати не проводились з огляду на те, що Верховна Рада своїми Законами призупинила дію ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а Законом «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 6 зазначеного Закону викладено в новій редакції, де право на отримання державної соціальної допомоги дітям війни обмежено. Однак 09 липня 2007 року і 22 травня 2008 року  Конституційний суд України визнав неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»  та Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в частині зупинення і обмеження виплати соціальних допомог дітям війни.

З огляду на те, що відповідно до ч.2 ст.3 Закону «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії встановлені цим Законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, позивач просила суд визнати відмову відповідача щодо виплати їй допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною і зобов’язати відповідача здійснити донарахування та виплату за 2008-листопад 2010 роки вказаної допомоги в сумі 3970,20 гривень.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з’явився але направив до суду письмову заяву якою просив справу розглядати без його участі. Позовні вимоги підтримав.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив і листом від 27.12.2010 року просив справу розглянути без його участі. Позовні вимоги не визнав, подавши письмові заперечення до позову, згідно яких вимоги не визнаються з огляду на те, що на час подачі заяви позивачем пропущено строки звернення до суду, Управління Пенсійного фонду в Сторожинецькому районі не може бути відповідачем по цій справі, а виплата підвищення до пенсії виплачувалась у відповідності до норм чинного законодавства України в т.ч. Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року

Вивчивши докази якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, суд на пiдставi аналiзу встановлених фактичних обставин справи i вiдповiдних їм правовiдносин знаходить, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" ,  дитиною війни є особа яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Таким чином позивач ОСОБА_3 який народивІНФОРМАЦІЯ_1 і являється громадянином України, є дитиною війни, а тому їй згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року мала би виплачуватися щомісячна грошова надбавка до пенсії або інших грошових утримань чи допомог в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Однак     пунктом 12 статті 71 Закону України від 19.12.2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік",  Верховна Рада України  на 2007 рік зупинила дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Дана зупинка тривала до 9 липня 2007 року тобто до того часу коли Конституційний суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 визнав такими що не відповідають Конституції України п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням  статті 111 цього Закону, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Таким чином очевидним є те, що на першу половину 2007 року (до 9 липня)  виплату щомісячної соціальної підтримки дітям війни, а отже і позивачу по справі, було зупинено, а починаючи з 9 липня 2007 року позивач мав право на отримання вказаної грошової підтримки в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, котра відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлена в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність але виплата встановленої грошової підтримки за 2007 рік не є предметом цього позову.

Пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, Верховна Рада України виклала статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в новій редакції де розмір підвищення до пенсії дітям війни визначався з 01.01.2008 року в розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Але Конституційний Суд України своїм рішенням № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнав таким що не відповідає Конституції України зазначений вище пункт 41 Закону, яким внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а отже починаючи з 22.05.2008 року позивач як дитина війни мав також право на отримання грошової допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Тобто позовні вимоги в частині нарахування і забезпечення виплати щомісячної соціальної допомоги дітям війни за 2008 рік,  підлягають частковому задоволенню за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Суд також знаходить, що на 2009 та 2010 роки жодними Законами України не змінювалися положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а виплата допомоги позивачу здійснювалась не в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а в меншому розмірі, який визначався відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом..

В статті 22 Коституції України зазначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист.

Виходячи з цього суд вважає, що при визначенні позивачеві підвищення до пенсії не підлягають застосуванню постанови Кабінету Міністрів України на які посилається відповідач, управління Пенсійного Фонду України в Сторожинецькому районі, виходячи із конституційних норм та пріоритетності  законів над підзаконними актами, зважаючи на те, що вказані постанови істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.

Відповідно позовні вимоги в частині нарахування і забезпечення виплати щомісячної соціальної допомоги дітям війни за 2009 та по листопад 2010 року,  підлягають частковому задоволенню за період з 01 січня 2009 року по листопад 2010 року включно.

Частковість задоволення вимог позивача полягає також і в тому, що суд не знаходить підстав для визначення сум які необхідно забезпечити до виплати позивачу за 2008-2010 роки, оскільки судом встановлено, що у вказаних періодах, позивачу нараховувалась та виплачувалась соціальна допомога згідно відповідних нормативних актів які приймались в тому числі і Кабінетом Міністрів України  з метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян. А тому з урахуванням цих виплат, суду не представляється можливим визначити конкретну суму яку необхідно виплатити позивачці та крім того визначення сум виплати не належить до компетенції суду.

Вирішуючи питання щодо обгрунтованості заперечень на позов  відповідача, суд не знаходить підстав для застосування до вимог позивача шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду визначеного частиною другою статті 99 КАС України, на які посилається відповідач і які він просить застосувати, виходячи з таких міркувань.

Дійсно, відповідно до положень ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Прохаючи про застосування цього строку, відповідач посилається, при цьому,  на те що перерахунок пенсії в зв’язку з призначенням надбавок проводиться автоматизованим способом без офіційного звернення (заяви) пенсіонера про призначення надбавок.

Погоджуючись із вказаним твердженням, який відповідає закону, суд виходить крім того і з того, що згідно зі статтею 6  Закону «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни була встановлена не пенсія а щомісячна грошова надбавка до пенсії.

Згідно положень ч.6 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до прийняття відповідного закону до пенсій передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення», а згідно ст.87 вказаного Закону суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Статтею 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Виходячи з цього та беручи до уваги, що строки в даному випадку не застосовуються, а інші заперечення відповідача, на думку суду, є безпідставними суд знаходить, що вимоги позивача в частині визнання неправомірною відмови відповідача у виплаті щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, являються обґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 9,11 71,99,159, 160, 163 КАС України, ст.ст.1, 6  Закону України «Про соціальний  захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішенням Конституційного суду України № 6рп/2007 від 9 липня 2007 року, рішенням Конституційного суду України  № 10-рп/2008, п.6 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.81, 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»,  суд

ПОСТАНОВИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в Сторожинецькому районі про стягнення недоплаченої державної допомоги дітям війни, задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі щодо виплати позивачу щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду в Сторожинецькому районі, Чернівецької області, що знаходиться в м.Сторожинець, Чернівецької області вул..Лопуляка, 6  провести нарахування та виплату з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, а також з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 01 грудня 2010 року ОСОБА_3 підвищення до пенсії у розмірі 30 (тридцять)  відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням вже нарахованих та виплачених сум.  

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо апеляційна скарга не була подана. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Вінницького апеляційного, адміністративного  суду через Сторожинецький районний суд протягом 10 днів з дня її проголошення.

                                     СУДДЯ