Справа №  2-1010/07

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

18 травня 2007 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді                  Католікяна М.О.,

при секретарі                          Ніколенко К.М.,

з участю:

- представника позивача ОСОБА_1;

- представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Самарської районної в місті Дніпропетровську ради про визнання права власності на самовільно побудоване майно,

УСТАНОВИВ:

28 квітня 2007 року представник позивача звернувся до суду із цим позовом. Позовні вимоги представник позивача обґрунтував тим, що позивачеві на праві власності належить домоволодіння АДРЕСА_1. З метою благоустрою й поліпшення умов належного йому майна позивач самовільно, без відповідних дозволів та узгоджень, виконав будівництво прибудови «а¹-1», сараю «Д», сараю «Ж». Відповідно до висновку, виданому будівельною організацією самовільне будівництво виконано у відповідності з чинними будівельними, технічними нормами й правилами. Теперішнього часу позивач невзмозі зареєструвати за собою право власності на спірні об'єкти через порушення процедури попереднього узгодження будівництва. У зв'язку з викладеними обставинами позивач просить суд визнати за ним право власності на зазначене нерухоме майно.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача позов визнала.

            Суд, вислухавши думки представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної Ради депутатів трудящих від 23.08.1967 р. № 1269 позивачеві було дозволено будівництво домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 5).

15 квітня 1981 року позивачеві було видано свідоцтво про право особистої власності на вказаний будинок (а.с. 6).

Під час експлуатації домоволодіння позивачем самовільно було виконано будівництво прибудови «а¹-1», сараю «Д», сараю «Ж», що підтверджується копією технічного паспорту (а.с.а.с. 7 - 9).

Згідно з технічними висновками від 12.04.2007 р., виконаними ТОВ «Промтехстальпроект», основні несучі конструкції спірних об'єктів (фундаменти, стіни, перекриття) знаходяться в нормальному стані і придатні для подальшої експлуатації

(а.с.а.с. 11 - 50).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 р. № 273.

В силу с ч. 1 ст. 376 ЦК України жилий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самовільним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу або належним чином затвердженого проекту, або з суттєвими порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до п. 1.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт.

Згідно з п. 5.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт виконання будівельних робіт на об'єктах без одержання дозволу є самовільним будівництвом.

В ході судового розгляду встановлено, що при виконанні робіт з будівництва спірних об'єктів нерухомого майна не було отримано відповідних дозволів на проведення будівельних робіт, отже, результат таких робіт є самочинним будівництвом у розумінні

ст. 376 ЦК України.

У відповідності з ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самовільно побудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самовільне будівництво на земельній ділянці, яка не була йому відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже побудоване нерухоме майно.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Оцінюючи усі докази, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, приймаючи до уваги, що позивач є власником зазначеного нерухомого майна, земельна ділянка під спірним майном раніше виділялася в установленому законом порядку, виконане позивачем самовільне будівництво зроблено із додержанням встановлених норм й правил, суд вважає за можливе задовольнити позов.

Керуючись ст. ст. 16, 376 Цивільного кодексу України, п.п. 1.1, 5.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 р. № 273, ст.ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 - 60, 130, 169, 174, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Самарської районної в місті Дніпропетровську ради про визнання права власності на самовільно побудоване майно задовольнити.

            Визнати за ОСОБА_2 право власності на прибудову «а¹-1», сарай «Д», сарай «Ж», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                  підпис                                     М. Католікян

Копія вірна:

Суддя Самарського районного

суду м. Дніпропетровська                                                                       М. Католікян