Справа № 2-35/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2007 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Ніколенко К.М.,
з участю:
- позивача ОСОБА_1;
- третьої особи, яка заявила самостійні позовні вимоги, ОСОБА_6;
- відповідачів ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - Приватний нотаріус дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Товарна біржа «Еверест», ОСОБА_6, про визнання довіреності недійсною, визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, зобов'язання особи вчинити певні дії, за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - Приватний нотаріус дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Товарна біржа «Еверест», про визнання довіреності недійсною, визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, зобов'язання особи вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
22 липня 2005 року позивач звернувся до Ленінського районного суду
м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2, третя особи - ОСОБА_3, Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Товарна біржа «Еверест», про визнання довіреності недійсною, визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, спонукання до вчинення певних дій. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він є власником автомобіля марки «Mercedes Benz-308D», державний номерний знак - НОМЕР_1. Згодом позивач дізнався про те, що право власності на автомобіль перейшло на ім'я ОСОБА_2, якому, у свою чергу, автомобіль продав ОСОБА_3 через Товарну біржу «Еверест». ОСОБА_3 під час продажу автомобіля діяв на підставі довіреності, нібито виданої позивачем. Зазначені обставини явилися причиною звернення позивача до суду з позовом про визнання незаконною і скасування довіреності, визнання незаконним і скасування договору купівлі-продажу, витребування автомобіля з чужого володіння, визнання права власності (а.с.а.с. 3, 4).
18 жовтня 2005 року Ленінський районний суду м. Дніпропетровська своєю ухвалою передав справу за підсудністю на розгляд Самарському районному суду м. Дніпропетровська (а.с. 58).
02 лютого 2006 року позивач уточнив свої вимоги і просив визнати незаконною і скасувати довіреність, визнати незаконним і скасувати договір купівлі-продажу, витребування автомобіля з чужого володіння, визнання права власності, зобов'язати передати автомобіль, анулювати реєстрацію автомобіля, визнати право власності на автомобіль (а.с.а.с. 60 - 62).
Того ж дня, у судовому засіданні, суд своє ухвалою виключив ОСОБА_3 з числа третіх осіб, залучив його до участі у справі в якості відповідача (а.с. 64-звор.).
27 квітня 2006 року суд своєю ухвалою залучив до участі у справі в якості третьої особи дружину позивача, ОСОБА_6 (а.с. 91).
20 квітня 2007 року ОСОБА_6 звернулася до суду із самостійними позовними вимогами до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - Приватний нотаріус дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Товарна біржа «Еверест», про визнання довіреності недійсною, визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, зобов'язання особи вчинити певні дії. Свої позовні вимоги третя особа обґрунтувала тим, що спірний автомобіль був придбаний у період її шлюбу з ОСОБА_1, а тому є їх спільною сумісною власністю. Водночас під час укладення спірного договору купівлі-продажу ця обставина не була врахована, що явилося причиною звернення третьої особи із самостійним позовом (а.с.а.с. 139 - 141).
21 червня 2007 року суд своєю ухвалою залучив до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_7
У судовому засіданні ОСОБА_1, ОСОБА_6 підтримали свої позовні вимоги у повному обсязі.
ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позовів.
ОСОБА_3, ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилися, були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення №№ 242537, 242553.
Приватний нотаріус дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 у судове засідання також не з'явилася, повідомлялася належним чином. 20.06.2007 р. у судовому засіданні просила суд розглядати справу за її відсутності.
Представник Товарної біржі «Еверест» у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1, його представника, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, Приватного нотаріуса дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, показання експерта, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позови підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом було встановлено, що 22.04.1989 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, про що свідчить копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2, виданого Красносільським районним відділом ЗАГС Вірменської РСР (актовий запис № 26) (а.с. 88).
09 жовтня 2002 року на Українській товарній біржі «Контрактова» між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 було укладено угоду купівлі-продажу, зареєстровану у реєстрі за № 024417, за якою ОСОБА_8 продав ОСОБА_1 за 8 320,00 грн. автомобіль моделі «Mercedes-Benz 308D» (шасі НОМЕР_3, рік випуску - 1995, об'єм двигуна - 2 299,0 см3) (а.с.а.с. 8, 9).
02 червня 2004 року Приватним нотаріусом дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було посвідчено довіреність серії НОМЕР_4 від імені ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, зареєстровану у реєстрі за № 2969. За вказаною довіреністю повірені були уповноважені, у тому числі розпоряджатися спірним автомобілем (а.с.а.с. 6, 20, 84).
10 квітня 2005 року на Товарній біржі «Еверест» між ОСОБА_3 який діяв за довіреністю від імені ОСОБА_1, та ОСОБА_2 було укладено угоду купівлі-продажу, зареєстровану у реєстрі за № 144006, за якою ОСОБА_3 продав ОСОБА_2 за 10,00 грн. спірний автомобіль (а.с.а.с. 5, 19).
22 липня 2005 року за ОСОБА_2 було зареєстроване право власності на спірний автомобіль, про що свідчить лист Дніпропетровського МРЕВ № 1 ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області № 14/1-2295 (а.с. 7).
19 липня 2006 року суд своєю ухвалою призначив у справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставив наступні запитання щодо справжності підписів, виконаних від імені ОСОБА_1 під час видачі спірної довіреності (а.с. 115).
14 лютого 2007 року Відділом експертно-криміналістичного забезпечення при лінійному управлінні на Придніпровській залізниці Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на транспорті було виготовлено висновок експерта № 6-83.4 (Дн), згідно з яким (а.с.а.с. 120 - 137):
- підпис від імені ОСОБА_1 наданого на дослідження екземпляру спірної довіреності певно виконана не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1;
- підпис від імені ОСОБА_1 у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій виконана не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1
Вказані вище спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом Української РСР, Кодексом про шлюб та сім'ю Української РСР, Цивільним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 07.02.1991 р. № 697-ХII «Про власність».
В силу ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 4 ЦК УРСР цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором від 09.10.2002 р. ОСОБА_8 передав спірний автомобіль у власність ОСОБА_1, а останній прийняв його та сплатив за нього 8 320,00 грн., отже, у розумінні ст.ст. 4, 224 ЦК УРСР, ОСОБА_1 набув право власності на цей автомобіль.
Згідно з ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
З диспозиції приведеної норми чітко вбачається, що задля передачі певній особі певних повноважень довіритель має особисто видати (підписати) довіреність.
З висновку проведеної у справі судової почеркознавчої експертизи слідує, що підпис від імені ОСОБА_1 наданого на дослідження екземпляру спірної довіреності певно виконана не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1; підпис від імені ОСОБА_1 у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій виконана не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1
20 червня 2007 року у судовому засіданні суд роз'яснював ОСОБА_2 та Приватному нотаріусу дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5. їх право просити суд призначити повторну судову почеркознавчу експертизу, проте останні заявили про те, що не вважають це за доцільне, у зв'язку з чим суд розглянув справу в цій частині на підставі доказів, що є у ній.
Отже, співвідношуючи дані експертного дослідження з категоричним запереченням ОСОБА_1 факту підписання спірної довіреності, суд вважає, що позов останнього в частині визнання цієї довіреності недійсною підлягає задоволенню.
Ураховуючи цей висновок суду, визнанню недійсною також підлягає й наступна угода купівлі-продажу від 10.04.2005 р., укладена на Товарній біржі «Еверест» між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, за якою ОСОБА_3, який діяв на підставі спірної довіреності, продав ОСОБА_2 за 10,00 грн. автомобіль ОСОБА_1
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання анулювати реєстрацію спірного автомобіля за ОСОБА_2 та визнання за ним права власності на цей автомобіль, суд враховує наступні обставини.
В силу ст. 124 Конституції України до юрисдикції судів віднесені усі правовідносини, які виникають у державі. Проте ця норма не може розглядатися як така, що звільнює заінтересованих осіб від необхідності попередньо звертатися за вирішенням відповідних питань до компетентного органа державної влади або місцевого самоврядування.
Оскільки з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 було неправомірно відмовлено відповідними органами у задоволенні вимоги про відновлення реєстрації за ним його права власності, суд вважає за необхідне цю вимогу залишити без задоволення.
Тим більше, що визнання правочину купівлі-продажу недійсним безумовно тягне за собою повернення сторін у первісний стан, тобто відновлення реєстрації права власності ОСОБА_1 на автомобіль в органах Державної автомобільної інспекції.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_6, то вони також підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 22 КпШС УРСР майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Аналогічні положення містять в собі ст. 368 ЦК України, ст. 16 Закону України «Про власність», згідно з якими майно, придбане подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю.
Ураховуючи положення приведених норм, суд вважає, що право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_6 безумовно розповсюджується на спірний автомобіль. Автомобіль був придбаний у період шлюбу, не є річчю індивідуального користування, що є підставою для такого висновку суду.
Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 369 ЦК України розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.
У відповідності зі ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
В силу ч.ч. 1, 2 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 31 ЦК України правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість.
Аналізуючи зміст абз. 3 ч. 1 ст. 31 ЦК України, суд доходить висновку, що спірний договір купівлі-продажу автомобіля ОСОБА_1 об'єктивно не може вважатися дрібним побутовим (навіть, незважаючи на невисоку вартість за договором).
Таким чином, ураховуючи сукупність тих фактів, що автомобіль являвся об'єктом спільної сумісної власності подружжя, ОСОБА_1 не видавав довіреність на його відчуження, а тому й не знав про сам факт відчуження, ОСОБА_6 не давала своєї згоди на таке відчуження, суд вважає позовну вимогу ОСОБА_6 про визнання спірного договору купівлі-продажу автомобіля обґрунтованою.
Вимога ОСОБА_6 про визнання недійсною спірної довіреності є безпідставною, оскільки третя особа не входить до кола учасників цього правочину, а сам факт видачі довіреності жодним чином не вплинув на існуючий обсяг її прав.
Суд також вважає за необхідне відмовити ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог про зобов'язання анулювати реєстрацію спірного автомобіля за ОСОБА_2 та визнання за нею права власності на цей автомобіль з підстав, на яких суд ґрунтувався під час розгляду аналогічних вимог щодо ОСОБА_1
У порядку ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 солідарно підлягають стягненню витрати з оплати судового збору в сумі 83,20 грн.
(а.с. 2).
З ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 солідарно підлягають стягненню витрати з оплати судового збору в сумі 91,70 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн. (а.с. 148 - 148).
Крім того, з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь держави у солідарному порядку підлягають стягненню судовий збір в сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4, 244 Цивільного кодексу Української РСР, ст.ст. 31, 368, 369 Цивільного кодексу України, ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР, ст.ст. 63, 65 Сімейного кодексу України, ст. 16 Закону України від 07.02.1991 р. № 697-ХII «Про власність», ст.ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 - 60, 79, 81, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - Приватний нотаріус дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Товарна біржа «Еверест», ОСОБА_6, про визнання довіреності недійсною, визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, зобов'язання особи вчинити певні дії, позов ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - Приватний нотаріус дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Товарна біржа «Еверест», про визнання довіреності недійсною, визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, зобов'язання особи вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати недійсною довіреність серії НОМЕР_4 від 02 червня 2004 року, видану від імені ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, посвідчену Приватним нотаріусом дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровану у реєстрі за № 2969.
Визнати недійсною угоду купівлі-продажу від 10 квітня 2005 року, укладену на Товарній біржі «Еверест» між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстровану у реєстрі за № 144006, за якою ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 за 10,00 грн. автомобіль моделі «Mercedes-Benz 308D» (шасі НОМЕР_3, рік випуску - 1995, об'єм двигуна - 2 299,0 см3).
Зобов'язати ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 автомобіль моделі «Mercedes-Benz 308D», державний номерний знак -
НОМЕР_1 (шасі НОМЕР_3, рік випуску - 1995, об'єм двигуна - 2 299,0 см3).
Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в сумі 83,20 грн.
Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 витрати з оплати судового збору в сумі 91,70 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн., разом - 121,70 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 8,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн., разом - 38,50 грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: