Справа № 2-1487/2005

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         2 жовтня 2007 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:   головуючої судді:             Петешенковій М.Ю.,

                  при секретарі:                             Похиленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд -

УСТАНОВИВ:

         23 серпня 2007 року позивач звернувся до суду з цим позовом.

         Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він з відповідачкою перебуває в зареєстрованому шлюбі з 31 березня 2001 року. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, яка проживає разом з відповідачкою. Стосунки з відповідачкою до теперішнього часу розладилися. Вони проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Зберігати сім'ю позивач не бажає та просить суд шлюб розірвати.

         Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити на підставі обставин, зазначених у позовній заяві.

         В судовому засіданні відповідачка позов визнала та не заперечувала проти його задоволення.

         Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги належать задоволенню з наступних підстав.

         Вказані вище спірні правовідносини регулюються Сімейним кодексом України.

         Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності зі ст. 110 цього Кодексу.

         Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, приймає до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інших обставин життя подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило би інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають суттєве значення.

         Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 31 березня 2001 року. Шлюб зареєстровано у відділі реєстрації актів цивільного стану Самарського районного управління юстиції м. Дніпропетровська (актовий запис № 64) (а.с. 4).

         Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  який проживає з відповідачкою (а.с. 5).

         Через відсутність взаєморозуміння та постійних конфліктних ситуацій, які виникають в родині з різноманітних причин, відсутність у сторін бажання створити міцну та дружню сім'ю з січня 2006 року шлюбні стосунки не підтримують, проживають окремо, не ведуть спільного господарства.

         Позивач зберігати сім'ю не бажає, вважає, що сім'я розпалася остаточно, збереження сім'ї неможливе.

         При вказаних обставинах суд вважає, що подальше спільне життя подружжя суперечить інтересам сторін, що має істотне значення, тому шлюб необхідно розірвати.

         Суд вважає, що витрати, пов'язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС необхідно покласти на позивача.

         Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 - 60, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

         Позов задовольнити.

         Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 31 березня 2001 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Самарського районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис № 64, розірвати.

         Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 17 грн. за оформлення розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану. ОСОБА_2 від сплати судового збору звільнити.

         Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                   Головуюча суддя:                                                                    М.Ю. Петешенкова