Справа №  2-11/07

УХВАЛА

17 квітня 2007 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді                 Католікяна М.О.,

при секретарі                         Ніколенко К.М.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ заяву про визнання мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Дніпропетровської міської ради, третя особа - Восьма дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на самовільно побудоване майно, визнання права власності на майно у порядку спадкування за заповітом, усунення особи від права на спадкування, відшкодування моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на самочинно побудовані будівлі, визначення ідеальних часток у праві власності на будинок, визнання права власності на ½ частину будинку, за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори, третя особа - ОСОБА_2, про визнання заповіту недійсним, поновлення строку для прийняття спадщини, визнання права власності на ½ частину будинку,

УСТАНОВИВ:

17 січня 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно у порядку спадкування за заповітом, відшкодування моральної шкоди. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він за заповітом після смерті матері, ОСОБА_5, отримав ½ частину домоволодіння АДРЕСА_1. У встановлений законом строк позивач звернувся з відповідною заявою до нотаріальної контори. Для отримання свідоцтва про право на спадщину позивачеві був необхідний витяг з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно, який видається КП «ДМБТІ». Проте при намаганні працівників останнього увійти на територію домоволодіння для визначення відповідних характеристик відповідач перешкоджала їм у цьому, в результаті чого позивач не зміг оформити право власності на спадкове майно. Зазначені обставини явилися причиною звернення позивача до суду (т. 1 а.с.а.с. 4 - 6).

15 лютого 2006 року ОСОБА_1 уточнив свої вимоги, подавши заяву про визнання за ним права власності на ½ частку спірного домоволодіння у порядку спадкування за заповітом, визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно до проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи, стягнути з відповідача компенсацію за заподіяну йому моральну шкоду в сумі 1 000,00 грн, а також судові витрати (т. 1 а.с.а.с. 86 - 89).

17 лютого 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на самовільно побудовані на території спірного домоволодіння будівлі, визначення ідеальних часток сторін у спірному домоволодінні, визнання за нею права власності на ½ частку спірного будинку. Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що спірне домоволодіння належало її свекру, тобто батькові відповідача. Після його смерті майно у рівних частках перейшло у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Будинок був поділений на дві окремі квартири, в яких мешкали ОСОБА_5, з одного боку, та позивач з чоловіком, з другого боку. У листопаді 1981 року позивач з чоловіком провели у домоволодіння водопровід. У 1987 році вони обклали будинок білою селікатною цеглою, добудували до будинку веранду. У 1988 році позивач з чоловіком також побудували нову вбиральню та літній душ, а наступного року - зробили новий дах, фронтони та вікна на ньому. У вересні 2000 року замість знесених гаражу та сараю вони побудували нову двоповерхову будівлю тощо. У ІНФОРМАЦІЯ_2 році чоловік позивача помер. Після його смерті позивач звернулася до нотаріуса з відповідною заявою, проте свідоцтво не отримувала. У ІНФОРМАЦІЯ_1 році померла свекруха позивача, і їй стало відомо, що померла за життя склала заповіт на ім'я відповідача. Ці обставини явилися причиною звернення ОСОБА_2 до суду із цим позовом (т. 1 а.с.а.с. 91 - 93).

17 лютого 2006 року суд своїми ухвалами залучив до участі у справі в якості відповідача Дніпропетровську міську раду та прийняв зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом (т. 1 а.с.а.с. 97-звор., 98).

06 лютого 2006 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1, Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори, третя особа - ОСОБА_2, про визнання заповіту недійсним, поновлення строку для прийняття спадщини, визнання права власності на ½ частину будинку. Свої позовні вимоги позивачі обґрунтували тим, що ОСОБА_1 доводиться їм рідним дядьком. Їх бабусі, ОСОБА_5, належала ½ частка спірного домоволодіння, а друга частка належала ОСОБА_6 У ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 померла, і спадкоємцями стали позивачі у порядку правонаступництва та ОСОБА_1 При зверненні до нотаріальної контори з'ясувалося, що померла склала заповіт на ім'я ОСОБА_1 Позивачі вважають заповіт недійсним, оскільки на час складання заповіту померла хворіла на психічну хворобу, не розуміла своїх дій та не могла керувати ними. Зазначені обставини явилися причиною звернення позивачів до суду із цим позовом (т. 2 а.с.а.с. 3 - 6).

17 березня 2006 року суд своєю ухвалою об'єднав цивільну справу за позовом ОСОБА_1, зустрічним позовом ОСОБА_2 в одне провадження з цивільною справою за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 102).

26 травня 2006 року ОСОБА_1 уточнив та збільшив свої вимоги, звернувши їх до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Дніпропетровської міської ради, третя особа - Восьма дніпропетровська державна нотаріальна контора, прохаючи визнати за ОСОБА_6 право власності на самовільно побудовані прибудову «А», гараж, лазню, сарай, огорожу, визнати за ОСОБА_5 право власності на вбиральню та душ, 1/6 частку у порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, усунути від права на спадкування ОСОБА_7, ОСОБА_3, визнати за ним право власності на 2/3 частки спадкового майна у порядку спадкування за заповітом, виділити йому у власність в натурі частку спірного домоволодіння вартістю 48 765,80 відповідно до першого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи, стягнути з ОСОБА_2 компенсацію за заподіяну моральну шкоду в сумі 1 000,00 грн (т. 2 а.с.а.с. 49 - 54).

13 березня 2007 року ТОВ ЕКФ «Арт-Синтез» було виготовлено висновок спеціаліста № 225, відповідно до якого усі самовільно побудовані об'єкти нерухомості на території спірного домоволодіння побудовані з урахуванням санітарно-технічних, протипожежних та будівельних норм.

У судовому засіданні сторони звернулися до суду зі спільною заявою про закриття провадження у справі, визнання мирової угоди за наступними умовами:

- ОСОБА_1 згодний, аби йому на праві власності належало 19/100 часток домоволодіння у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 з виділенням певних будівель та споруд;

- ОСОБА_2 згодна, аби їй на праві власності належало 81/100 часток домоволодіння у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 з виділенням певних будівель та споруд, у тому числі самовільно побудованих;

- сторони відмовляються від решти своїх позовних вимог.

            Суд, вислухавши думки сторін, представника ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, вважає, що мирову угоду необхідно визнати, провадження у справі - закрити, з наступних підстав.

В силу п. 4 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду, та її визнано судом.

Учасникам процесу роз'яснені наслідки закриття провадження у справі, передбачені ч. 3 ст. 206 ЦПК України.

Умови мирової угоди не суперечать законові та не порушують чиїх-небудь прав та охороняємих законом інтересів.

Таким чином, є усі підстави для визнання мирової угоди та закриття провадження у справі.

У порядку ст. 89 ЦПК України зі сторін на користь держави необхідно стягнути судові витрати, а саме:

- з ОСОБА_1 - 30,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;

- з ОСОБА_2 - 630,00 грн судового збору, 30,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;

- з ОСОБА_4 - 30,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;

- з ОСОБА_3 - 30,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 79, 81, 88, 89, 175, 205, 206, 208 - 210 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати мирову угоду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Дніпропетровської міської ради, третя особа - Восьма дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на самовільно побудоване майно, визнання права власності на майно у порядку спадкування за заповітом, усунення особи від права на спадкування, відшкодування моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на самочинно побудовані будівлі, визначення ідеальних часток у праві власності на будинок, визнання права власності на ½ частину будинку, за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори, третя особа - ОСОБА_2, про визнання заповіту недійсним, поновлення строку для прийняття спадщини, визнання права власності на ½ частину будинку за наступними умовами:

1.   За ОСОБА_1 визнається право власності на 19/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлої 04 квітня ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

2.   ОСОБА_1 у власність виділяються наступні будівлі та споруди у домоволодінні АДРЕСА_1, яка складається з житлової прибудови «А¹-1», прибудови «а-1», ґанку «а», сіней 2-1 площею 8,1 м², кухні 2-2 площею 10,7 м², жилої кімнати 2-3 площею 16,9 м² загальною площею 35,7 м²; погріб з шийкою «Г», споруда № 11.

3.   За ОСОБА_2 визнається право власності на 81/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

4.   ОСОБА_2 у власність виділяються наступні будівлі та споруди у домоволодінні АДРЕСА_1: квартира № 1, яка складається з житлового будинку «А-1», жилої кімнати 1-3 площею 6,6 м², жилої кімнати 1-4 площею 10,6 м², коридору 1-5 площею 3,4 м², жилої кімнати 1-6 площею 20,0 м², коридору 1-1 площею 7,0 м², санвузлу 1-2 площею 7,0 м², кухні 1-7 площею 5,7 м², прибудови «а¹-1», веранди «а¹¹-1», ґанку «а», навісу над «а», погрібу під «а-1» загальною площею 63,1 м²; альтанка «Е», навіс «Ж», літня кухня «З», гараж «Л», сарай «М», навіс «О», теплиця «П», душ «Р», вбиральня «С», лазня «Т» над «Л», «М», «З», споруди №№ 1 - 10; І, ІІ.

Прийняти відмову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 від решти позовних вимог.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Дніпропетровської міської ради, третя особа - Восьма дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на самовільно побудоване майно, визнання права власності на майно у порядку спадкування за заповітом, усунення особи від права на спадкування, відшкодування моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на самочинно побудовані будівлі, визначення ідеальних часток у праві власності на будинок, визнання права власності на ½ частину будинку, за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори, третя особа - ОСОБА_2, про визнання заповіту недійсним, поновлення строку для прийняття спадщини, визнання права власності на ½ частину будинку закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 630,00 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн, разом - 660,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн.

Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду може бути подано протягом п'яти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя: