АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 грудня 2010 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,
суддів: Мизи Л.М., Заїкіна А.П.,
при секретарі: Непомнящій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Відділу ДВС Іллічівського МУЮ Одеської області на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 вересня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до Відділу ДВС Іллічівського МУЮ Одеської області, Одеської філії ТОВ «Мультисервіс», ОСОБА_2, з участю третьої особи ОСОБА_3, про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, протоколу проведення торгів, акта державного виконавця про проведення прилюдних торгів,
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу ДВС Іллічівського МУЮ Одеської області, Одеської філії ТОВ «Мультисервіс», ОСОБА_2, з участю третьої особи ОСОБА_3, про визнання недійсними прилюдних торгів. Позивачка зазначала, що їй та її сину ОСОБА_4 належать по 1\5 частині житлового будинку АДРЕСА_1. Вироком апеляційного суду Одеської області від 2 квітня 2004 року її син визнаний винним у скоєнні злочину та позбавлений волі строком на 15 років. На виконання вироку суду в частині стягнення коштів у розмірі 41 345,55 грн. було відкрито виконавче провадження, накладений арешт на 1\5 частину будинку, що належить її сину ОСОБА_4, і 24 липня 2007 року проведено прилюдні торги з продажу зазначеного майна, за результатами якого ОСОБА_2 придбав 1\5 частину будинку за 16450 грн.
Посилаючись на те, що торги проведено з порушенням законодавства, оскільки вона та власник 1\5 частини будинку не були повідомлені про час та місце проведення торгів, вартість відчуженого майна значно занижено, реалізоване майно знаходиться у спільній сумісній власності і не виділено в натурі, позивачка вважала, що порушені права її та її сина, і просила задовольнити позов, визнати недійсними прилюдні торги, звіт по незалежній оцінці зазначеної частини будинку від 22 червня 2006 року, протокол № 7160054/1 проведення прилюдних торгів, акт державного виконавця про проведені прилюдні торги від 11 жовтня 2007 року.
Відповідачі позов не визнали з тих підстав, що прилюдні торги з реалізації майна боржника ОСОБА_4 проведені відповідно діючого законодавства, права позивачки не порушені. Третя особа ОСОБА_3 вважає позов обґрунтованим.
_________________________________________________________________________
Головуючий у 1 інст. Журавель П.І. Справа № 22ц-20350/2010
Доповідач Федорова А.Є. Категорія ЦП – 57
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 15 вересня 2010 року позов задоволено. Суд визнав недійсними прилюдні торги, проведені 24 липня 2006 року, з реалізації 1\5 частині житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; звіт по незалежній експертній оцінці від 22 червня 2006 року, протокол № 7160054/1 проведення прилюдних торгів з продажу 1\5 частини житлового будинку; акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів від 11 жовтня 2007 року.
В апеляційній скарзі Відділ ДВС Іллічівського МУЮ Одеської області просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи тим, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають матеріалам справи та наданим доказам, позивачка не є належним позивачем у справі, оскільки вона не є боржником у виконавчому провадженні та її майнові права не порушені.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що під час підготовки та проведення прилюдних торгів з реалізації 1\5 частини житлового будинку,яка належить ОСОБА_4, допущені порушення законодавства, а саме: боржник ОСОБА_4, не був повідомлений про проведення торгів і оцінку майна, був позбавлений права на їх оскарження; нерухоме майно боржника є сумісною частковою власністю осіб, які мешкають у будинку, частка майна боржника не виділена в натурі, тому продана з торгів з порушенням вимог ст.379 ЦПК України, торги відбулися без належного повідомлення громадян м.Іллічівська, в тому числі позивачки, чим порушені її права.
Такі висновки суду не відповідають матеріалам справи та вимогам закону.
Відповідно до ст.3, ч.1 ст.15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За змістом цих норм права кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення.
З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1-1\5 ч., ОСОБА_4 -1\5 ч. та ОСОБА_3 - 3\5 ч. (а.с. 15,195,196,343).
Вироком апеляційного суду Одеської області від 2 квітня 2004 року ОСОБА_4 визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч.3, 115 ч.2, 289 ч.2 КК України і позбавлений волі строком на 15 років. В рахунок відшкодування завданої шкоди з нього солідарно з іншим засудженим стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_5 41345,55 грн. (а.с.12-13)
На виконання вироку суду виданий виконавчий лист № 1-28/04 та постановою державного виконавця відділу ДВС від 14 листопада 2005 року відкрито виконавче провадження №130/63/22-06. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач ОСОБА_5 і боржник ОСОБА_4, якому запропоновано добровільно виконати виконавчий лист. (а.с.158-160)
Під час виконавчих дій за боржником виявлено 1\5 частину житлового будинку і 13 лютого 2006 року у присутності понятих та матері боржника ОСОБА_1 (позивачки) проведено опис та арешт належного боржнику ОСОБА_4 майна-1\5 частини житлового будинку АДРЕСА_1. У зв’язку з відсутністю боржника, майно передано на відповідальне зберігання позивачці, про що складений відповідний акт.(а.с. 182-183,)
Згідно зі звітом незалежної експертної оцінки арештованого майна від 22 червня 2006 року вартість 1\5 частини будинку складає 22538 грн. (а.с.189-190). На підставі ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем проведено переоцінку майна і в акті від 2 липня 2007 року вартість 1\5 частини будинку визначена 16227,36 грн.(а.с.212)
24 липня 2007 року за заявкою державного виконавця спеціалізованою торгівельною організацією ТОВ «Мультисервіс» проведені прилюдні торги з продажу 1\5 частини житлового будинку, яка належить боржнику ОСОБА_4, з участю двох учасників. Переможцем торгів визнаний ОСОБА_2, який придбав зазначене майно за 16450 грн. (а.с.216)
26 липня 2007 року начальником відділу ДВС Іллічівського МУЮ Одеської області затверджено акт державного виконавця № 7160054 про виконання робіт та 11 жовтня 2007 року – акт про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, який є підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про право власності на 1\5 частину житлового будинку, придбану з прилюдних торгів ОСОБА_2П.(а.с.218-221).
Таким чином встановлено, що 24 липня 2007 року відбулися прилюдні торги з продажу майна, яке належить боржнику ОСОБА_4 Позивачка ОСОБА_1 не була учасником виконавчого провадження і належна їй 1\5 частина будинку з прилюдних торгів не реалізована.
З позовної заяви, пояснень позивачки та заперечень на апеляційну скаргу вбачається, що вимоги заявлені нею у зв’язку з порушенням майнових прав її повнолітнього сина ОСОБА_4, який не був належним чином повідомлений про торги з реалізації належного йому майна. Разом з тим, боржник ОСОБА_4 не звертався до суду на захист своїх порушених прав, не оскаржив у встановленому порядку дії державного виконавця і не оспорював проведені прилюдні торги та не надавав своїй матері ОСОБА_1 повноважень щодо захисту його прав.
За таких обставин висновки суду про задоволення позову у зв’язку з порушенням прав боржника ОСОБА_4 суперечать вимогам ст.11 ЦПК України.
Висновки суду про те, що нерухоме майно боржника входить до складу майна осіб, які мешкають у будинку і є їхньою сумісною частковою власністю, в порушення вимог ст. 379 ЦПК України не виділено в натурі, тому не може бути реалізовано з публічних торгів, не ґрунтуються на матеріалах справи та закону.
Відповідно до ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч.1 ст.356 ЦК України), а спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.(ч.1 ст.368 ЦК України).
Закон не передбачає такий вид спільної власності, як сумісна часткова власність.
Стаття 379 ЦПК України, на яку посилається позивачка та суд, задовольняючи її вимоги, встановлює правило, за яким за поданням державного виконавця судом вирішується питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами. В такому випадку стягнення звертається на частку боржника (ст.50 Закону України «Про виконавче провадження»). Ці правила стосуються майна, яке знаходяться у спільній власності і частка майна не визначена.
Матеріали справи: реєстраційне посвідчення Іллічівського БТІ від 28 січня 2002 року, технічний паспорт на житловий будинок, довідка-характеристика БТІ свідчать про те, що житловий будинок належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 1\5 ч., ОСОБА_4 – 1\5 ч. і ОСОБА_3- 3\5 ч., тобто, частка кожного власника у праві власності на будинок визначена, і це не заперечує позивачка.
Таким чином, згідно зі статтями 355, 356, 368 ЦК України належна боржнику ОСОБА_4 1/5 частина будинку не є спільною сумісною власністю двох або більше осіб. Тому висновок суду про порушення державним виконавцем вимог ст.379 ЦПК і задоволення позову на підставі цієї норми права, є помилковим, оскільки закон не передбачає звернення стягнення на частку майна, яке знаходиться у спільній частковій власності, лише після виділу цієї частки в натурі.
Висновки суду про те, що позивачці не було повідомлено про реалізацію з торгів майна, що належить її сину, не можуть бути прийняті до уваги з таких підстав.
З виконавчого провадження № 130/63/22-06, оглянутого апеляційним судом, і його копія є в матеріалах справи ( а.с.157-228), вбачається, що позивачці було відомо про те, що її син є боржником у виконавчому провадженні, на належну йому 1\5 частину будинку накладений арешт з ціллю подальшої реалізації. Хоча ОСОБА_1 не була учасником виконавчого провадження (стороною та представником боржника), як мати боржника вона була повідомлена про виконавчі дії і ознайомлена з експертною оцінкою 1\5 ч. будинку, про що свідчать її підписи на обкладинці провадження і в акті опису й арешту майна (а.с.228). В Акті державного виконавця від 29 серпня 2006 року зазначено, що до державного виконавця з’явилася мати боржника ОСОБА_1, для ознайомлення з експертною оцінкою 1\5 ч. будинку і їй роз’яснено, що вона має право прийняти участь у прилюдних торгах, на що вона заявила, що приймати участь у торгах не буде у зв’язку з відсутністю коштів ( а.с.194,228).
Інформація про прилюдні торги з реалізації майна, яке належить ОСОБА_4, була опублікована в рекламно-інформаційних газетах «Утро» та «Ринки регіону» від 6 червня 2007 року, яка розповсюджується безкоштовно у м.Одесі та Одеській області (а.с.45-51,209). Переможець торгів ОСОБА_6 дізнався про торги саме з газети «Ринки регіону», що підтверджує, що ця інформація була доступною для населення.
Листами ТОВ «Мультисервіс» від 29 травня, 7 червня, 16 липня 2007 року інформація про торги була також надіслана боржнику ОСОБА_4 на адресу АДРЕСА_1, за якою також мешкає позивачка (а.вик.провадж. 80,82,84,87, а.с. 208,211,213)
Однак позивачка ОСОБА_1 не подала заяву про участь у торгах, а ознайомившись з виконавчим провадженням як мати боржника, не оскаржила звіт незалежної оцінки майна та дії державного виконавця.
Необґрунтованим є також висновок суду про те, що вартість майна для реалізації з торгів встановлена з порушенням «Тимчасового положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна», затвердженого постановою КМ України № 14487 від 22 грудня 1997 року, оскільки це Положення не розповсюджується на спірне майно, яке не знаходилося у заставі, а арештоване та реалізоване у порядку виконання судового рішення на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та «Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», затвердженого 27 жовтня 1999 року.
Крім того, суд визнав недійсними прилюдні торги, проведені 24 липня 2006 року, які не є предметом даного спору.(а.с.357, 358, 368)
Задовольняючи позов за такими висновками, які суперечать матеріалам справи та вимогам закону, суд визнав, що дії відділу ДВС Іллічівського МУЮ, Одеської філії ТОВ «Мультисервіс» по примусовому виконанню виконавчого листа суду та продажу майна боржника є неправомірними, а проведені торги та пов’язані з ними матеріали, недійсними. При цьому суд за власною ініціативою визнав недійсними прилюдні торги, як договір купівлі-продажу, укладений між Відділом державної виконавчої служби і ОСОБА_2 на підставі статей 203,215 ЦК України, не з’ясувавши і не зазначивши у рішенні, за якими саме підставами (частинами) цих норм прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна в порядку виконання судового рішення є недійсними та не визначився, чи є для цього правові підстави. Позовні вимоги про визнання правочину недійсним на підставі ст.ст.203,215 ЦК України позивачкою не заявлялися (а.с.4-9).
За таких обставин, рішення суду є незаконним і необґрунтованим і підлягає скасуванню в повному обсязі з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації 1\5 частини житлового будинку, що належить ОСОБА_4, звіту незалежної експертної оцінки 1\5 частини будинку від 22 червня 2006 року, протоколу № 7160054/1 проведення прилюдних торгів, акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів від 11 жовтня 2007 року. Підстави вважати, що прилюдні торги та пов’язані з ними матеріали призвели до порушення права власності позивачки ОСОБА_1 або порушують інші її права, відсутні.
Враховуючи викладене, рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 вересня 2010 року підлягає скасуванню згідно з вимогами ст.ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Оскільки прилюдні торги проведені в порядку виконавчого провадження, це рішення не перешкоджає боржнику ОСОБА_4 звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. ст. 3,15 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, 313, 314 ч.2, 316, 317- 319 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Відділу ДВС Іллічівського МУЮ Одеської області задовольнити.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 вересня 2010 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу ДВС Іллічівського МУЮ Одеської області, Одеської філії ТОВ «Мультисервіс», ОСОБА_2, з участю третьої особи ОСОБА_3, про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, звіту, протоколу проведення торгів, акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий А.Є.Федорова
Судді: Л.М. Миза
А.П. Заїкін