Справа № 1-175/ 2010р.                                                                                

                                                                    В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 грудня 2010 року       Шевченківський   районний   суд   м. Львова

в складі: головуючого - судді      Едера П.Т.

секретарі Юрчишин О.В., ДяківуА.І.,Безанюк Т.С., Пікулик Л.І., Гілеті А.О.

з  участю прокурора             Соколенко В.В., Моти Р.Д., Ільчинської Т.М.

та захисників                                      ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, українця, громадянин України, з середньою освітою, не одруженого, проживаючого Львівська область, м. Мостиська, АДРЕСА_1 раніше судимого: 26.10.2000 року Шевченківським районним судом м. Львова за ст.ст. 89 ч.1,17, 140 ч.2,  81 ч.3, 42 КК України (в редакції 1960 року), до 4-х років позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки, 19.07.2001 року Шевченківським районним судом м. Львова за ст.ст.140 ч. 2, 43 КК України ( в редакції 1960 року), до 4-х років та 3-х місяців позбавлення волі,  21.11.2003 року умовно достроково звільнений з не відбутим терміном 1 рік, 10 місяців, 28 днів, 06.05.2005 року Личаківським районним судом м. Львова за ст. 186 ч.2 КК України до      5-ти років 6 місяців позбавлення волі, 11.06.2009 року умовно достроково  звільнений з не відбутим  терміном  1  рік, 2 місяці, 17 днів,  не  працюючого

у скоєнні  злочину передбаченого  ст. 121 ч. 2 КК України ;

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Червоноград, Львівської області, українця, громадянин України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, проживаючого Львівська область, АДРЕСА_2, раніше судимого: 21.02.1995 року Золочівським районним судом Львівської області за ст.ст. 81 ч.3, 140 ч.2, 42 КК України  (в редакції 1960 року) до 3-х років позбавлення волі з конфіскацією майна, 08.05.1997 року Шевченківським районним судом м. Львова за ст.ст. 215-3 ч.1, 17, 140 ч.2, 117 ч.3, 141 ч.2, 42 КК України (в редакції 1960 року), до 6-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна, не працюючого,                                        

у скоєнні  злочину передбаченого  ст. 121 ч. 2 КК України,

в с т а н о в и в :

09.12.2009 року приблизно о 19.00 год. підсудний ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння та знаходячись на дачних ділянках, що на відстані приблизно 1500 метрів від будинку АДРЕСА_3 що у м. Львові, за попередньою змовою в групі осіб разом із підсудним ОСОБА_7, після розпиття спиртних напоїв, на ґрунті раптово виниклого словесного конфлікту між ними та потерпілим ОСОБА_8, умисно нанесли потерпілому численні удари палицею, руками та ногами по тулубу і голові, спричинивши, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1027/2009 від 11.12.2009 року, два синці  в чоловій ділянці з 2-ма саднами на їх тлі різної форми і розміру, синець на повіках правого ока з раною на верхній повіці, та крововиливом в білкову оболонку ока назовні від рогівки, синець на повіках лівого ока, осадження шкіри та подряпину на оці, три крововиливи на слизовій оболонці в ділянці верхньої губи зліва, лівої та правої щоки з раною на тлі крововиливу верхньої губи, крововилив з раною на нижній губі посередині, два синці на обох вушних мушлях, три підшкірні крововиливи в чоловій ділянці більше справа в лівій скронево-тім’яній ділянці і на всій ділянці потилиці, вогнищевий крововилив в м’які оболонки лівої скронево-тім’яної часток; поверхневу, горизонтально розташовану рану в верхній третині передньої ділянки шиї смугастої форми з осадженими краями та синцями по кінцях; чотирнадцять синців різних розмірів і форми в нижній третині шиї справа на грудній клітці справа, верхній третині, на правому плечовому суглобі і на задніх поверхнях лівого плечового суглобу. Одинадцять синців різних розмірів без чітких контурів на задньо-зовнішніх поверхнях обох сідниць на колінах і на гомілках по передньо-зовнішніх поверхнях, синці на тильних поверхнях обох китиць, на правому передпліччі, в нижній третині і 2-4-5 у пальцях лівої китиці; 10 синців смугастої, видовженої форми з просвітами між смугами на обох стегнах по різних поверхнях. Дванадцять синців такого ж характеру з просвітами між смугами, які розташовані на задній поверхні лівого плеча, лівого стегна, і на спині зліва. Майже суцільний синець з масивним підшкірним крововиливом на лівій сідниці, який доходить до поперекової ділянки на якому проглядаються шість смугастих з просвітами синців, які накладаються одні на другі, по три в різному напрямку і мають вигляд «решітки»; синець в ділянці правої лопатки з внутрішньо-шкірним крововиливом на його тлі, масивний крововилив в м’які тканини спини справа, підшкірний крововилив на спині зліва, крововилив в ліву навколониркову клітковину, крововилив під плевру і в товщу тканини на задній поверхні нижньої частини лівої легені; крововилив в черевну порожнину / 3 л. рідкої крові, вогнищевий крововилив в ділянці сонячного сплетіння, розрив капсули і тканини на задній поверхні лівої частки печінки, які є прижиттєвими були спричинені тупими предметами, твердими, незадовго до настання смерті потерпілого. Тупа травма голови, а саме підшкірний крововилив в лівій скронево-тім’яній ділянці з вогнищевим крововиливом в м’які оболонки головного мозку цієї ж ділянки на момент спричинення відповідали тяжкому тілесному ушкодженню за ознакою загрози для життя. Тупа травма живота, а саме вогнищевий крововилив в ділянці сонячного сплетіння, розпив капсули і тканини лівої частки печінки, що спричинило крововилив в черевну порожнину відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою загрози для життя в момент спричинення і в даному випадку перебуває у причиновому зв’язку із настанням смерті. Решта ушкоджень в сукупності / множинні синці на різних ділянках тіла, підшкірні крововиливи на різних ділянках тіла, крововилив в ліву легеню / також можна віднести до тяжких тілесних ушкоджень в зв’язку з перерозподілом крові з кровоносних судин під шкіру та в м’які тканини.

  В ході досудового слідства ОСОБА_6, свою вину у вчинені злочину передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України визнавав повністю та по суті обвинувачення пояснив, що 09.12.2009 року приблизно в 12.00 год., він разом із    ОСОБА_7, прокинулись та останній  сказав йому, що потрібно поїхати у м. Львів, щоб зустрітись з ОСОБА_8, якого він бачив біля мазанину, та що ОСОБА_7 має з ним домовитись про те щоб повернути борг за велосипед, а саме ОСОБА_8 мав найти автомобіль, а ОСОБА_7 на дачах має викопати металічні труби та завантажити їх на автомобіль. В подальшому він разом із ОСОБА_7, приблизно в 17.00 год., пішли на маршрутне таксі № 14, на якому доїхали до Галицького Перехрестя, що у м. Львові, це було приблизно 17.45 год. Після того вони пішли по вулиці Грінченка на вулицю Щурата, де в кіоску ОСОБА_7, придбав один паперовий пакет вина марки «Кагор», за 12 гривень. Після того вони по вулиці Щурата пішли до дачних ділянок, оскільки там мали зустрітись з ОСОБА_8. Коли вони йшли до дачних ділянок, то не доходячи до них приблизно 15 метрів, вони звернули на ліво на галявину, де почали розпалювати багаття, для того, щоб біля нього випити вино, та зігрітись оскільки на вулиці вже було темно, та це було приблизно 18.10 год. Коли вони йшли по дорозі та збирали дрова для вогню, то        ОСОБА_7, сказав йому, «що хтось іде, що це мабуть ОСОБА_8» та він побачив силуети чотирьох осіб, а ОСОБА_7 відійшов до багаття щоб подивитись хто це йде. Коли ОСОБА_7 був біля багаття то хтось з них крикнув «ОСОБА_7 це ти » на, що ОСОБА_7 промовчав декілька секунд, та щось сказав по циганськи. Після того до них підійшли ОСОБА_8, його мати чоловік на ім’я ОСОБА_9, та ще один чоловік, які почали з нами розмовляти. Коли останні підійшли до них, то було видно, що вони перебували у стані алкогольного сп’яніння, оскільки в них була порушена координація рухів,  та при розмові було чути різкий запах алкоголю. Під час розмови він зрозумів, що ОСОБА_9 це є вітчим ОСОБА_8, а інший чоловік то його батько. Також в одного із чоловіків у руках була пластмасова пляшка об’ємом 1 літр, в якій знаходилась горілка. Проте що там знаходилась горілки сказав один із чоловіків. Присівши біля багаття вони почали розмовляти та розпивати вино, яке було у них. Приблизно через 20 хвилин після їх зустрічі ОСОБА_7, разом із ОСОБА_8 відійшли від них на відстань приблизно 7-8 метрів, а саме на стежку, де почали розмовляти про автомобіль, на який можна завантажити металічні труби. Під час їх розмови мати ОСОБА_8 почала говорити йому, щоб той йшов з ними, однак ОСОБА_8 сказав, щоб вони йшли та він прийде сам. Після того він підійшов до них та запропонував ОСОБА_7, піти разом з ним у магазин, щоб придбати пива, на його пропозицію ОСОБА_7, та ОСОБА_8 погодився і вони втрьох пішли у мазанин, однак ОСОБА_8 вивів їх на дорогу і він з ОСОБА_7 пішли двоє у магазин. В магазині вони придбали одну пляшку пива об’ємом 1 літр (біле нефільтроване). По дорозі назад коли вони доходили до дач то дали пиво ОСОБА_8 щоб той положив собі його за курточку, щоб не нести в руках. Прямуючи по стежці вверх вони повернули на ліво, та зайшли на одну дачу, а саме через прохід який був зроблений з натягнутого одного дроту. Перейшовши даний дріт вони пройшли приблизно 25 метрів, де побачили металічні труби які були вкопані в землю. Підійшовши до них, а саме він та ОСОБА_8 спробували їх розгойдати в ручну, однак їм це не вдалося. В цей час коли вони розгойдували труби то ОСОБА_7, сів від них на відстані приблизно два метри у траву. Після того вони з ОСОБА_8 виріши пройти по дачі подивитись чи не має там лопати, оскільки коли вони йшли по ній то він бачив граблі, сапки без ручок. Походивши по дачі вони біля сапок побачили лопату в якої ручка була під колір дерева, а сама лопата була у вигляді напів-сердечка. Вони взяли дану лопату та підійшли до стовпа, та покликали ОСОБА_8, на що той не відреагував. Після того вони двоє почали пити пиво, та випили приблизно пів пляшки та поставили його з боку біля себе в траву. В подальшому ОСОБА_8 взяв лопату, та зробив декілька підкопів і вони з ним спробували розхитати стовп, однак в них нічого не вийшло. Після того ОСОБА_8 залишив лопату та почав кликати ОСОБА_7, однак останній не відповідав. Тоді ОСОБА_8 почав шукати ОСОБА_7, оскільки його не було видно, та відійшовши приблизно на два метри від стовпа, побачив його лежачого у траві. Коли ОСОБА_8 знайшов ОСОБА_7, то він почав його будити, а саме шарпати, щоб останній прокинувся. В цей час він побачив як ОСОБА_8 та ОСОБА_7, лежали обидва на траві та наносили один одному удари руками по корпусу.  Побачивши це він підійшов до них та побачив, що ОСОБА_7, сидить на колінах ОСОБА_8, в якого був піднятий тулуб, та він правою рукою наніс (кулаком) удар в грудну клітку ОСОБА_8, а лівою рукою штовхнув ОСОБА_7, який впав. Після того ОСОБА_7 встав на ноги підійшов до Тоді ОСОБА_8, який перебував у положенні напівсидячи, з переду та почав двома руками наносити удари по тулубу, та обличчю. В цей час він підійшов з заду до Тоді ОСОБА_8 і також почав правою рукою наносити Тоді ОСОБА_8 удари по задній частині тулуба. Дане побиття тривало приблизно 3 хвилини. Після того Тоді ОСОБА_8 почав кликати «ОСОБА_3 чи ОСОБА_9», а також сказав, що «ОСОБА_7 дівчина», при цьому відповзаючи вниз до дерева. Почувши ці слова ОСОБА_7 взяв лопату, яку вони принесли, та відламав черенок і з ним підійшов до лежачого Тоді ОСОБА_8 і почав наносити ним удари по рукам, ногам, тулубу. Даного ОСОБА_6 черенком ОСОБА_7 наніс приблизно 10 ударів, він в цей час стояв біля нього та не підходив до Тоді ОСОБА_8, оскільки ОСОБА_7 сильно розмахував по сторонам палицею, та ударив його по правій нозі. Відчувши біль він сказав ОСОБА_7, що він йде до паркану який розташований приблизно на відстані 10 метрів від лежачого Тоді ОСОБА_8 та пішов туди. Почувши його слова ОСОБА_7 сказав йому, щоб він зачекав та щоб вони розділи Тоді ОСОБА_8. Він тоді підійшов приблизно на п’ять метрів до Тоді ОСОБА_8 і побачив, як ОСОБА_7 зняв кросівок з Тоді ОСОБА_8 і кинув йому, та який він підняв та відкинув дальше, також він зняв темного кольору джинси і кинув в інший бік, потім ОСОБА_7 зняв з Тоді ОСОБА_8 чорного кольору курточку та кинув її в одну із сторін чи в ліву чи в праву він точно сказати не може, після того зняв светр якого саме кольору він сказати не може та викинув його. В цей час вони залишили Тоді ОСОБА_8, було чути як той стогне. Після того ОСОБА_7 підійшов до нього та вони почали підходити до паркану, і ОСОБА_7 сказав йому, щоб він пішов з ними зняти з Тоді ОСОБА_8 труси, на, що він погодився та підійшов з ОСОБА_7 до Тоді ОСОБА_8 і ОСОБА_7 зняв з Тоді ОСОБА_8 труси сірого кольору, які викинув у сторону. Дані дії тривали приблизно 10 хвилин. Після того він разом із ОСОБА_7 перелізли через паркан та пішли в сторону вулиці Щурата, що у м. Львові, по якій в подальшому пройшли до зупинки громадського транспорту біля фабрики «Весни», де чекали маршрутне таксі № 14,  на якому  поїхали у Ямпіль. В маршрутне таксі вони сіли о 22.15 год. та поїхали у с. Ямпіль. Перебуваючи у селі 10.12.2009 року до нього приїхали працівники міліції, які затримали його і ОСОБА_7 та доставили в приміщення Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, де з даного приводу в нього було відібране пояснення, в якому він добровільно без будь-якого психологічного та фізичного тиску визнав свою вину у вчиненому злочині. Для чого вони роздігли ОСОБА_8 після побиття пояснити не зміг.(Т.1 а.с.135-137)

            В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 вину в інкримінованому йому злочині не визнав, пояснив, що знайомий з підсудним ОСОБА_7 приблизно з 2005 року. Дійсно 09.12.2009  року він знаходився разом з підсудним  ОСОБА_7 на дачних ділянках в районі вул. Миколайчука у м. Львові, приїхали туди щоб розшукати знайомого на ім’я ОСОБА_11. Однак зустріли потерпілого ОСОБА_8, котрий був зі своєю мамою ОСОБА_13, та вітчимом ОСОБА_9, якого вони знали як «ОСОБА_9», з останніми він - ОСОБА_6 познайомився при цій зустрічі. Потерпілого ОСОБА_8 бачив втретє, він був знайомим підсудного ОСОБА_7 Жодних конфліктів між ним-підсудним ОСОБА_7 та потерпілим    ОСОБА_8 не було, він-ОСОБА_6. не перебував в стані сп’яніння і жодних ударів потерпілому ОСОБА_8 ні він, ні підсудний ОСОБА_7 не наносив. Перед тим випили один пакет вина об’ємом 1 л. на кінцевій запинці маршрутного таксі на вул. Щурата та такий самий пакет вина на території дачних ділянок де зустріли потерпілого. Про справи які були у підсудного ОСОБА_7 та ОСОБА_8 йому нічого не відомо, лише чув, що вони між собою розмовляли про якийсь велосипед. Потерпілий ОСОБА_8 відійшов з підсудним ОСОБА_7 на відстань приблизно 20 м. про, що вони в той час розмовляли не чув. Між ними виникла «шарпанина», але вони розійшлися і конфлікту, як такого не було. Він - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишили  потерпілого ОСОБА_8 та його вітчима ОСОБА_9 біля багаття на території дачних ділянок і будь яких видимих тілесних ушкоджень в потерпілого, коли вони розійшлись не було. На досудовому слідстві надавав зізнавальні показання, оскільки на нього чинився фізичний та психологічний тиск працівниками Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області. В силу таких обставин він себе оговорив. Заявив, що усе викладене ним, підсудним ОСОБА_6, в показаннях на досудовому слідстві не відповідає дійсності.  ( Т.2 а.с.79-88 )

В ході досудового слідства ОСОБА_7, свою вину у вчинені злочину передбаченого ст. 121 ч..2 КК України  визнав повністю та по суті обвинувачення пояснив, що 09.12.2009 року приблизно в 10.00 год., він разом із ОСОБА_6, вирішили поїхати до   м. Львова, а саме в район вулиць Щурата, Грінченка, для того щоб знайти брата його жінки на ім’я ОСОБА_5, який на протязі одного місяця не приїжджав додому та про нього їм нічого не відомо. До Львова вони приїхали приблизно в 10.30 год.,  після чого почали шукати ОСОБА_5, по смітниках та дачах. Проходячи по стежці, що в кінці вулиці Щурата, а саме біля дачного масиву, вони зустріли ОСОБА_8, якого він знає від народження, та з яким в нього були неприязні відносини, ОСОБА_9, якого він знає на протязі п’яти років, оскільки він проживав по сусідству разом із ним, ОСОБА_13, яка також проживала у селі Ямполі, ОСОБА_15. Перед тим як зайти на дачний масив     ОСОБА_6, у магазині придбав вино «Кадарка» у паперових пакетах об’ємом по одному літру, вартістю 11 гривень кожен пакет та два стаканчики. Коли вони зайшли на дачі, що поблизу вулиці Щурата, та піднімались у верх по стежці з правої сторони вони побачили на відстані приблизно 3-5 метрів галявину на якій вирішили випити один пакет вина,це було приблизно в 17.00 годин. Даний пакет вина вони випили за 10 хвилин та вийшовши на стежку побачили вказаних осіб, які несли металічні труби на прийом металобрухту. Постоявши з ними приблизно до 15 хвилин, ОСОБА_8 ОСОБА_15, та ОСОБА_9, взяли труби та пішли їх здавати, а з ними залишилась ОСОБА_13, з якою вони стояли та розмовляли. Під час їх розмови ОСОБА_13, покликала його в бік, та сказала, що його хочуть побити        ОСОБА_8, ОСОБА_16 та ОСОБА_9, за те що він не віддав ОСОБА_8 гроші в сумі 400 гривень, які був винен за велосипед, який він дав йому продати, та котрий він продав однак грошей за нього не дав. Після того вони з ОСОБА_13, повернулись до ОСОБА_6, де відкрили другий пакет вина, та налили в стакан ОСОБА_13 Коли вони випили по одному стакану це було приблизно в 17.45 до них підійшли ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_9, яких пригостили вином. Крім того ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_9, перебували у стані алкогольного сп’яніння, оскільки в них була невиразна розмова. Випивши по стаканчику вина ОСОБА_16, почав говорити до ОСОБА_13, та ОСОБА_9, щоб вони йшли до себе на дачу, однак ОСОБА_13, не хотіла йти та вони її забрали і пішли у верх по стежці. Коли вони пішли то йому стало погано та він відійшов від стежки в ліву сторону приблизно на 50 метрів від дачі та сховався у траву, а саме сів на неї. Приблизно через п’ять хвилин він почув як ОСОБА_8 почав його кликати (кричав ОСОБА_7, ОСОБА_7), на його крик він не відповідав та мовчав. Після того він почув як ОСОБА_8 сказав до ОСОБА_6, що він втік та, що йому буде гірше. Почувши ці слова він крикнув, що тут і на його голос до нього підійшов ОСОБА_8 і ОСОБА_6 Підійшовши до нього ОСОБА_8, почав його піднімати за плече для того щоб він встав. Коли він встав то ОСОБА_8, одразу схопив його за барки та почав його тягнути до себе. Після того він лівою рукою вибив руку ОСОБА_8, якою той тримав його, та правою рукою наніс удар в грудну клітку, від якого ОСОБА_8 впав спиною на землю. Коли ОСОБА_8 намагався піднятись та повернувся на бік, він почав йому наносити удари ногами по його спині, це було з правої сторони від ОСОБА_8, Під час того як він наносив удари ОСОБА_8, до нього приєднався ОСОБА_6, який також почав наносити удари ногами по тулубу ОСОБА_8, з переду тобто з лівої сторони від нього. Побиття ОСОБА_8 тривало приблизно до однієї хвилини. Коли вони перестали наносити удари ОСОБА_8, то той ліг на спину та сказав до нього, що візьме хлопців та з ним розрахується, а також почав кричати ОСОБА_9. В цей час він вирішив зняти з ОСОБА_8 кросівки та нахилившись до нього зняв, з початку лівий його кросівок, пізніше правий кросівок та викинув їх на ліву сторону від ОСОБА_8. Коли він знімав кросівки то ОСОБА_6, почав знімати з ОСОБА_8 темного кольору джинси, які він також кудись викинув. Після того він підійшов до голови ОСОБА_8, та схопивши спочатку за лівий рукав почав стягувати з нього коротку темну курточку, яку також викинув в інший бік, на праву сторону від ОСОБА_8 Після того як він зняв з нього курточку та відійшов від ОСОБА_8 на метр, то побачив як ОСОБА_6, зняв з нього светр та викинув в інший бік. Коли вони зняли дані речі то пішли по вулиці Щурата, що у м. Львові до маршрутного таксі № 14, на якому поїхали у с. Ямпіль. 10.12.2009 року до нього додому приїхали працівники міліції, які затримали його та ОСОБА_6, і доставили в приміщення Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, де з даного приводу в нього було відібране пояснення, в якому він добровільно визнав свою вину у вчиненому злочині. Для чого вони роздігли ОСОБА_8 після побиття пояснити не зміг. (Т.1 а.с. 121-122)

           В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 вину в інкримінованому йому злочині не визнав, пояснив, що знайомий з потерпілим ОСОБА_8 з дитинства. Підсудного ОСОБА_6 знає впродовж трох-чотирьох років. Приблизно 24-25 листопада 2009 року він, підсудний ОСОБА_7 позичив у потерпілого ОСОБА_8 гроші в сумі 400 гривень. Про те, що у потерпілогоє гроші він знав, оскільки йому стало відомо, що ОСОБА_8 продав гірський велосипед. Дійсно 09.12.2009  року він знаходився разом з підсудним ОСОБА_6 на дачних ділянках в районі вул. Миколайчука у м. Львові, де зустріли потерпілого ОСОБА_8, котрий був зі своєю мамою ОСОБА_13, та вітчимом ОСОБА_9, однак жодних конфліктів між ним, підсудним ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_8 не було, він-підсудний ОСОБА_7 не перебував в стані сп’яніння і жодних ударів потерпілому ОСОБА_8 ні він, ні підсудний ОСОБА_6 не наносив. Потерпілий ОСОБА_8 спитав коли він, ОСОБА_7 віддасть позичені гроші та сказав йому, що ОСОБА_9 вимагав від потерпілого повернення велосипеда і внаслідок чого погрожує йому і він його боїться. Однак про цю розмову більше ніхто не чув. Коли вони розходились, то потерпілий ОСОБА_8 тримав його, підсудного ОСОБА_7 за рукав куртки і він-ОСОБА_7. шарпнув рукою щоб ОСОБА_8 її відпустив. Жодних інших контактів між ними не було.  Він - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишили  потерпілого   ОСОБА_8 біля багаття на території дачних ділянок разом з ОСОБА_9 і будь яких видимих тілесних ушкоджень в потерпілого, коли вони розійшлись не було. На досудовому слідстві надавав зізнавальні показання, оскільки на нього чинився фізичний та психологічний тиск працівниками Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області. В силу таких обставин він себе оговорив. Заявив, що усе викладене ним, підсудним ОСОБА_7 в показаннях на досудовому слідстві не відповідає дійсності. Під час судового розгляду при огляді судом матеріалів кримінальної справи підсудний ОСОБА_7 змінив свої попередньо надані покази тя пояснив, що в дійсності удари потерпілому ОСОБА_8 наносив лише підсудний ОСОБА_6 Так, 08.12.2009 року ввечері, коли пішли ОСОБА_13, ОСОБА_16 та ОСОБА_9. залишився він- ОСОБА_7., ОСОБА_6 та потерпілий ОСОБА_8 Він підсудний ОСОБА_7 стояв з ОСОБА_8, а підсудний ОСОБА_6був в стороні в 5-10 метрах, тоді він-ОСОБА_7. відчув удар двома руками в грудну клітку, від якого впав спиною на землю. Коли піднявся побачив, що   ОСОБА_8 лежить на землі а його б’є підсудний ОСОБА_6 лопатою. Він-ОСОБА_7. кричав ОСОБА_6, щоб він його не бив бо вб’є, на що ОСОБА_6 відповів, що йому все рівно і вдарив ОСОБА_8 лопатоюпо шиї, Він-ОСОБА_7. пішов від них і його згодом догнав ОСОБА_6 і на його запитання чи живий ОСОБА_8, відповів, що живий. Додатково пояснив, що 0612.2009 року ввечері до нього додому приїхав ОСОБА_6, який поводив себе неадекватно, на запитання ОСОБА_7 повідомив, що не примирився з дівчиною і розбив свій телефон. А 07.12.2009 року, коли він- ОСОБА_7. ходив до магазину то в ОСОБА_6 Та ОСОБА_8 відбулась суперечка, яка мало не дійшла до бійки, яле ОСОБА_7 її припинив забравши ОСОБА_6 додому. Про описане, підсудний ОСОБА_7 просив долучити до матеріалів справи його письмове доповнення.  Однак в наступному судовому засіданні заявив, що відмовляється від своїх письмових свідчень. З якою метою він- ОСОБА_7. надав такі свідчення пояснити не зміг.( Т.2 а.с. 79-88, 115,125-126 )

                    Дослідивши матеріали кримінальної справи, заслухавши покази надані в судовому засіданні підсудними, потерпілим, свідками суд прийшов до висновку, що незважаючи на не визнання своєї вини підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_7, їх вина в скоєнні інкримінованого їм злочину повністю доведена зібраними по справі наступними доказами.

Зізнавальними показаннями обвинуваченого ОСОБА_6, що описані вище, котрі суд знаходить об’єктивними, в логічному зв’язку з фактичними обставинами справи та підтвердженими іншими доказами. (Т.1 а.с.135-137),

Зізнавальними показаннями обвинуваченого ОСОБА_7, що описані  вище, котрі суд знаходить об’єктивними та в логічному зв’язку з фактичними обставинами справи та підтвердженими іншими доказами. (Т.1 а.с. 121-122).

                   Показами потерпілої ОСОБА_13 котра на досудовому слідстві показала, що  09.12.2009 року приблизно в 17.00 год., вона разом із сином ОСОБА_8,  ОСОБА_9, йшли повз дачні ділянки які розташовані неподалік від вулиці Миколайчука, що у м. Львові у магазин, щоб придбати продукти харчування та на галявині з правої сторони від ґрунтової дороги на дачах вона побачила вогнище до якого підійшла та біля нього були ОСОБА_7,  та чоловіка на ім’я ОСОБА_6. Даного ОСОБА_6 вона бачила один раз до того, як він йшов із ОСОБА_7, та котрий є його жінки рідної сестри чоловік та повідомив, що він нещодавно звільнився із місць позбавлення волі. В який саме одяг був одітий Даного ОСОБА_6 вона точно сказати не може,  бо на нього не звернула уваги. Підійшовши до них вони їй запропонували випити з ними,  бульйон, оскільки вони щойно зготували його на багатті та налили його їй в одноразовий стаканчик. Після того ОСОБА_7, вийняв паперовий пакет з вином та запропонував їй його випити. На його пропозицію вона погодилась та він передав їй пакет вина з якого вона почала пити. Вона запитала ОСОБА_7,  де він взяв дане вино,  на що останній відповів,  що дане вино йому дав ОСОБА_5,  який також є його жінки брат та, що в них є його ще багато. Вона запитала ОСОБА_7, де є ОСОБА_5,  на що він відповів, що зараз має підійти. Приблизно через пів години коли вона перебувала з ОСОБА_7, Даного ОСОБА_6 до них підійшли ОСОБА_9, та її син. Побачивши те, що вона розпиває вино її співмешканець ОСОБА_9 підійшов до неї та забрав його і почав їй говорити, щоб вона йшла з ним додому. Почувши це ОСОБА_7, почав говорити до її сина, щоб він залишився з ними оскільки в них є багато вина та щоб він не йшов до хати. Також ОСОБА_7, почав говорити до неї, щоб вона не переживала,  оскільки з сином все буде добре. Після того вона із ОСОБА_9 пішла додому, а ОСОБА_8 залишили там. 10.12.2009 року приблизно в 13.00 год., вона разом з ОСОБА_9 вийшли із будинку де вони проживають та вирішили піти у магазин, щоб придбати продукти. Однак коли вони виходили з будинку то її сина в ньому не було, та додому він не повертався. Після того вона почала хвилюватись за нього. Йдучи по дорозі до магазину вони зайшли на галявину на якій залишились 09.12.2009 року її син, ОСОБА_7, та Даного ОСОБА_6. Зайшовши туди на ній нікого не було, однак на землі були одноразові стаканчики, скляні пляшки від кагору в якій саме кількості вона точно сказати не може, паперові пакети з-під вина. Після того ОСОБА_9 сказав їй, щоб вона не переживала,  оскільки її син може десь на дачі спати. Після того вони з ОСОБА_9, пішли у верх по дорозі,  де зустріли старшого мужчину який повідомив, що на городі однієї з дач знаходиться труп молодого мужчини. Почувши це вони з ОСОБА_9 побігли до городу, де вона побачила, як лицем до землі лежить молодий чоловік. Підійшовши до нього вона побачила, що це є її син,  який був без одягу,  а лише на ногах були шкарпетки. Також на тілі її сина,  а саме на ногах,  спині, були сині плями. Після того вона перевернула тіло та побачили, що на обличчі під правим оком було садно червоного кольору, а також сильно розсічені губи. Одразу після того на даний город приїхали працівники міліції. (Т.1 а.с.45-48)

         В судовому засіданні потерпіла  ОСОБА_13 підтримала покази надані нею на досудовому слідстві та надала аналогічні покази суду, доповнивши, що їй зі слів сина-потерпілого ОСОБА_8 було відомо, про погрози на адресу ОСОБА_8 з метою щоб останній не чіплявся до ОСОБА_7 з питаннями про повернення ОСОБА_8 позичив гірський велосипед підсудному ОСОБА_7, але той його не повертав і потерпілий просив ОСОБА_7 щоб він або повернув велосипед, або гроші за нього. Висловила думку про те, що підсудні заслуговують суворого покарання оскільки відібрали життя в молодої людини на утриманні в якої перебувала малолітня дитина.         ( Т.2 а.с. 102--105)

         Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показала, що потерпілий ОСОБА_8 був її братом та дружив з ОСОБА_7, останнього знали з дитинства під призвиськом  «Ремес». Між потерпілим ОСОБА_8 та підсудним ОСОБА_7 були нормальні відносини. Приблизно за  місяць до того як загинув потерпілий, ОСОБА_7 попросив ОСОБА_8 дати покататись на велосипеді, а коли ОСОБА_8 хотів, щоб той йому велосипед повернув, відповів, що його вже немає, тоді потерпілий сказав віддати йому гроші за велосипед. Через, що існував конфлікт і потерпілий казав, що йому мають повернути гроші. Потерпілий говорив,що він дав велосипед, вартість якого 500- 700 грн. Про це їй свідку, потерпілий говорив десь 2-3 рази. Про обставини загибелі свого брата – потерпілого ОСОБА_8 їй стало відомо від метері- потерпілої ОСОБА_13. ( Т.2 а.с.94-97)

        Допитаний в судовому засіданні свідок   ОСОБА_19, показав, що будучи слідчим СВ Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області розслідував дану кримінальну справу. Ним було встановлено, що підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 точно розпивали спиртні напої, крім того вони викопували металеві труби, після чого виник конфлікт, і тоді вони почали бити потерпілого ОСОБА_8 Конфлікт тривав протягом 3 хв. Потерпілий ОСОБА_8  намагався відбиватись. Після побиття підсудні розділи потерпілого  ОСОБА_8 З  підсудними проводилась слідча дія ставка віч на віч, в них були розбіжності показів. Проводилось також відтворення обстановки і обставин події, під час якого підсудні показали як відбувались події. Допити підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на досудовому слідстві проводились у кабінеті, без сторонніх осіб, покази давали добровільно, без фізичного чи психологічного впливу. Якщо б на ОСОБА_6 чи ОСОБА_7  були тілесні ушкодження,отримані в райвідділі міліції, то їх би не прийняли в СІЗО, де вони утримувались. Підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на досудовому слідстві  визнавали вину повністю, і каялись. На дії органу досудового слідства підсудними скарги не подавались. Не відповідає дійсності те, що слідчі дії з підсудними, на момент проведення досудового слідства проводились в кабінеті № 36 Шевченківського РВ, оскільки під таким номером, в Шевченківському РВ, кабінету не існує.  ( Т.2 а.с. 94-97 )

            Допитаний в судовому засіданні за клопотанням захисника підсудного               ОСОБА_7 свідок ОСОБА_15 показав, що являється батьком потерпілого ОСОБА_8 і про обставини за яких його син залишився з підсудними та про обставини його загибелі йому відомо зі слів матері ОСОБА_8 - потерпілої ОСОБА_13, котра є його бувшою дружиною а на той час і на сьогоднішній день проживає з ОСОБА_9. В день загибелі сина – потерпілого ОСОБА_8 він приїхав разом з ним у гості до його матері але згодом поїхав додому.Також йому було відомо про конфлікт який існував між його сином ОСОБА_8 та підсудним ОСОБА_7 з приводу неповернення велосипеда, котрий належав ОСОБА_8        ( Т.2 а.с. 102-105 )

            Допитаний в судовому засіданні за клопотанням підсудних  свідок ОСОБА_9 показав, що знав потерпілого ОСОБА_8, так як останній був сином його співмешканки ОСОБА_13. З ОСОБА_8 у нього були добрі дружні відносини. він подарував Олександрові гірський велосипед. Зі слів ОСОБА_8 йому стало відомо, що цей велосипед був позичений підсудному ОСОБА_7 з яким ОСОБА_8 товаришував з дитинства. ОСОБА_7 не віддав цей велосипед на, що потерпілий  ОСОБА_8 скаржився йому свідкові ОСОБА_9 і він -ОСОБА_9 знає підсудного ОСОБА_7 як товариша з дитинства ОСОБА_8, а підсудного ОСОБА_6 бачив лише раз на смітникак дачних ділянок де вони находили металобрухт.  09.12.2009 року приблизно в 17.00 год., він разом із потерпілими ОСОБА_8  та ОСОБА_13 йшли повз дачні ділянки які розташовані неподалік від вулиці Миколайчука, що у м. Львові у магазин, щоб придбати продукти харчування та на галявині з правої сторони від ґрунтової дороги на дачах побачили вогнище до якого підійшли і біля нього були підсудні ОСОБА_7,  та  ОСОБА_6 Вони залишились стояти та розмовляти з ними, а коли він та ОСОБА_13 пішли додому то з підсудними залишився ОСОБА_8. На той момент конфлікту між ними не було, розмовляли всі спокійно по-дружньому. Коли, ОСОБА_8 не повернувся додому, то його пішла шукати потерпіла ОСОБА_13 і знайшла неподалік того місця де він залишався з підсудними на території дачної ділянки мертвим і до гола роздягнутим.   ( Т.2 а.с. 117-120)

    Відповідно до протоколу очної ставки від 12.12.2009 року, проведеної між потерпілою ОСОБА_13 та обвинуваченим ОСОБА_6 під час проведення даної слідчої дії ОСОБА_13 і ОСОБА_6 повністю підтвердили свої попередні покази, надані на досудовому слідстві.   ( Т.1 а.с.102-104)

    Відповідно до протоколу очної ставки від 12.12.2009 року, проведеної між ОСОБА_13 та ОСОБА_7, під час проведення даної слідчої дії ОСОБА_13 і ОСОБА_7 повністю підтвердили свої попередні покази, надані на досудовому слідстві.  (Т.1 а.с.105-107)

    Відповідно до протоколу очної ставки від 12.12.2009 року, проведеної між ОСОБА_20 та ОСОБА_7 під час якої ОСОБА_20 і ОСОБА_7 повністю підтвердили свої попередні покази, надані на досудовому слідстві.  (Т.1 а.с.108-110)

    Відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події проведеного з ОСОБА_7 останній показав як відбувалось побиття та роздягагання потерпілого             ОСОБА_8 і де він був залишений. (Т.1 а.с. 91-95)

    Відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події проведеного з ОСОБА_6 останній показав як відбувалось побиття та роздягагання потерпілого             ОСОБА_8 і де він був залишений. (Т.1 а.с. 66-70)    

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від №1027/2009 від 11.12.2009 року  два синці  в чоловій ділянці з 2-ма саднами на їх тлі різної форми і розміру, синець на повіках правого ока з раною на верхній повіці, та крововиливом в білкову оболонку ока назовні від рогівки, синець на повіках лівого ока, осадження шкіри та подряпину на оці, три крововиливи на слизовій оболонці в ділянці верхньої губи зліва, лівої та правої щоки з раною на тлі крововиливу верхньої губи, крововилив з раною на нижній губі посередині, два синці на обох вушних мушлях, три підшкірні крововиливи в чоловій ділянці більше справа в лівій скронево-тім’яній ділянці і на всій ділянці потилиці, вогнищевий крововилив в м’які оболонки лівої скронево-тім’яної часток; поверхневу, горизонтально розташовану рану в верхній третині передньої ділянки шиї смугастої форми з осадженими краями та синцями по кінцях; чотирнадцять синців різних розмірів і форми в нижній третині шиї справа на грудній клітці справа, верхній третині, на правому плечовому суглобі і на задніх поверхнях лівого плечового суглобу. Одинадцять синців різних розмірів без чітких контурів на задньо-зовнішніх поверхнях обох сідниць на колінах і на гомілках по передньо-зовнішніх поверхнях, синці на тильних поверхнях обох китиць, на правому передпліччі, в нижній третині і 2-4-5 у пальцях лівої китиці; 10 синців смугастої, видовженої форми з просвітами між смугами на обох стегнах по різних поверхнях. Дванадцять синців такого ж характеру з просвітами між смугами, які розташовані на задній поверхні лівого плеча, лівого стегна, і на спині зліва. Майже суцільний синець з масивним підшкірним крововиливом на лівій сідниці, який доходить до поперекової ділянки на якому проглядаються шість смугастих з просвітами синців, які накладаються одні на другі, по три в різному напрямку і мають вигляд «решітки»; синець в ділянці правої лопатки з внутрішньо-шкірним крововиливом на його тлі, масивний крововилив в м’які тканини спини справа, підшкірний крововилив на спині зліва, крововилив в ліву навколониркову клітковину, крововилив під плевру і в товщу тканини на задній поверхні нижньої частини лівої легені; крововилив в черевну порожнину / 3 л. рідкої крові, вогнищевий крововилив в ділянці сонячного сплетіння, розрив капсули і тканини на задній поверхні лівої частки печінки, які є прижиттєвими були спричинені тупими предметами, твердими, незадовго до настання смерті потерпілого. Тупа травма голови, а саме підшкірний крововилив в лівій скронево-тім’яній ділянці з вогнищевим крововиливом в м’які оболонки головного мозку цієї ж ділянки на момент спричинення відповідали тяжкому тілесному ушкодженню за ознакою загрози для життя. Тупа травма живота, а саме вогнищевий крововилив в ділянці сонячного сплетіння, розпив капсули і тканини лівої частки печінки, що спричинило крововилив в черевну порожнину відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою загрози для життя в момент спричинення і в даному випадку перебуває у причиновому зв’язку із настанням смерті. Решта ушкоджень в сукупності / множинні синці на різних ділянках тіла, підшкірні крововиливи на різних ділянках тіла, крововилив в ліву легеню / також можна віднести до тяжких тілесних ушкоджень в зв’язку з перерозподілом крові з кровоносних судин під шкіру та в м’які тканини. (Т.1 а.с. 155-174)

Відповідно до протоколу огляду місця події від 10.12.2009 року вбачається, що на дачній ділянці, яка розташована на відстані 1,5 км. від буд. №48 по вул. Миколайчука у м. Львові виявлено труп ОСОБА_8 з ознаками насильницької смерті. ( Т.1 а.с. 6-31)

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 146 від 05.03.2010 року вбачається, що при амбулаторному обстеженні ОСОБА_6 по психічному стану ззовні охайний. Доступний формальному мовному контакту. Вираз обличчя гіпомімічний В часі просторі та власній особі орієнтований вірно. В поведінці спокійний, дотримується відчуття дистанції. На запитання відповідає по суті, коротко. Анамнестичні дані подає відповідно до поставлених запитань. По даній справі коротко повідомив, що в грудні 2009 року, після того, як випили вино, між ОСОБА_7 та потерпілим виник конфлікт. В подальшому під експертний до них приєднався, наніс кілька ударів потерпілому в ділянку тулуба. Залишили його лежати на траві і пішли з місця події. Власну вину визнає. Шкодує про скоєне. Світогляд обмежений. Мислення дещо сповільненого темпу, послідовне. Судження логічне. Активно-маячної симптоматики та розладів сприйняття не виявляє. Емоційно адекватний. Фон настрою рівний. Інтилект не високий, в цілому відповідає вікові та набутому життєвому досвіду. Пам'ять достатня. До свого стану та судово-слідчої ситуації критика достатня.  На даний час психічними захворюваннями не страждає та може усвідомлювати значення своїх дій                             та керувати ними. На час інкримінованих дій ОСОБА_6 психічними захворюваннями чи недоумством не страждав, не виявляв будь-яких тимчасових чи інших хворобливих розладів психічної діяльності та міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру не потребує.  ( Т.1 а.с. 306-307)  

           Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 147 від 05.03.2010 року вбачається, що при амбулаторному обстеженні ОСОБА_7 по психічному стану доступний формальному мовному контакту.Всі види орієнтації збережені. В поведінці спокійний впорядкований. Малослівний. На запитання відповідає по суті, коротко. Анамнестичні дані подав згідно поставлених запитань. По даній справі повідомив, що -9.12.2009 року зустрівся із знайомими, випили 1 л. вина. Потерпілий був п’яний, залишився, а всі інші пішли…Потерпілий ображав під експертного. ОСОБА_7 відійшов в сторону, а потерпілий накинувся на нього ззаду. ОСОБА_7 встав і між ними почалася бійка. Підбіг ОСОБА_6 і їх розняв, але потерпілий знову почав битися…ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вдвох побили потерпілого і залишили його лежати на траві. Коли йшли від нього, він їм вслід кричав нецензурними словами ОСОБА_5 вину визнає, шкодує про скоєне. Мислення звичайного темпу, послідовне. З елементами конкретно-предметного. Судження поверхневі, примітивні. Світогляд обмежений. На момент огляду активно маячної симптоматики та розладів сприйняття не виявляє. Емоційно адекватний. Настрій рівний. Інтилект не високий, в цілому відповідає вікові та набутому життєвому досвіду. Пам'ять достатня. Критика до власного стану та скоєного достатня.  даний час психічними захворюваннями не страждає та може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На час інкримінованих дій ОСОБА_7 психічними захворюваннями чи недоумством не страждав, не виявляв будь-яких тимчасових чи інших хворобливих розладів психічної діяльності та міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру не потребує. ( Т.1.а.с.313-314)

          Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 178 від 21.07.2010 року вбачається, що ОСОБА_7 в даний час психічними захворюваннями не страждає, виявляє ознаки емоційно нестійкого розладу особи, імпульсивний тип, що не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період інкримінованих йому дій ОСОБА_7 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим розладом психічної діяльності чи іншим хворобливим станом психіки не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.( Т.2  а.с. 53-55)

           Речовими доказами по справі визнано пара кросівок білого кольору, джинсова куртка, джинси,светер чорного кольору, светр білого кольору, рукавиця, кашкет, труси, лопата та частина огородника, спортивні штани чорного кольору, які вилучені під час огляду місця події 10.12.2009 року. (Т 1 а.с.319-320)

      Суд не приймає покликання підсудного ОСОБА_6. на те, що він не вчиняв інкримінованого йому злочину, оскільки, слідчі дії з ним проводились під фізичним і психологічним примусом, внаслідок чого він себе оговорив при дачі показань на досудовому слідстві. Такі показання підсудного, на думку суду, дані ним з метою ухилення від відповідальності за скоєне.

      Суд не приймає покликання підсудного ОСОБА_7 на те, що він не вчиняв інкримінованого йому злочину, оскільки, слідчі дії з ним проводились під фізичним і психологічним примусом, внаслідок чого він себе оговорив при дачі показань на досудовому слідстві. Такі показання підсудного, котрі він змінював і під час судового слідства, суд сприймає як намагання  ухилитись від відповідальності за скоєне.

      Суд приймає до уваги показання потерпілої і свідків, оскільки, вони є послідовними і знаходяться в об’єктивному та логічному зв’язку з іншими доказами по справі і повністю спростовують показання підсудних дані ними під час судового слідства.

          Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи фактичні обставини по справі, що підтверджуються наявними доказами, суд приходить до висновку, що винуватість підсудного ОСОБА_6 у вчиненні злочину повністю та об’єктивно доведена. Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_6 правильно кваліфіковано за ст. 121 ч.2 КК України, так як своїми умисними діями він вчинив умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого.

          Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи фактичні обставини по справі, що підтверджуються наявними доказами, суд приходить до висновку, що винуватість підсудного ОСОБА_7 у вчиненні злочину повністю та об’єктивно доведена. Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_7 правильно кваліфіковано за ст. 121 ч.2 КК України, так як своїми умисними діями він вчинив умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого.

          Призначаючи підсудному ОСОБА_6 міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його наслідки, особу винного, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, його характеристику, а також не визнання підсудним вини в ході судового розгляду. Обставин, які пом’якшують покарання суд не вбачає. Обставини, які обтяжують покарання – скоєння злочину в стані сп’яніння. Суд  вважає, що міру покарання слід обрати в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин, у виді позбавлення волі.

          Крім того,  підсудний ОСОБА_6, 06.05.2005 року вироком Личаківського районного суду  м. Львова, визнаний винним за ст. 186 ч.2 КК України та засуджений до 5-ти років 6 місяців позбавлення волі. Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 11.06.2009 року ОСОБА_6умовно достроково  звільнений від відбування покарання з не відбутим  терміном  1  рік, 2 місяці, 17 днів. Таким чином суд приходить до висновку, що на підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, слід частково приєднати не відбуте покарання за вироком Личаківського районного суду м.Львова  від 06.05 2005 року і за сукупністю вироків визначити підсудному ОСОБА_6 остаточне покарання.

          Призначаючи підсудному ОСОБА_7 міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його наслідки, особу винного, його характеристику те, що підсудний раніше притягався до кримінальної відповідальності, являється батьком трьох неповнолітніх дітей, а також враховує невизнання підсудним вини. Обставин, які пом’якшують покарання суд не вбачає. Обставини, які обтяжують покарання – скоєння злочину в стані сп’яніння. Суд  вважає, що міру покарання слід обрати в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин, у виді позбавлення волі.

          Речові докази по справі - пару кросівок білого кольору, джинсову куртку, джинси, светер чорного кольору, светр білого кольору, рукавицю, кашкет, труси, лопату та частину огородника слід залишити при справі.

          Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

          ОСОБА_6   визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України та призначити йому покарання на строк дев’ять  років позбавлення волі.

          На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Личаківського районного суду м.Львова  від 06.05 2005 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк десять  років

         Строк відбування покарання засудженеому ОСОБА_6 рахувати з з 10 грудня 2009 року, дня його фактичного затримання.

         Раніше обраний  засудженому ОСОБА_6 запобіжний захід – тримання під вартою – залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

         ОСОБА_7  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк десять років.

         Строк відбування покарання засудженеому ОСОБА_7 рахувати з 10 грудня 2009 року, дня його фактичного затримання.

         Раніше обраний  засудженому ОСОБА_7.запобіжний захід – тримання під вартою – залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

          Речові докази по справі пару кросівок білого кольору, джинсову куртку, джинси, светер чорного кольору, светр білого кольору, рукавицю, кашкет, труси, лопату та частину огородника - залишити при справі

            На вирок може бути  подана апеляція до апеляційного  суду  Львівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова, а засудженими ОСОБА_6 та ОСОБА_7– в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

          Суддя                                                           Едер  П.Т.