Справа № 2-108/2007 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2007 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючої судді: Петешенковій М.Ю.
при секретарі: Пироговській А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, з участю третьої особи ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, суд -
ВСТАНОВИВ:
13 липня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 1 березня 2006 року близько 14 год. в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася на вул. Малиновського із сторони усть Самарського мосту в напрямку Мерефо-Херсонського мосту в м. Дніпропетровськ, автомобілем марки „ВАЗ-21013”, д/н НОМЕР_1, яким керував відповідач ОСОБА_2, було пошкоджено автомобіль позивача марки «MAZDA-323», державний номерний знак - НОМЕР_2. В районі Мерефо-Херсонського мосту водій автомобіля ВАЗ-21013, д/н НОМЕР_1 ОСОБА_2 не справився з керуванням і виїхав на смугу зустрічного руху де сталося зіткнення із автомобілем «MAZDA-323», державний номерний знак - НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_3 на підставі довіреності.
У причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди знаходиться невиконання ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України. В подальшому ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності, про що свідчить постанова Сінельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 3 квітня 2006 року.
Позивач вважає, що ОСОБА_2 завдав йому майнову шкоду, яка підлягає відшкодуванню у розмірі 22 014,29 грн. на підставі висновку автотоварознавчого дослідження.
У зв'язку з тим, що питання щодо відшкодування шкоди сторони не можуть розв'язати у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 22 534 грн. 29 коп. та компенсації за завдану моральну шкоду в сумі 9 000 грн. та судових витрат.
В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, вказані в позовній заяві.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 позовні вимоги не визнали посилаючись на те, що позивачем не надано жодних доказів наявності вини відповідача у заподіянні йому шкоди, оскільки постанова Синельніковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 3 квітня 2006 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності скасована постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2006 року. Внаслідок ожеледиці його автомобіль занесло і він зіткнувся з автомобілем "ВАЗ 21124" д/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_7. Після даного зіткнення його автомобіль зупинився, але в цей момент в праве заднє крило його автомобіля ударив автомобіль «Мазда 323» д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 Вважав, що ним надані всі докази того, що причиною дорожньо-транспортної пригоди є непереборна сила - ожеледь.
Третя особа в судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що 1 березня 2006 року, він керував транспортним засобом «Мазда 323» д/н НОМЕР_2, швидкість руху не була більш 45 км/год. Попереду його руху йшов автомобіль "ВАЗ 21013" під керуванням водія ОСОБА_7, відстань між якими була 1-15 метрів. Коли автомобіль відповідача ОСОБА_2 виїхав на зустрічну смугу і зіткнувся з автомобілем водія ОСОБА_7, він побачив, що попереду його руху поміха. Його автомобіль правою стороною зіткнувся з автомобілем відповідача ОСОБА_2, автомобіль якого в цей момент рухався йому назустріч та почав завертати в бік та своєю правою передньою частиною автомобіля він вдарив в праву задню частину автомобіля ОСОБА_2 При цьому ним було застосовано гальмування та автомобіль повело вліво, що призвело до зіткнення. Він вважав, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, що одразу було визнано робітниками ДАІ, які прибули на місце.
Вислухавши пояснення сторін, представників сторін, вивчивши матеріали справи, матеріали адміністративного матеріалу № 3-873/06 року, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В силу ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В судовому засіданні встановлено, що 1 березня 2006 року близько 14 год. водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки „ВАЗ-21013”, д/н НОМЕР_1 по вул. Малиновського в м. Дніпропетровськ із сторони усть Самарського мосту в напрямку Мерефо-Херсонського мосту, не справився з керуванням і вихав на смугу зустрічного руху, де сталося зіткнення з автомобілем марки « MAZDA- 323», державний номерний знак - НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_3 на підставі довіреності.
Автомобілю « MAZDA-323» д/н НОМЕР_2, який належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, були завдані пошкодження (а.с.11).
Постановою Синельніковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 3 квітня 2006 року ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності. Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2006 року вищезазначена постанова скасована та провадження по адміністративній справі закрито.
Суд вважає, що винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є відповідач ОСОБА_2, який порушив вимоги дорожнього руху, що підтверджується довідкою органів ДАІ УВД м. Дніпропетровська від 01.03.2006 р., протоколом про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_2 та адміністративним матеріалом № 3-873/06, висновком судової автотехнічної експертизи (цивільна справа № 2-108/07, а.с. 132-136). Дії водія автомобіля „ ВАЗ-21013” д/н НОМЕР_1 ОСОБА_2 не відповідали технічним вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться в причинному зв”язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.
Доводи водія ОСОБА_2 про те, що він не винний в даній дорожньо-транспортній пригоді, причиною якої була непереборна сила - ожеледь, тобто відсутня вина будь-кого із водіїв у заподіянні шкоди, суд не приймає до уваги як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та відноситься до них критично, оскільки вони спростовуються зібраними матеріалами по справі.
При визначенні суми майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд виходить із висновку спеціаліста автотовароведа № 84/06 від 13 березня 2006 року (цивільна справа № 2-108/07, а.с. 16-21).
Судом роз”яснювались сторонам положення ст.ст. 10,11,18,57-60 ЦПК України та наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі доказами, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі, однак відповідач відмовився від виклику до суду для допита в якості експертів, які проводили автотоварознавче дослідження та судову автотехнічну експертизу.
Згідно ст.ст. 1187, 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов”язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
При зазначених обставинах, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо відшкодування майнової шкоди у розмірі 22 014 грн. 29 коп. підлягають задоволенню.
Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначити залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, і з урахуванням інших обставин; при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості і справедливості.
Суд вважає, що підлягають частковому задоволенню вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди з урахуванням розумності і справедливості у розмірі 100 грн., враховуючи, що право ОСОБА_1 було порушено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини ОСОБА_2 та враховуючи характер правопорушення та ступень його вини, характер і обсяг страждань ОСОБА_8
Суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині відшкодування витрат по сплаті вартості послуг спеціаліста автотовароведа у розмірі 350 грн., оскільки в силу ст. 79 ЦПК України, до судових витрат відносяться витрати пов”язані з проведенням судових експертиз. Оскільки позивачем було надано висновок спеціаліста автотовароведа, суд вважає, зо витрати зі сплати послуг спеціаліста автотовароведа відшкодуванню не підлягають.
Крім того, на підставі ст. 84 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов”язані з оплатою правової допомоги адвоката, який приймав участь у справі в сумі 170 грн., що підтверджується відповідною квитанцією (а.с 8).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, суд вважає, що з відповідача на користь позивача повинно бути стягнено сплачений судовий збір у розмірі 226 грн.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму майнової шкоди у розмірі 22 014 грн. 29 коп., моральну шкоду у розмірі 100 грн. та витрати на правовому допомогу у розмірі 170 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 226 грн., а всього 22 510 грн. 29 коп.
Керуючись ст.ст. 23,1166,1187,1188 ЦК України, п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди”, ст.ст. 10,11, 18, 57-64, 79, 84, 88, 209, 214, 215 ЦПК України суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Синельниково Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 22 014,29 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 170 грн., моральну шкоду у розмірі 100 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 226 грн., а всього 22 510 грн. 29 коп..
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Головуючий суддя: М.Ю. Петешенкова