справа № 2-12918/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2010 року місто Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді Карпенко О.М.,
при секретарі Аксенїної В.М.,
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Бикової М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення безпідставно перерахованих в погашення заборгованості коштів по кредитному договору та стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення,-
В С Т А Н О В И В:
14 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення безпідставно перерахованих в погашення заборгованості коштів по кредитному договору та стягнення моральної шкоди.
2 листопада 2010 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення.
11 листопада 2010 року ухвалою Краматорського міського суду Донецької області цивільні справи за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення безпідставно перерахованих в погашення заборгованості коштів по кредитному договору та стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення об»єднані в одне провадження.
У судовому засіданні позивач-відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та суду пояснила, що на її ім»я було відкрито картковий рахунок для здійснення на її користь виплат із заробітної плати. У жовтні 2007 року нею було укладено кредитний договір з відповідачем-позивачем по справі у розмірі 17422 гривні 50 копійок за умови щомісячної сплати 242 гривень 40 копійок та договір про іпотечний кредит у розмірі 87112 гривень 50 копійок за умови щомісячної сплати 1212 гривень 02 копійки. В зв»язку з невиконанням нею зобов»язань по кредитним договорам з січня 2010 року відповідача-позивач заблокував відкритий у цьому ж відділені її картковий рахунок, призначений для виплати їй заробітної плати, та незаконно здійснює перерахування коштів, які надходять на рахунок для погашення заборгованості за кредитним договором. Всього за період з 18 січня 2010 року по 1 серпня 2010 року відповідачем-позивачем незаконно перераховано кошти на погашення боргу за кредитним договором на суму 5183 гривні 86 копійок. Ст. 22 Закону України «Про оплату праці» визначено, що суб»єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами. Згідно ст. 25 ч. 1 Закону України «Про оплату праці» забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою. Відрахування із заробітної плати можуть проводитись тільки у випадках, передбачених законодавством. Таким чином, відповідач-позивач самовільно, без її згоди та всупереч нормам діючого законодавства, здійснював відрахування з її заробітної плати в рахунок погашення заробітної плати за кредитним договором. Відповідно до п. 32.3.2 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі помилкового переказу з рахунку неналежного платника, що стався з вини банка, цей банк зобов»язаний переказати відповідну суму коштів з рахунку платника на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожен день починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором. Отже, відповідач-позивач повинен сплатити їй пеню у сумі 654 гривні 01 копійки. Незаконними діями відповідача-позивача їй було завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в 1000 гривень. Вона полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала внаслідок порушення своїх прав і неможливістю розпоряджатися своєю заробітною платою. Вона фактично лишилася без коштів на існування, була змушена голодувати,займати гроші у знайомих, що принижало її як самостійну та самодостатню людину. Просить суд стягнути з відповідача-позивача на її користь кошти, які були безпідставно перераховані в погашення заборгованості по кредитному договору в сумі 5183 гривень 86 копійок, завдану моральну шкоду в сумі 1000 гривень, сплачені нею послуги на правову допомогу у розмірі 1500 гривень, штрафні санкції – пеню у сумі 654 гривні 01 копійки, судові витрати у сумі 203 гривні 40 копійок. Позовні вимоги відповідача-позивача не визнала та просила суд в задоволені відмовити в повному обсязі.
У судовому засідання представник позивача-відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 пояснення позиваки-відповідачки підтримав та додав, що відповідно до п. 6.3 договору про іпотечний кредит, укладеного 10 жовтня 2007 року, встановлено, що виконання позичальником вимог кредитора щодо дострокового повернення суми кредиту та інших платежів відповідно до цього договору повинно бути здійснено позичальником в строк зазначений кредитором у відповідній вимозі, але на пізніше 30 календарних днів з дати її отримання. Але ані на момент звернення до суду/, ані під час розгляду справи судом, вимоги на адресу позивача-відповідача не надходило. Таким чином у відповідача-позивача відсутнє право вимагати погашення кредиту за рахунок предмету іпотеки. Пунктом 8.3 договором про іпотечний кредит встановлено, що будь-які повідомлення, які направляються позичальнику в рамках цього договору, повинні бути здійснені в письмовій формі та будуть вважатися поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом, або доставлені особисто на адресу позичальника. На момент звернення до суду, на адресу позивача-відповідача повідомлень (вимог) не надходило. Також, п. 1.4 Іпотечного договору, укладеного 10 жовтня 2007 року, встановлено, що сторони погоджуються з тим,що у випадку задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки у будь-якому випадку його вартість буде визначатися на підставі акту незалежної оцінки нерухомого майна або встановлюватиметься за домовленістю сторін. На момент звернення до суду, вартість предмета іпотеки не узгоджувалась сторонами, а також не проводилась незалежна оцінка предмету іпотеки. Кім того встановлено вичерпний перелік способів визначення вартості предмету іпотеки. Але відповідач-позивач в супереч вимог договору, своїми позовними вимогами обрав спосіб захисту який не тільки не передбачений зазначеним договором , але й порушує права позивача-відповідача, як власника предмету іпотеки, а саме – звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу предмету іпотеки з укладанням від імені позивача-відповідача договору купівлі продажу будь-яким способом з іншою стороною покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Відповідно до ст. 526 ЦК України – зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно ст. 590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов»язанні не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором. В ст. 591 ЦК України встановлено, що початкова ціна предмета застави для його продажу визначається в порядку, встановленому договором або законом. Просить суд відмовити відповідачу-позивачу повністю у задоволені позовних вимог. Позовні вимоги позивача-відповідача задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача-позивача підтримала позовні вимоги та суду пояснила, що 10 жовтня 2007 року з позивачкою-відповідачкою був наданий кредит у розмірі 87112 гривень 50 копійок на термін до 10 жовтня 2023 року, а позивач-відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідач станом на 12жовтня 2010 року має заборгованість – 85121 гривню 61 копійку, яка складається з наступного: 82277 гривень 16 копійок - заборгованість за кредитом; 1744 гривні 82 копійки – прострочена заборгованість за кредитом; 68 гривень 57 копійок – заборгованість за відсотками; 1031 гривня 06 копійок – заборгованість за прострочення відсотками. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором Приватбанк і позивач-відповідач 10 жовтня 2007 року уклали договір іпотеки. Згідно цього договору відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме трикімнатну квартиру загальною площею 59,5 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Посилаючись на викладене, просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: трьохкімнатну квартиру загальною площею 59,5 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу предмету іпотеки з укладанням від імені позивача-відповідача договору купівлі продажу будь-яким способом з іншою стороною покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; стягнути з позивача-відповідача судові витрати, а саме: 851 гривню 22 копійки – судовий збір, 120 гривень – витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Позовні вимоги позивача-відповідача не визнала та просила суд в задоволені відмовити в повному обсязі.
Вислухавши думку сторін, проаналізувавши зібрані в справі докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення безпідставно перерахованих в погашення заборгованості коштів по кредитному договору та стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають, а зустрічний позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини по даному позові регулюються Цивільним Кодексом України, Законом України «Про банки та банківську діяльність», Законом України «Про іпотеку».
У відповідності зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається в письмовій формі.
У судовому засіданні встановлено, що позивач надав відповідачу кредит у розмірі 87112 гривень 50 копійок строком до 10 жовтня 2023 року. /а.с. 13-20/
На ім»я позивачки-відповідачки ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок для здійснення на її користь виплат із заробітної плати в публічному акціонерному товаристві комерційному банку «ПриватБанк» /а.с. 93-94/. В зв»язку з невиконанням нею зобов»язань по кредитним договорам з 18 січня 2010 року відповідач-позивач заблокував її картковий рахунок, призначений для виплати їй заробітної плати, та здійснює перерахування коштів, які надходять на рахунок для погашення заборгованості за кредитним договором. /а.с. 29-30/
З п. 8.10 договору про іпотечний кредит вбачається, що клієнт доручає банку списання грошових коштів із своїх рахунків, відкритих у валюті кредитного ліміту , в межах сум, які підлягають уплаті банку по цьому договору, при настанні строку платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у випадку настання строку платежів по іншим договорам клієнта в розмірі, встановленому цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку. Банк провадить списання коштів у грошовій одиниці України з рахунку клієнта в розмірі еквівалентом сумі заборгованості по договору. /а.с.27/ Даний договір підписаний позивачем-відповідачем особисто і вона особисто зазначила в заяві про те, що згодна з умовами надання банківських послуг.
Сума кредиту й відсотки не погашені. Згідно довідки-розрахунку загальна сума заборгованості за кредитом становить 85121 гривню 61 копійку, яка складається з наступного: 82277 гривень 16 копійок - заборгованість за кредитом; 1744 гривні 82 копійки – прострочена заборгованість за кредитом; 68 гривень 57 копійок – заборгованість за відсотками; 1031 гривня 06 копійок – заборгованість за прострочення відсотками. /а.с. 53-56/
Таким чином, з позивача-відповідача повинна бути стягнена на користь відповідача-позивача сума заборгованості в розмірі 85121 гривні 61 копійки, а також судовий збір в сумі 851гривні 22 копійки, 120 гривень – витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Згідно з умовами ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Як вбачається з копії договору від 10 жовтня 2007 року, позивачка-відповідачка надала Банку в іпотеку трьохкімнатну квартиру загальною площею 59,5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності. /а.с. 60-65/.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення безпідставно перерахованих в погашення заборгованості коштів по кредитному договору та стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають, а зустрічний позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 10,60,212,214,215 ЦПК України, ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 33, 39, 40 Закону України « Про іпотеку», ст.109 ЖК України суд, -
ВИРІШИВ :
У задоволені позовних вимог вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення безпідставно перерахованих в погашення заборгованості коштів по кредитному договору та стягнення моральної шкоди – відмовити у повному обсязі.
Зустрічні позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення задовольнити у повному обсязі.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № КТН3G40000000610 від 10 жовтня 2007 року, в розмірі 85121 гривні 61 копійки, звернути стягнення на трьохкімнатну квартиру загальною площею 59,5 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі іпотечного договору № КТН3G40000000610 від 10 жовтня 2007 року) ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені позивача-відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 851 гривні 22 копійки, та 120 гривень витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Краматорський міський суд.
Суддя:
Рішення постановлено в нарадчий кімнаті та надруковано в одному примірнику.
Суддя: