№2-о-117/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 грудня 2010 року                                 м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Овдієнка В.В.

    народних засідателів: Болгарова В.В., Давидової З.П.

при секретарі Зубенко Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою Комунального закладу охорони здоров’я Обласний протитуберкульозний диспансер №3 про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу ОСОБА_1,

в с т а н о в и в:

02.12.2010 року Комунальний заклад охорони здоров’я Обласний протитуберкульозний диспансер №3 звернувся до суду з заявою про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, туберкульоз легень вперше виявлено в 2007 році під час обстеження у сімейного лікаря. Після  чого  він був направлений до  їхнього лікувального закладу для додаткового обстеження та стаціонарного лікування. І в січні 2007 року йому було остаточно встановлено діагноз туберкульоз легень.

          ОСОБА_1 лікувався стаціонарно в їхньому закладі з 10.01.2007 року по 30.03.2007 року, але самовільно покинув диспансер. А тому був виписаний за самовільне залишення лікування.

            В квітні 2007 року ОСОБА_1 знову було госпіталізовано в їхній диспансер, де він знаходився  з 11.04.2007 року по 21.04.2007 року, тобто всього 10 днів і знову самовільно покинув диспансер.

            Потім в червні 2007 року хворий три дні перебував на лікуванні в їхньому закладі  з 04.06.2007 року по 07.06.2007 року, але знову покинув лікування і зник, що свідчить про його небажання лікуватися. Після чого хворий неодноразово  викликався  для продовження лікування медпрацівниками загальної лікувальної мережі. Але на такі виклики не з’являвся.

            З серпня 2007 року по  грудень 2007 року  лікувався амбулаторно.  А з  26.01.2008 року по 03.04.2008 року перебував на лікуванні в їхньому закладі. Але був виписаний із стаціонарного відділення, так як самовільно покинув лікування.

          При обстеженні хворого в квітні 2009 року  ними було виявлено, що  кількість осередків та розмір полостей розпаду збільшується. Але ОСОБА_1 з’явився на лікування лише 19.06.2009 року і лікувався до 26.08.2009 року. А потім самовільно залишив диспансер.

          09.11.2009 року знову госпіталізований до їхнього закладу  в тяжкому стані з діагнозом мультирезисцентний туберкульоз верхніх долей легень з постійним бактеріовиділенням. Але знову порушував режим медичного закладу і ще до закінчення курсу лікування покинув стаціонарне відділення.

            З 20.02.2010 року по 20.08.2010 року хворий перебував на примусовому лікуванні в Обласній психіатричній лікарні № 1 на підставі рішення Зміївського районного суду Харківської області .

              17.11.2008 року та 12.10.2010 року ОСОБА_1 консультований лікарем – наркологом. Під час обстеження та враховуючи медичну документацію лікарем наркологом було встановлено, що хворий систематично зловживає спиртними напоями, від спеціального лікування відмовляється, у нього сформувався синдром алкогольної залежності. Тобто, у хворого встановлено також і діагноз хронічний алкоголізм В зв’язку з чим, лікар – нарколог рекомендував для хворого примусове лікування.

            ОСОБА_1 під час перебування в закладі (починаючи з 2007 року) постійно зловживав спиртними напоями, порушував режим медичного закладу, не дотримувався вимог медичного персоналу, самовільно залишав лікувальний заклад. Отже, хворий лікується не регулярно, короткостроковими курсами, бажання до лікування взагалі не проявляє.  Хоча за його станом здоров'я  йому необхідно постійне, тривале лікування, що підтверджується записами  в історії хвороби.

          В результаті недбалого лікування, що відбувається з вини самого хворого, туберкульоз прогресує і перейшов у хронічну  форму з постійним бактеріовиділенням, що становить загрозу розповсюдження хвороби.

          В період коли хворий не лікується в стаціонарному відділенні, він створює загрозу для оточуючих в епідеміологічному відношенні. ОСОБА_1 ігнорує на виклики медпрацівників. Неодноразово попереджався про наслідки його недбалого ставлення до лікування, але будь-якої позитивної реакції з його боку не має. В період лікування в стаціонарному відділенні вживав алкогольні напої, порушував режим і самовільно припиняв лікування, вимоги медиків не виконув. Що свідчить про його ставлення до свого стану здоров'я, до лікування та взагалі про ставлення до оточуючих. Хворий не розуміє своєї небезпеки для суспільства.

          Оскільки ОСОБА_1 створює загрозу розповсюдження небезпечної хвороби та ще й хворий на хронічний алкоголізм, а  у Обласній психіатричній лікарні № 1 є відділення для лікування хворих на туберкульоз та алкоголізм, то буде найдоцільнішим направити його на примусове лікування саме в цей медичний заклад і саме на шість місяців. Бо в  коротший термін лікування буде неефективним та недостатнім.

Головний лікар ОПТД №3 Гринішина О.О. в судове засідання не з’явилася, подала заяву в якій підтримала вимоги та просила розглянути справу за відсутністю представника Комунального закладу охорони здоров’я Обласний протитуберкульозний диспансер №3.  

Адвокат ОСОБА_2, яка на підтвердження своєї участі у справі надала копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, в судове засідання не з’явилася.

Належним чином повідомлена заінтересована особа ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився без повідомлення причин неприбуття, заперечень проти заяви не надавав, що дало підстави для розгляду справи за його відсутністю.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Відповідно до ст. 283 ЦПК України заява про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу хворого на заразну форму туберкульозу, який ухиляється від лікування, подається до суду за місцезнаходженням протитуберкульозного закладу, який здійснює медичний (диспансерний) нагляд за цим хворим, або до суду за місцем виявлення такого хворого.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 ЦПК України, справа про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування суд розглядає не пізніше трьох днів після відкриття провадження у справі. Особі має бути надано право особистої участі в судовому засіданні, за винятком випадків, коли за даними протитуберкульозного закладу така особа становить загрозу розповсюдження хвороби.

За даними протитуберкульозного закладу ОСОБА_1 становить загрозу розповсюдження хвороби, але ухиляється від добровільного лікування. (а. с. 4-9).

Згідно висновку ВКК Обласного протитуберкульозного диспансеру № 3 від 02.11.2010 року ОСОБА_1 має основний діагноз -  мультирезисцентний туберкульоз верхніх долей легень з постійним бактеріовиділенням. Супроводжуючий діагноз  - хронічний алкоголізм, синдром алкогольної залежності. В зв’язку з чим він потребує  примусового лікування від хронічного алкоголізму та заразної форми туберкульозу в Обласній психіатричній лікарні № 1, терміном на шість місяців. (а. с. 3).

За таких обставин, заява Комунального закладу охорони здоров’я Обласний протитуберкульозний диспансер №3 про обов’язкову госпіталізацію ОСОБА_1 терміном на шість місяців для примусового лікування заразної форми туберкульозу, є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 169, ч. 2 ст. 197, 209, 212-215, 283-286 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Заяву Комунального закладу охорони здоров’я Обласний протитуберкульозний диспансер №3 – задовольнити.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає в АДРЕСА_1, обов’язково госпіталізувати терміном на шість місяців в Обласну психіатричну лікарню №1 для примусового лікування від захворювання на заразну форму туберкульозу та хронічний алкоголізм.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення – в той же строк з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий:

Народні засідателі:       1.

                  2.