Справа2-ц-1195/2010 рік

                                                      З А О Ч Н Е      Р І Ш Е Н Н Я

                                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                    29 грудня  2010 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого- судді  ТИМОШЕНКО І.В.

при секретарі   ВАЧЕВІЙ  Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Болград цивільну справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3  до ОСОБА_4  про визнання дійсним договору купівлі – продажу житлового будинку, визнання права власності на  житловий будинок,

                                                                 В С Т А Н О В И В :

                     Позивачі  просять постановити рішення, яким  визнати  дійсним договір купівлі – продажу  житлвого будинку з господарсько – побутовими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 , укладений  між ними та відповідачкою та зареєстрований Одеською  товарною біржею 2 жовтня 2000 року , реєстраційний № 5824, а також визнати за ними в рівних частках право власності на цей житловий будинок. Позивачі посилаються на те, що 2 жовтня 2000 року між ними та відповідачкою був укладений договір купівлі – продажу , відповідно до умов якого вони купили у відповідачки зазначений житловий будинок з господарсько – побутовими будівлями  за 2500 грн.. Вони передали відповідачці 2500 грн. в рахунок оплати за куплений будинок, а відповідачка передала  їм  вказаний будинок  у володіння та користування. В зв’язку з тим, що договір купівлі – продажу  житлового будинку  не був посвідчений нотаріально, вони  не можуть повною мірою володіти та користуватися належним їм майном та вимушені звернутися до суду з цим позовом. Позивачі просять також поновити їм строк звернення до суду з цим позовом , посилаючись на те, що цей строк вони пропустили з поважної причини.

                       Відповідачка  ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась , про час та місце розгляду справи повідомлена відповідно до вимог ст. 74 ч.9 ЦПК України через повідомлення в газеті «Чорноморські новини» № 127 від 23 грудня 2010 року , причину неявки суду не повідомила, заперечення проти позову не надала.

                       Позов підлягає задоволенню.

                       Встановлено, що 2 жовтня 2000 року між сторонами був укладений договір купівлі – продажу , відповідно до умов якого  відповідачка продала , а позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3   купили житловий будинок з господарсько – побутовими будівлями , розташований по АДРЕСА_1 загальною площею 55,1 кв.м., житловою площею 36,5 кв.м.  за 2500 грн. Договір купівлі – продажу будинку  був зареєстрований  Одеською товарною біржею за реєстраційним номером 5824 (а.с.6-7).

                         Судом встановлено, що сторони домовились щодо усіх істотних умов договору купівлі – продажу зазначеного житлового будинку  і в повному обсязі виконали умови цього договору,  а саме позивачі сплатили відповідачці  вартість  цього будинку в сумі 2500 грн., а

                                                                     -2-

 відповідачка передала позивачам цей будинок у володіння та користування , що підтверджується письмовим договором купівлі – продажу , зареєстрованим  Одеською товарною біржею. Розпорядитися вказаним житловим будинком  позивачі не можуть в зв’язку з тим , що договір купівлі - продажу  будинку  відповідно до вимог ст.. 227 ЦК України в редакції 1963 року підлягав обов’язковому нотаріальному посвідченню.  

                            Відповідно до ст.. 220 ч.2 ЦК України якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору , що підтверджується письмовими доказами  і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін  ухиляється від його нотаріального    посвідчення , суд може визнати такий договір дійсним .

                              За таких обставин суд вважає необхідним визнати дійсним договір купівлі – продажу зазначеного житлового будинку, укладений між сторонами та визнати за позивачами в рівних частках право власності на цей будинок. Суд також вважає необхідним поновити позивачам строк звернення до суду з цим позовом , оскільки цей строк вони пропустили з поважної причини, через свою юридичну неграмотність. Про  необхідність нотаріального посвідчення договору купівлі – продажу  будинку позивачі  дізнались лише у жовтні  2010 року, коли звернулись до нотаріальної контори з питання продажу належного їй майна, а саме зазначеного будинку.

                          Керуючись ст. 10,11,60,73,131,212-215,294 ЦПК України, ст. 207,.220 ч.2 655, 656, 657 ЦК України  суд

                                                             В И Р І Ш И В:

                              Поновити  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3  строк звернення до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі – продажу  житлового будинку , визнання права власності на  житловий будинок.

                             Позов задовольнити.

                             Визнати дійсним договір купівлі – продажу , укладений  2 жовтня 2000 року та зареєстрований Одеською товарною біржею за реєстраційним номером 5824, відповідно до якого  ОСОБА_4, як продавець, продала , а ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , як покупці, купили житловий будинок з господарсько – побутовими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 загальною площею 55,1 кв.м., житловою площею 36,5 кв.м. за 2500 грн.

                              Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3  право власності на житловий будинок з господарсько – побутовими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 загальною площею 55,1 кв.м., житловою площею 36,5 кв.м.- за кожним на 1/3 частину.

                             Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

                                                                 -3-

                              Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.                          

                                                        Суддя: