Справа № 2-431/07
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
8 червня 2007 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді Петешенковій М.Ю.
при секретарі Яговкіні С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської Ради, за участю третіх осіб: Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", Восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори про визнання права власності на ½ частину квартири у порядку спадкування за законом, суд -
в с т а н о в и в:
18 січня 2007 р. до Самарського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", з участю третьої особи Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори про визнання права власності на ½ частину квартири у порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що він з 18 червня 1961 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла.
У 1998 р. вони разом приватизували квартиру АДРЕСА_1 та отримали свідоцтво про право власності, з зазначенням про належність квартири їм обом на праві спільної сумісної власності.
Після смерті його дружини він 30 листопада 2006 року звернувся до нотаріальної контори для оформлення спадщини, але йому було відмовлено, оскільки частка померлої не була виділена із спільного сумісного майна.
Він зазначає, що спадщину після смерті померлої фактично прийняв, оскільки постійно проживав спільно з ОСОБА_2 по день її смерті.
Позивач просить визнати за ним право власності у порядку спадкування за законом на ½ частину квартирі АДРЕСА_1.
25 квітня 2007 р. позивач доповнив позовні вимоги та просив виділити частину із спільного сумісного майна, яка належала його дружині ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 р., а саме квартири АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності в порядку спадкування на ½ частини квартири АДРЕСА_1. На підставі свідоцтва про право власності на житло, визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача Дніпропетровської міської ради - ОСОБА_3. в судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти задоволення позову.
Представник третьої особи КП МБТІ в судове засідання не з”явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У матеріалах справи є лист з клопотанням розглядати цивільну справу без представника КП ДМБТІ.
Представник третьої особи Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В матеріалах справи містяться пояснення третьої особи щодо погодження із вимогами позивача та з проханням розглядати справу без їхнього представника (а.с.26).
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.
Зазначені правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.
В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Власники квартири набули право власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 17 березня 1998 року (а.с.6)
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 померла, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого Самарським відділом РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області 25 квітня 2006 року, актовий запис № 485 (а.с. 28).
Після смерті ОСОБА_2 позивач звернувся до Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але постановою нотаріуса йому було відмовлено через те, що на день смерті ОСОБА_2 його частина у спільній власності не була визначена (а.с. 14).
В силу ч. 4 ст. 355 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку ані договором, ані законом не встановлено спільну сумісну власність сторін та померлої на спірну квартиру, а тому ця квартира належала їм на праві спільної часткової власності, отже, за правилом ч. 1 ст. 357 ЦК України, частки кожного з власників являлися рівними (по ¼).
Таким чином, позовна вимога про визначення частки квартири, яка належала ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Решта позовних вимог не підлягає задоволенню внаслідок необгрунтованості.
Керуючись ст.ст. 355, 357 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 - 60, 130, 169, 174, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської Ради, за участю третіх осіб: Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", Восьма Дніпропетровська державна нотаріально контора про виділення частки із спільного сумісного майна подружжя, визнання права власності на ½ частки квартири у порядку спадкування, визнання права власності на 1\2 частку квартиру, визнання права власності на квартиру - задовольнити частково.
Визначити, що ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 17 березня 1998 року належить ½ частка квартири АДРЕСА_1
Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на ½ частку квартири АДРЕСА_1.
В решті позовних вимоги відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Головуючий суддя: М.Ю. Петешенкова