Справа № 2-1087/07
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
20 червня 2007 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Ніколенко К.М.,
з участю:
- позивача ОСОБА_1;
- представника відповідача Ганькової О.В.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Самарської районної в місті Дніпропетровську ради про визнання права власності на самовільно побудоване майно,
УСТАНОВИВ:
30 березня 2007 року позивач звернувся до Бабушкінського районного суду
м. Дніпропетровська з позовом до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на самовільно побудоване майно. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що йому на праві власності належить домоволодіння АДРЕСА_1. З метою благоустрою й поліпшення умов належного йому майна позивач самовільно, без відповідних дозволів та узгоджень, виконав будівництво літньої кухні «Б». Відповідно до висновку, виданому будівельною організацією самовільне будівництво виконано у відповідності з чинними будівельними, технічними нормами й правилами. Теперішнього часу позивач невзмозі зареєструвати за собою право власності на спірні об'єкти через порушення процедури попереднього узгодження будівництва. У зв'язку з викладеними обставинами позивач просить суд визнати за ним право власності на зазначене нерухоме майно (а.с.а.с. 6, 7).
17 квітня 2007 року Бабушкінський районний суду м. Дніпропетровська своєю ухвалою передав справу на розгляд Самарському районному судові м. Дніпропетровська (а.с. 26).
21 травня 2007 року матеріали справи надійшли до Самарського районного суду
м. Дніпропетровська (а.с. 50).
24 травня 2007 року суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська замінив відповідача у справі на Виконавчий комітет Самарської районної в
м. Дніпропетровську ради (а.с. 51).
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача позов визнала.
Суд, вислухавши думки представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01 серпня 1961 року рішенням Ігренської міської Ради депутатів трудящих № 13 матері позивача, ОСОБА_2, було виділено земельну ділянку площею 600,0 м2, розташовану у кварталі № 212 (АДРЕСА_2), про що свідчить копія довідки про землекористування КП «ДМБТІ» від 12.08.1961 р. (а.с. 9).
У подальшому ОСОБА_2 побудувала на виділеній земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_2 Дніпропетровської області
(а.с.а.с. 17 - 22).
Згодом під час змін в адміністративно-територіальному розподілі міста адреса спірного домоволодіння була змінена на наступну: АДРЕСА_1, що підтверджується копією технічного паспорту (а.с.а.с. 11 - 14).
31 липня 1998 року ОСОБА_2 померла, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого 31.07.1998 р. відділом РАГС Самарської районної ради м. Дніпропетровська (актовий запис № 745) (а.с. 10).
29 травня 1999 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, за яким успадкував після смерті матері спірне домоволодіння у цілому. Свідоцтво було видане Восьмою дніпропетровською державною нотаріальною конторою і зареєстровано в реєстрі за № 1-610 (спадкова справа № 708/98) (а.с. 15).
09 грудня 2006 року право власності позивача на спірне домоволодіння було зареєстровано у КП «ДМБТІ», що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно НОМЕР_2 (а.с. 16).
Під час експлуатації домоволодіння позивачем самовільно було виконано будівництво літньої кухні «Б» площею 10,8 м2, про що свідчить копія технічного паспорту (а.с. 11-звор.).
Згідно з технічним висновком, виконаними ТОВ «Дніпропетровський вишукально-будівельний інститут», стан несучих будівельних конструкцій спірного об'єкту знаходяться у задовільному стані і придатні для подальшої експлуатації (а.с.а.с. 27 - 49).
Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 р. № 273.
В силу с ч. 1 ст. 376 ЦК України жилий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самовільним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу або належним чином затвердженого проекту, або з суттєвими порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до п. 1.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт.
Згідно з п. 5.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт виконання будівельних робіт на об'єктах без одержання дозволу є самовільним будівництвом.
В ході судового розгляду встановлено, що при виконанні робіт з будівництва спірних об'єктів нерухомого майна не було отримано відповідних дозволів на проведення будівельних робіт, отже, результат таких робіт є самочинним будівництвом у розумінні
ст. 376 ЦК України.
У відповідності з ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самовільно побудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самовільне будівництво на земельній ділянці, яка не була йому відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже побудоване нерухоме майно.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Оцінюючи усі докази, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, приймаючи до уваги, що позивач є власником зазначеного нерухомого майна, земельна ділянка під спірним майном раніше виділялася в установленому законом порядку, виконане позивачем самовільне будівництво зроблено із додержанням встановлених норм й правил, суд вважає за можливе задовольнити позов.
Керуючись ст. ст. 16, 376 Цивільного кодексу України, п.п. 1.1, 5.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 р. № 273, ст.ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 - 60, 130, 169, 174, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Самарської районної в місті Дніпропетровську ради про визнання права власності на самовільно побудоване майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1право власності на літню кухню «Б» площею 10,8 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя підпис М. Католікян
Копія вірна:
Суддя Самарського районного
суду м. Дніпропетровська М. Католікян
Рішення набрало законної сили 03 липня 2007 року.